Thymus magnificus — вид рослин родини глухокропивові (Lamiaceae), ендемік Казахстану.
Thymus magnificus | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Айстериди (Asterids) |
Порядок: | Губоцвіті (Lamiales) |
Родина: | Глухокропивові (Lamiaceae) |
Рід: | Чебрець (Thymus) |
Вид: | T. magnificus |
Біноміальна назва | |
Thymus magnificus |
Опис
Стовбурці повзучі, тонкі, закінчуються, зазвичай, лежачими безплідними пагонами; крім кінцевих розвиваються також бічні безплідні пагони, від підведених до лежачих. Квітконосні гілки від підведених до випростаних, ≈ 12–18 см заввишки, з міжвузлями до 5 см завдовжки, значно довші від листя, запушені під суцвіттям (або в суцвітті) вниз відігнутими до майже відстовбурчених волосками ≈ 0.5–0.7 мм завдовжки, в нижній частині з дрібним, малопомітним запушенням, дуже негусто облиствені, всього з 4 парами стеблового листя (не рахуючи низових, зменшених листочків і приквіткових листків під самою головкою); безплідні пагони з міжвузлями до 2 см завдовжки, на всій довжині дрібно волосисті, значно густіше облиствені. Низові листочки довгасті, сидячі або майже сидячі, ≈ 4–5 × 1–1.5 мм; стеблові листки еліптичні або, здебільшого, довгасто-еліптичні, 5–20 × 2–7 мм, з відношенням довжини до ширини 2.3–3.6, з клиноподібною основою, поступово звуженим у короткий черешок, на верхівці тупуваті або частіше тупувато-загострені, з трьома, рідше чотирма парами тонких, але випнутих бічних жилок і помітними точковими залозкам, на краю біля основи з нечисленними короткими війками, на поверхні голі; середні листки квітконосних гілок зі слабо розвиненими укороченими гілочками в пазухах, на безплідних пагонах пазушні гілочки сильно розвинені майже при всіх листах; приквіткові листки, здебільшого, яйцювато-ланцетні до майже ромбічних, сидячі.
Суцвіття пухко-головчасте, зазвичай з відсунутим збідненим кільцем або подовжене (≈ 2–6 см завдовжки) і перерване, з 2–3 більш-менш розсунутими кільцями; приквітки ланцетні, війчасті, трохи або значно коротші від квітконіжок (але на початку цвітіння навіть довші); квітконіжки 2–4 мм довжиною, густо запушені короткими вниз відігнутими волосками; чашечка трубчасто-дзвінчаста, 4.5–6 мм довжиною, знизу недовго-відстовбурчено-волосиста, зверху дрібно запушена або розсіяно-коротко-волосиста; зубчики верхньої губи трикутно-ланцетні, на краю більш-менш густо війчасті (війки, принаймні на верхівці зубчиків, досить довгі); віночок ≈ 9–10 мм довжиною (в обох статей квіток), рожево-ліловий (мабуть, яскравий, але при сушінні вицвітає) з волосистою трубочкою і майже голим відгином. Горішки коротко еліпсоїдальні, ≈ 0.8 мм довжиною і 0.6 мм в поперечному діаметрі, коричнево-бурі. Цвіте VI–VII.
Поширення
Ендемік Казахстану.
Джерела
- Клоков, М.В. Расообразование в роде тимьянов — Thymus L. на территории Советского Союза. — Киев : Наукова думка, 1973. — С. 162, 163. (рос.)
- . Архів оригіналу за 16 жовтня 2018. Процитовано 16.10.2018. (англ.)
- . Архів оригіналу за 17 квітня 2022. Процитовано 16.10.2018. (англ.)
Це незавершена стаття про глухокропивові. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Thymus magnificus vid roslin rodini gluhokropivovi Lamiaceae endemik Kazahstanu Thymus magnificus Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Ajsteridi Asterids Poryadok Gubocviti Lamiales Rodina Gluhokropivovi Lamiaceae Rid Chebrec Thymus Vid T magnificus Binomialna nazva Thymus magnificus Klokov 1973OpisStovburci povzuchi tonki zakinchuyutsya zazvichaj lezhachimi bezplidnimi pagonami krim kincevih rozvivayutsya takozh bichni bezplidni pagoni vid pidvedenih do lezhachih Kvitkonosni gilki vid pidvedenih do viprostanih 12 18 sm zavvishki z mizhvuzlyami do 5 sm zavdovzhki znachno dovshi vid listya zapusheni pid sucvittyam abo v sucvitti vniz vidignutimi do majzhe vidstovburchenih voloskami 0 5 0 7 mm zavdovzhki v nizhnij chastini z dribnim malopomitnim zapushennyam duzhe negusto oblistveni vsogo z 4 parami steblovogo listya ne rahuyuchi nizovih zmenshenih listochkiv i prikvitkovih listkiv pid samoyu golovkoyu bezplidni pagoni z mizhvuzlyami do 2 sm zavdovzhki na vsij dovzhini dribno volosisti znachno gustishe oblistveni Nizovi listochki dovgasti sidyachi abo majzhe sidyachi 4 5 1 1 5 mm steblovi listki eliptichni abo zdebilshogo dovgasto eliptichni 5 20 2 7 mm z vidnoshennyam dovzhini do shirini 2 3 3 6 z klinopodibnoyu osnovoyu postupovo zvuzhenim u korotkij chereshok na verhivci tupuvati abo chastishe tupuvato zagostreni z troma ridshe chotirma parami tonkih ale vipnutih bichnih zhilok i pomitnimi tochkovimi zalozkam na krayu bilya osnovi z nechislennimi korotkimi vijkami na poverhni goli seredni listki kvitkonosnih gilok zi slabo rozvinenimi ukorochenimi gilochkami v pazuhah na bezplidnih pagonah pazushni gilochki silno rozvineni majzhe pri vsih listah prikvitkovi listki zdebilshogo yajcyuvato lancetni do majzhe rombichnih sidyachi Sucvittya puhko golovchaste zazvichaj z vidsunutim zbidnenim kilcem abo podovzhene 2 6 sm zavdovzhki i perervane z 2 3 bilsh mensh rozsunutimi kilcyami prikvitki lancetni vijchasti trohi abo znachno korotshi vid kvitkonizhok ale na pochatku cvitinnya navit dovshi kvitkonizhki 2 4 mm dovzhinoyu gusto zapusheni korotkimi vniz vidignutimi voloskami chashechka trubchasto dzvinchasta 4 5 6 mm dovzhinoyu znizu nedovgo vidstovburcheno volosista zverhu dribno zapushena abo rozsiyano korotko volosista zubchiki verhnoyi gubi trikutno lancetni na krayu bilsh mensh gusto vijchasti vijki prinajmni na verhivci zubchikiv dosit dovgi vinochok 9 10 mm dovzhinoyu v oboh statej kvitok rozhevo lilovij mabut yaskravij ale pri sushinni vicvitaye z volosistoyu trubochkoyu i majzhe golim vidginom Gorishki korotko elipsoyidalni 0 8 mm dovzhinoyu i 0 6 mm v poperechnomu diametri korichnevo buri Cvite VI VII PoshirennyaEndemik Kazahstanu DzherelaKlokov M V Rasoobrazovanie v rode timyanov Thymus L na territorii Sovetskogo Soyuza Kiev Naukova dumka 1973 S 162 163 ros Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2018 Procitovano 16 10 2018 angl Arhiv originalu za 17 kvitnya 2022 Procitovano 16 10 2018 angl Ce nezavershena stattya pro gluhokropivovi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi