Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Павуки-птахоїди | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Brachypelma smithi | ||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||
| ||||||||||||
| 113 родів, 837 видів | ||||||||||||
 | ||||||||||||
Підродини | ||||||||||||
Посилання | ||||||||||||
|
Павуки-птахоїди (Theraphosidae) — родина павуків з підряду Mygalomorphae. Тіло представників цієї родини зазвичай вкрите волосками. Розміри вони мають різні, але найчастіше — це великі павуки, особливо південно-американські, які й живляться птахами. Не всі павуки-птахоїди є отруйними, отрута більшості птахоїдів не шкодить людині.
Розміри
Довжина: від 3 до 10 см. Відстань між лапами: до 30 см. Маса: до 400 г, в середньому — 85 г.
Спосіб життя
Одинаки. Забарвлення сильно варіює, зазвичай — різні відтінки коричневого, деякі види забарвлені дуже яскраво. Найчастіше живляться комахами: сараною, метеликами, сонечками та багатоніжками. Деколи їдять інших павуків. Види більшого розміру полюють на ящірок, дрібних змій, жаб, мишей і невеликих птахів. Тривалість життя самиці — 10-30 років.
Споріднені види
Відомо близько 300 видів птахоїдів, які живуть тільки у тропіках і субтропіках.
Самозахист
У птахоїдів розвинулися багато способів самозахисту, які допомагають їм врятуватися від ворогів. Деякі види цих павуків загрозливо піднімають вгору передню частину тіла і кінцівки, розкриваючи при цьому хеліцери, займаючи оборонну позицію. Інші види повертаються до ворогів задньою частиною тіла та, якщо дійде до безпосереднього фізичного контакту, окропляють їх рідиною з різким запахом. У деяких випадках вони за допомогою кінцівок витягують з черевця ніжні волоски, які потім піднімаються в напрямі ворога. На цих волосках знаходяться невеликі насічки з отрутою. Якщо відбудеться контакт між волосками й очима або шкірою противника, він одразу ж відчує сильний біль. Птахоїди використовують цю тактику проти смугастих скунсів, єнотів і коаті, які викопують їх із нір. До подібних дій павуки вдаються також при зустрічі чи контакті з ящірками, жабами і птахами, що полюють на павуків, які залишили своє безпечне укриття. Смертельним ворогом птахоїдів є оси, а саме дорожня оса; інші види комах теж можуть їм немало зашкодити. Дорожня оса жалить павука в тулуб (грудний нервовий вузол), після того паралізований павук, затягнений у осину нірку, стає кормом для її личинок. Птахоїди з Африки, Австралії і Азії є агресивнішими і найчастіше використовують свою отруту.
Харчування
Крупні види павуків живляться комахами, невеликими ящірками, молодими зміями, деревними жабами і дрібними гризунами. Іноді їм вдається навіть піймати нещодавні вилупи. Дрібніші види птахоїдів поїдають комах та інших павуків. Свою здобич птахоїд зазвичай прокушує гострими хеліцерами і паралізує отрутою, яку вприскує в тіло жертви. У них, як і в інших павуків, вузька глотка, тому птахоїди вприскують у тіло жертви спеціальну, багату на травні ензими рідину, і лише потім висмоктують цю заздалегідь перетравлену, рідку їжу.
Місце проживання
Деревні птахоїди живуть у джунглях і охоче поселяються в старих пеньках, повалених деревах або у кронах дерев. На кінчиках їхніх лап розташовані спеціальні волоски, які дозволяють пересуватися по гілках та гладкій поверхні листя. Павуки-птахоїди, що живуть у норах, будують спеціальні ходи — своєрідні міні-тунелі — і вистилають їх павутиною. Самки цих видів проживають у норах майже все життя. Хеліцерами вони ловлять комах, які опинилися поряд з ніркою. Іноді на полювання вирушають навіть вночі. Деякі види п'ють воду і навіть люблять дозволити собі покупатися.
Розмноження
Спаровування птахоїдів відбувається в різний час, який насамперед залежить від них, а також від виду та регіону проживання. Після кожної зливи на території американського Південного Заходу і Мексики в сутінках з'являється безліч самців, які бродять у пошуках самок. Самці наземних видів птахоїдів входять у нірки самок, а самці деревних птахоїдів просто їх шукають, ритмічно постукуючи лапками по корі дерев. Цікавим є те, що партнери одного й того ж виду впізнають один одного по ритму й силі ударів. Самець носить сперму в копулятивних органах на кінцях педипальп. При спаровуванні він поміщає їх у статевий отвір самки. Тривалість розвитку яєць — два-три тижні, в залежності від виду. Самка може відкласти до трьох тисяч яєць одночасно. Розвиток павуків, що вилупилися з яєць, може бути досить тривалим. Так, наприклад, відбувається в американських пустельних видів, у яких він триває навіть до 10 років. Павукам з тропічних лісів потрібно іноді лише два роки.
