Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ламантин американський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Trichechus manatus Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||
 Поширення американського ламантина | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Ламантин американський (Trichechus manatus) — вид сирен з роду Ламантин родини Ламантинові.
Опис
Загальна довжина досягає 3—5 м, вага до 600 кг, проте частіше 3,5 м, ваги 400 кг. Передні кінцівки схожі на ласти морських котиків, задні кінцівки відсутні. Легені здатні подовжувати його тіло, що сприяє контролюванню положення в товщі води. Шерсть ріденька по всьому тілу, верхній шар шкіри постійно линяє. Забарвлення тіла блакитно-сіре.
Спосіб життя
Найчастіше зустрічається на літоралі, що багата на водну рослинність, мігрують там, де рослинність убога. Іноді запливає в річки. В іншому випадку на їх тілі не було б раковин вусоногих, яких вбиває прісна вода. Охоче затримується в річках, особливо в південноамериканських. Найбільш активний надвечір і рано вранці, вдень часто відпочиває на поверхні.
Добре виражена стадність. У холодну погоду молоді ламантини іноді збираються в групи по 15-20 особин. Тварини люблять дружно виставляти ніс до носа для дихання. Дихальний акт проводиться без шуму, паузи між дихання частіше варіюють від 1 до 2,5 хв, але зрідка досягають 10 і навіть 16 хвилин. Ніздрі відкриваються в момент видиху — вдиху лише на 2 сек.
Не відомий механізм подачі звуків.
Статева зрілість настає у 3-4 роки при довжині тіла 2,5 м. Парування відбувається на мілині. Вагітність їх у неволі триває 152 дні. народжується 1 дитинча завдовжки до 1 м й вагою майже 16 кг. Самиця сильно прив'язана до ламантиня і не залишає його, якщо навіть самій загрожує загибель. Годує його молоком 18 місяців. Дитинчата ростуть повільніше, ніж у китів: до кінця першого року життя в неволі вони досягають 112–132 см і лише до кінця третього року подвоюють довжину від народження. Після цього зростання різко сповільнюється.
Вороги американських ламантинів у тропічних річках — каймани, а в морі — тигрові акули. Однак при небезпеці флегматичні тварини виказують таку рухливість і силу, що нерідко самі можуть впоратися із ворогами.
Стосунки з людиною
Неволю в зоопарках і океанаріумах ламантини переносять добре, але погано розмножуються. Їжу беруть з рук вже з другого дня життя в басейні та живляться тут вдень, а не вночі, як це роблять на свободі. Велика особина, завдовжки 4,6 м, за добу з'їдає 30-50 кг овочів і фруктів. Ласощами для них служать помідори, салат, капуста, дині, яблука, банани, морква. Люблять, коли чухають їх шкіру щіткою. Без шкоди для себе вони можуть якийсь час залишатися поза водою, наприклад коли чистять їх приміщення.
Під час четвертої подорожі Х. Колумб, який вважав американських ламантинів русалками, наказав зловити одного з них і посадити до озера. Тварина тут стало ручною, слухняно підпливала на поклик людини і прожила 26 років.
Ламантинів полюють з човнів заради дуже смачного м'яса, ніжного жиру, що йде для виготовлення мазей, і шкіри. Щоб врятувати від винищення цих звірів, в США їх заборонено вбивати з 1893 року, а в Британській Гвіані — з 1962 року ламантини використовують як ненажерливих рослиноїдних тварин для очищення водойм, каналів, що швидко заростають. Досліди такого роду досить вдалі, але широко використовувати тварин для подібної мети поки не вдається, через те, що вони часто гинуть при вилові та перевезеннях.
Розповсюдження
Мешкає біля атлантичних берегів Американського континенту — від Флориди (США) до Бразилії (до лагуни Мансанарас). Зустрічається у Карибському басейні, біля берегів Колумбії, Венесуели, Гвіани, Бразилії. Вважають, що в одній Гвіані їх живе кілька тисяч. У водах Мексики розмах міграцій сягає 100 км.
Примітки
- Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 195.
