Конюши на гірська Trifolium montanum Місцеві назви ку ряча ла пка ла пки соро чі лапки котя чі горі шок бі лий в язі ль

Конюши́на гірська́ (Trifolium montanum). Місцеві назви — ку́ряча ла́пка, ла́пки́ соро́чі, лапки́ котя́чі, горі́шок бі́лий, в’язі́ль, іва́сик, ко́шики, полуни́чник, за́йчики. Багаторічна трав'яниста рослина родини бобових.

Конюшина гірська

Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Бобовоцвіті (Fabales)
Родина:	Бобові (Fabaceae)
Рід:	Конюшина (Trifolium)
Вид:	*Конюшина гірська (T. montanum)*
Біноміальна назва
*Trifolium montanum* L.

Ботанічні характеристики

Квітконосне стебло прямовисне, біля основи висхідне, нерозгалужене, 20—70 см заввишки. Листки трійчасті. Листочки видовженоеліптичні, жорсткі, з дуже виразними жилками, дрібно- і гостропилчасті, знизу волосисті. Квітки дрібні, неправильні, білі, у багатоквіткових щільних одиничних (або їх дві) головках. Плід — біб. Цвіте у травні — серпні.

Поширення

Росте по всій Україні в світлих лісах по узліссях, серед чагарників, на сухих луках, схилах балок, по лучних степах.

Сировина

Для виготовлення ліків використовують траву або окремо суцвіття. Збирають під час цвітіння рослини. Трава неофіцинальна, містить глікозиди, та , вітаміни С, ефірну і жирну олії.

Фармакологічні властивості і використання

В народній медицині рослина відома як засіб, що володіє відхаркувальною, сечогінною та протизапальною дією. Використовують у вигляді настою або відвару при захворюванні легень і бронхів, набряках різного походження, болях у животі. При грижі п'ють міцний відвар трави натщесерце. Суцвіття заварюють як чай і п'ють при болях у жінок та геморої. Зовнішньо, у вигляді припарок, застосовують відвар квіток при наривах і опіках. У вигляді сидячої ванни при геморої.

Лікарські форми і застосування

Внутрішньо — настій трави (1 столову ложку трави на 200 мл окропу, настоюють 1-2 годину) по третині склянки тричі на день. Відвар трави (1 столова ложка трави на 200 мл окропу, кип'ятять 5 хвилин, настоюють 30-40 хвилин) по третині склянки тричі на день. Зовнішньо — відвар квіток (готують так само) використовують для припарок і місцевих ванн.

Див. також

Список дикорослих корисних рослин України

Джерела

Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
Конюшина гірська // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 210. — .