Походження
Павуки-птахоїди населяли сушу мільйони років тому, ймовірно ще задовго до того, як з'явилися динозаври. Однак дуже мало відомо про їх первісну історію. На відміну від хребетних тварин, павуки не мають внутрішнього скелета, сліди якого могли б зберегтися в різних скам'янілостях. Відомі лише поодинокі знахідки частин тіла в бурштині. Ще рідше зустрічаються відбитки тіла самих павуків у пісковику. Деякі здогади про еволюційний розвиток павуків можна будувати, порівнюючи різні групи сучасних представників членистоногих. На підставі всієї наявної інформації такого роду можна вивести вигляд викопного павука. Імовірно ранні форми мешкали у норах, як і більшість сучасних павуків-птахоїдів.
У більш пізній час деякі групи видів покинули свої норні притулки і перейшли до більш відкритого способу життя. Далі деякі з них залишили наземний спосіб життя і почали плести павутину, інші перетворилися на активних наземних мисливців, а ті, що залишилися, зберегли прихильність до проживання в норах. За поширеною серед арахнологів думкою, мігаломорфні павуки, до яких відносяться сучасні птахоїди, найблизькіші за своєю будовою, зовнішнім виглядом і способом життя до своїх наземних павуків-прабатьків. Виявлена в Аргентині скам'янілість викопного павукоподібного має вік приблизно 300 мільйонів років і є найдавнішою знахідкою такого роду. Цей первісний організм був названий Megarachne servinei. Старовинний павук досягав розміру п'ятдесяти сантиметрів у розмаху ніг і тринадцяти сантиметрів довжини тіла. Інша скам'янілість, знайдена у Франції, імовірно оцінюється віком 240 мільйонів років — часом, коли динозаври тільки почали переходити від водного проживання до наземного. Цікаво також, що зовнішність викопного павука зазнала незначних змін з плином часу і майже не відрізняється від сучасних павуків-птахоїдів: теж різкий поділ головогрудей і черевця, хеліцери з кігтевидними кінцевими члениками, невеликі щупальцевидні педипальпи, чотири пари ходульних ніг і павутинні бородавки на кінці черевця. Разом з тим формування павутинного апарату павуків відбувалося, очевидно, в процесі виходу на сушу, а можливо ще й у самій воді, оскільки він утворений з зябрових ніжок одинадцятого і десятого сегментів. У доісторичний час павутина використовувалася для плетіння яйцевих коконів. Ця функція якраз найрозвиненіша в сучасних павуків-птахоїдів, що є однією з найпримітивніше організованих груп павуків. Таким чином, цілком можливо, що мігаломорфні павуки заселили сушу в ще більш ранній час, але зараз підтвердження цієї гіпотези у вигляді скам'янілих залишків не виявлено.
Утримання у неволі
Деякі види птахоїдів-любителів тримають у тераріумах як домашніх тварин. До найпопулярніших павуків належать представники видів Avicularia versicolor.
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (грудень 2012) |
Джерела
- www.zoolog.com.ua [ 14 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Павуки-птахоїди |
 | Це незавершена стаття з арахнології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z tarantulami Pavuki ptahoyidi Brachypelma smithi Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Pavukopodibni Arachnida Ryad Pavuki Araneae Pidryad Migalomorfni Mygalomorphae Rodina Theraphosidae 1870 Riznomanittya 113 rodiv 837 vidiv Pidrodini Eumenophorinae Selenocosmiinae Theraphosinae Posilannya Vikishovishe Theraphosidae EOL 170 ITIS 847765 NCBI 6895 Fossilworks 257475 Pavuki ptahoyidi Theraphosidae rodina pavukiv z pidryadu Mygalomorphae Tilo predstavnikiv ciyeyi rodini zazvichaj vkrite voloskami Rozmiri voni mayut rizni ale najchastishe ce veliki pavuki osoblivo pivdenno amerikanski yaki j zhivlyatsya ptahami Ne vsi pavuki ptahoyidi ye otrujnimi otruta bilshosti ptahoyidiv ne shkodit lyudini RozmiriDovzhina vid 3 do 10 sm Vidstan mizh lapami do 30 sm Masa do 400 g v serednomu 85 g Sposib zhittyaOdinaki Zabarvlennya silno variyuye zazvichaj rizni vidtinki korichnevogo deyaki vidi zabarvleni duzhe yaskravo Najchastishe zhivlyatsya komahami saranoyu metelikami sonechkami ta bagatonizhkami Dekoli yidyat inshih pavukiv Vidi bilshogo rozmiru polyuyut na yashirok dribnih zmij zhab mishej i nevelikih ptahiv Trivalist zhittya samici 10 30 rokiv Sporidneni vidiVidomo blizko 300 vidiv