Джерела
- DOMNING, D. P. and HAYEK, L. C (1986). «Interspecific and intraspecific morphological variation in manatees (Sirenia:Trichechus)». Marine Mammal Science 2. p. 87-144.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lamantin amerikanskijOhoronnij statusUrazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Sireni Sirenia Rodina Lamantinovi Trichechidae Rid Lamantin Trichechus Vid Lamantin amerikanskijBinomialna nazvaTrichechus manatus Linnaeus 1758Poshirennya amerikanskogo lamantinaPosilannyaVikishovishe Trichechus manatusVikividi Trichechus manatusEOL 46559222ITIS 180684MSOP 22103NCBI 9778Fossilworks 53129 Lamantin amerikanskij Trichechus manatus vid siren z rodu Lamantin rodini Lamantinovi OpisZagalna dovzhina dosyagaye 3 5 m vaga do 600 kg prote chastishe 3 5 m vagi 400 kg Peredni kincivki shozhi na lasti morskih kotikiv zadni kincivki vidsutni Legeni zdatni podovzhuvati jogo tilo sho spriyaye kontrolyuvannyu polozhennya v tovshi vodi Sherst ridenka po vsomu tilu verhnij shar shkiri postijno linyaye Zabarvlennya tila blakitno sire Sposib zhittyaNajchastishe zustrichayetsya na litorali sho bagata na vodnu roslinnist migruyut tam de roslinnist uboga Inodi zaplivaye v richki V inshomu vipadku na yih tili ne bulo b rakovin vusonogih yakih vbivaye prisna voda Ohoche zatrimuyetsya v richkah osoblivo v pivdennoamerikanskih Najbilsh aktivnij nadvechir i rano vranci vden chasto vidpochivaye na poverhni Dobre virazhena stadnist U holodnu pogodu molodi lamantini inodi zbirayutsya v grupi po 15 20 osobin Tvarini lyublyat druzhno vistavlyati nis do nosa dlya dihannya Dihalnij akt provoditsya bez shumu pauzi mizh dihannya chastishe variyuyut vid 1 do 2 5 hv ale zridka dosyagayut 10 i navit 16 hvilin Nizdri vidkrivayutsya v moment vidihu vdihu lishe na 2 sek Ne vidomij mehanizm podachi zvukiv Stateva zrilist nastaye u 3 4 roki pri dovzhini tila 2 5 m Paruvannya vidbuvayetsya na milini Vagitnist yih u nevoli trivaye 152 dni narodzhuyetsya 1 ditincha zavdovzhki do 1 m j vagoyu majzhe 16 kg Samicya silno priv yazana do lamantinya i ne zalishaye jogo yaksho navit samij zagrozhuye zagibel Goduye jogo molokom 18 misyaciv Ditinchata rostut povilnishe nizh u kitiv do kincya pershogo roku zhittya v nevoli voni dosyagayut 112 132 sm i lishe do kincya tretogo roku podvoyuyut dovzhinu vid narodzhennya Pislya cogo zrostannya rizko spovilnyuyetsya Vorogi amerikanskih lamantiniv u tropichnih richkah kajmani a v mori tigrovi akuli Odnak pri nebezpeci flegmatichni tvarini vikazuyut taku ruhlivist i silu sho neridko sami mozhut vporatisya iz vorogami Stosunki z lyudinoyuNevolyu v zooparkah i okeanariumah lamantini perenosyat dobre ale pogano rozmnozhuyutsya Yizhu berut z ruk vzhe z drugogo dnya zhittya v basejni ta zhivlyatsya tut vden a ne vnochi yak ce roblyat na svobodi Velika osobina zavdovzhki 4 6 m za dobu z yidaye 30 50 kg ovochiv i fruktiv Lasoshami dlya nih sluzhat pomidori salat kapusta dini yabluka banani morkva Lyublyat koli chuhayut yih shkiru shitkoyu Bez shkodi dlya sebe voni mozhut yakijs chas zalishatisya poza vodoyu napriklad koli chistyat yih primishennya Pid chas chetvertoyi podorozhi H Kolumb yakij vvazhav amerikanskih lamantiniv rusalkami nakazav zloviti odnogo z nih i posaditi do ozera Tvarina tut stalo ruchnoyu sluhnyano pidplivala na poklik lyudini i prozhila 26 rokiv Lamantiniv polyuyut z chovniv zaradi duzhe smachnogo m yasa nizhnogo zhiru sho jde dlya vigotovlennya mazej i shkiri Shob vryatuvati vid vinishennya cih zviriv v SShA yih zaboroneno vbivati z 1893 roku a v Britanskij Gviani z 1962 roku lamantini vikoristovuyut yak nenazherlivih roslinoyidnih tvarin dlya ochishennya vodojm kanaliv sho shvidko zarostayut Doslidi takogo rodu dosit vdali ale shiroko vikoristovuvati tvarin dlya podibnoyi meti poki ne vdayetsya cherez te sho voni chasto ginut pri vilovi ta perevezennyah RozpovsyudzhennyaMeshkaye bilya atlantichnih beregiv Amerikanskogo kontinentu vid Floridi SShA do Braziliyi do laguni Mansanaras Zustrichayetsya u Karibskomu basejni bilya beregiv Kolumbiyi Venesueli Gviani Braziliyi Vvazhayut sho v odnij Gviani yih zhive kilka tisyach U vodah Meksiki rozmah migracij syagaye 100 km PrimitkiMarkevich O P Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik Nomenklatura Kiyiv Nauk dumka 1983 S 195 DzherelaDOMNING D P and HAYEK L C 1986 Interspecific and intraspecific morphological variation in manatees Sirenia Trichechus Marine Mammal Science 2 p 87 144