Альціон молуцький Охоронний статус Уразливий МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини

Альціон молуцький

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Сиворакшоподібні (Coraciiformes)
Родина:	Рибалочкові (Alcedinidae)
Рід:	Чорнодзьобий альціон (Todiramphus)
Вид:	Альціон молуцький

Біноміальна назва

Todiramphus funebris
Bonaparte, 1850

Синоніми

Todirhamphus funebris

Посилання

Вікісховище:	Todiramphus funebris
Віківиди:	Todiramphus funebris
ITIS:	692699
МСОП:	22683387
NCBI:	2231582

Альціо́н молуцький (Todiramphus funebris) — вид сиворакшоподібних птахів родини рибалочкових (Alcedinidae). Ендемік Індонезії.

Опис

Довжина птаха становить 28 см. Тім'я і скроні чорнуваті, від дзьоба до потилиці йдуть довгі білі смуги. Нижня частина тіла біла, на задній частині шиї білий «комірець», на грудях чорна пляма. Верхня частина тіла чорнувата або оливкова, у самців із зеленуватим відтінком, у самиць з коричнюватим відтінком. Дзьоб міцний, чорнуватий.

Поширення і екологія

Молуцькі альціони є ендеміками острова Хальмахера в архіпелазі Молуккських островів. Вони живуть у нижньому і середньому ярусах вологих рівнинних тропічних і заболочених лісів, а також у мангрових лісах, на узліссях, на полях і плантаціях, у садах. Зустрічаються на висоті до 620 м над рівнем моря.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція молуцьких альціонів становить від 3500 до 15 000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 12 квітня 2022.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 12 квітня 2022.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.