Треблінка пол Treblinka 2 концтабори Треблінка 1 так званий трудовий табір і Треблінка 2 винищувальний табір Табори були

Треблінка (пол. Treblinka) — 2 концтабори: Треблінка-1 (так званий «трудовий табір») і Треблінка-2 (винищувальний табір). Табори були організовані нацистами на території окупованої Польщі недалеко від села Треблінка (Мазовецьке воєводство), розташованого на віддалі бл. 80 км на північний схід від Варшави. Табір діяв з 22 липня 1942 до жовтня 1943. За різними джерелами, всього в Треблінці було вбито понад 700 000 — 850 000 чол.. Оскільки останні відомі дані відносяться до 31 грудня 1942 року, а концтабір діяв до жовтня 1943 року, кількість жертв, ймовірно, набагато вища.

Треблінка

Менеджер/директор	^d, Франц Штангль і ^d
Країна	Республіка Польща
Адміністративна одиниця	Косув-Ляцький
Каталожний код	camps/2032
Кількість загиблих	800 000 ± 100 000
Оператор	Підрозділи «Мертва голова»
Дата офіційного відкриття	1942
Час/дата припинення існування	1943
Статус спадщини	об'єкт культурної спадщини Польщі
Кількість в'язнів	1000
Номер у польському реєстрі культурного надбання	757

Треблінка у Вікісховищі

Координати: 52°37′52″ пн. ш. 22°03′11″ сх. д. / 52.63111111113888541° пн. ш. 22.05305555558333452° сх. д.

Історія табору

Треблінка: Плита в пам'ять про польського письменика, педагога і публіциста єврейського походження Януша Корчака (Генрика Ґолдшміта), задушеного в газовій камері Треблінки разом зі своїми вихованцями 6 серпня 1942 року

Наказ про спорудження винищувального табору Треблінка було віддано рейхсфюрером СС Генріхом Гіммлером голові СС Варшавського району, Арпаду Віганду 17 квітня 1942 року. Будівництво табору розпочалося в кінці травня 1942 року.

Територія табору становила 24 га, вона була оточена подвійною огорожею висотою 3 метри, а також яром глибиною 3 метри. Перші 3 газові камери площею 48 м² були побудовані за таким же принципом, що і в таборі смерті Собібор. 22 липня 1942 почалося виселення євреїв з Варшавського гетто і східних районів Варшавського району в табір Треблінка-I.

В серпні-жовтні 1942 року було збудовано десять додаткових газових камер загальною площею 320 м². Після цього можна було знищити одночасно пасажирів, що прибули у 20 залізничних вагонах.

Персонал табору складався з 30 членів СС і близько 100 вахтманів представників різних етнічних груп — німців (фольксдойче), росіян, українців, поляків, словаків, болгар, представників республік Середньої Азії СРСР. Основну масу охорони складали полонені та колишні військові Червоної Армії:

Майже всі колишні військові Червоної Армії перед цим пройшли відбір та тренування в концентраційному таборі Травники.

Від жертв до останнього моменту приховували, що їх чекає смерть. Це дозволяло в більшості випадків запобігати актам спротиву. Багато євреїв з Західної та Центральної Європи прибували в табір на звичайних пасажирських потягах (за купленими ними ж квитками), розраховуючи, що їх везуть на нове місце проживання. Євреїв зі Східної Європи привозили в забитих товарних вагонах, під охороною, не даючи води і харчів.

Після наповнення людьми, в камери, замасковані під душові, подавали вихлопні гази від двигуна важкого танка (іншим способом було викачування повітря з камер). Смерть наставала від задушення протягом пів години. Тіла вбитих спочатку закопували в великих колективних могилах, але весною 1943 року було наказано викопати тіла і спалити.

2 серпня 1943 року в Треблінці-2 було піднято повстання в'язнів, яке було жорстоко придушено, а табір ліквідовано. Одним з небагатьох учасників повстання, які вижили, став Самуель Вілленберг, який після війни написав книгу «Повстання в Треблінці».

Меморіал

На місці табору Треблінка-2 споруджено пам'ятник-мавзолей та символічний цвинтар.

Примітки

Yitzhak Arad Belzec, Sobibor, Treblinka: The Operation Reinhard Death Camps. Indiana University Press. 1987. ст. 87
Vallentine Mitchell Extermination camp Treblinka. Witold Chrostowski, 2004 ст. 123
. Архів оригіналу за 24 лютого 2012. Процитовано 8 вересня 2010.
The Death Camp Treblinka by Alexander Donat — Holocaust Library New York 1979.
Surviving Treblinka by Samuel Willenberg — Basil Blackwell 1989.

Посилання

Треблінка // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Треблінка // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
Нарис Василя Гроссмана «Треблінське пекло» [ 12 лютого 2008 у Wayback Machine.]
(англ.) СС табір Гітлера: Треблінка. Данський сайт Аушвіц.дк з іст. фото [ 22 грудня 2007 у Wayback Machine.]
(англ.) Винищувальний табір Треблінка (вкл. фото) [ 9 червня 2017 у Wayback Machine.]
(англ.) Scrapbookpages.com: Треблінка — табір операції Рейнгард [ 5 січня 2008 у Wayback Machine.]
(англ.) Відвідай Польщу: Треблінка з архівом історичних фотографій [ 25 грудня 2007 у Wayback Machine.]

[1] Yitzhak Arad Belzec, Sobibor, Treblinka: The Operation Reinhard Death Camps. Indiana University Press. 1987. ст. 87

[2] Vallentine Mitchell Extermination camp Treblinka. Witold Chrostowski, 2004 ст. 123

[3] . Архів оригіналу за 24 лютого 2012. Процитовано 8 вересня 2010.

[4] The Death Camp Treblinka by Alexander Donat — Holocaust Library New York 1979.

[5] Surviving Treblinka by Samuel Willenberg — Basil Blackwell 1989.