ptahoyidiv yaki zhivut tilki u tropikah i subtropikah SamozahistU ptahoyidiv rozvinulisya bagato sposobiv samozahistu yaki dopomagayut yim vryatuvatisya vid vorogiv Deyaki vidi cih pavukiv zagrozlivo pidnimayut vgoru perednyu chastinu tila i kincivki rozkrivayuchi pri comu heliceri zajmayuchi oboronnu poziciyu Inshi vidi povertayutsya do vorogiv zadnoyu chastinoyu tila ta yaksho dijde do bezposerednogo fizichnogo kontaktu okroplyayut yih ridinoyu z rizkim zapahom U deyakih vipadkah voni za dopomogoyu kincivok vityaguyut z cherevcya nizhni voloski yaki potim pidnimayutsya v napryami voroga Na cih voloskah znahodyatsya neveliki nasichki z otrutoyu Yaksho vidbudetsya kontakt mizh voloskami j ochima abo shkiroyu protivnika vin odrazu zh vidchuye silnij bil Ptahoyidi vikoristovuyut cyu taktiku proti smugastih skunsiv yenotiv i koati yaki vikopuyut yih iz nir Do podibnih dij pavuki vdayutsya takozh pri zustrichi chi kontakti z yashirkami zhabami i ptahami sho polyuyut na pavukiv yaki zalishili svoye bezpechne ukrittya Smertelnim vorogom ptahoyidiv ye osi a same dorozhnya osa inshi vidi komah tezh mozhut yim nemalo zashkoditi Dorozhnya osa zhalit pavuka v tulub grudnij nervovij vuzol pislya togo paralizovanij pavuk zatyagnenij u osinu nirku staye kormom dlya yiyi lichinok Ptahoyidi z Afriki Avstraliyi i Aziyi ye agresivnishimi i najchastishe vikoristovuyut svoyu otrutu HarchuvannyaKrupni vidi pavukiv zhivlyatsya komahami nevelikimi yashirkami molodimi zmiyami derevnimi zhabami i dribnimi grizunami Inodi yim vdayetsya navit pijmati neshodavni vilupi Dribnishi vidi ptahoyidiv poyidayut komah ta inshih pavukiv Svoyu zdobich ptahoyid zazvichaj prokushuye gostrimi helicerami i paralizuye otrutoyu yaku vpriskuye v tilo zhertvi U nih yak i v inshih pavukiv vuzka glotka tomu ptahoyidi vpriskuyut u tilo zhertvi specialnu bagatu na travni enzimi ridinu i lishe potim vismoktuyut cyu zazdalegid peretravlenu ridku yizhu Misce prozhivannyaViglyad pavuka ptahoyida pid chas linki Derevni ptahoyidi zhivut u dzhunglyah i ohoche poselyayutsya v starih penkah povalenih derevah abo u kronah derev Na kinchikah yihnih lap roztashovani specialni voloski yaki dozvolyayut peresuvatisya po gilkah ta gladkij poverhni listya Pavuki ptahoyidi sho zhivut u norah buduyut specialni hodi svoyeridni mini tuneli i vistilayut yih pavutinoyu Samki cih vidiv prozhivayut u norah majzhe vse zhittya Helicerami voni lovlyat komah yaki opinilisya poryad z nirkoyu Inodi na polyuvannya virushayut navit vnochi Deyaki vidi p yut vodu i navit lyublyat dozvoliti sobi pokupatisya RozmnozhennyaSparovuvannya ptahoyidiv vidbuvayetsya v riznij chas yakij nasampered zalezhit vid nih a takozh vid vidu ta regionu prozhivannya Pislya kozhnoyi zlivi na teritoriyi amerikanskogo Pivdennogo Zahodu i Meksiki v sutinkah z yavlyayetsya bezlich samciv yaki brodyat u poshukah samok Samci nazemnih vidiv ptahoyidiv vhodyat u nirki samok a samci derevnih ptahoyidiv prosto yih shukayut ritmichno postukuyuchi lapkami po kori derev Cikavim ye te sho partneri odnogo j togo zh vidu vpiznayut odin odnogo po ritmu j sili udariv Samec nosit spermu v kopulyativnih organah na kincyah pedipalp Pri sparovuvanni vin pomishaye yih u statevij otvir samki Trivalist rozvitku yayec dva tri tizhni v zalezhnosti vid vidu Samka mozhe vidklasti do troh tisyach yayec odnochasno Rozvitok pavukiv sho vilupilisya z yayec mozhe buti dosit trivalim Tak napriklad vidbuvayetsya v amerikanskih pustelnih vidiv u yakih vin trivaye navit do 10 rokiv Pavukam z tropichnih lisiv potribno inodi lishe dva roki PohodzhennyaPavuki ptahoyidi naselyali sushu miljoni rokiv tomu jmovirno she zadovgo do togo yak z yavilisya dinozavri Odnak duzhe malo vidomo pro yih pervisnu istoriyu Na vidminu vid hrebetnih tvarin pavuki ne mayut vnutrishnogo skeleta slidi yakogo mogli b zberegtisya v riznih skam yanilostyah Vidomi lishe poodinoki znahidki chastin tila v burshtini She ridshe zustrichayutsya vidbitki tila samih pavukiv u piskoviku Deyaki zdogadi pro evolyucijnij rozvitok pavukiv mozhna buduvati porivnyuyuchi rizni grupi suchasnih predstavnikiv chlenistonogih Na pidstavi vsiyeyi nayavnoyi informaciyi takogo rodu mozhna vivesti viglyad vikopnogo pavuka Imovirno ranni formi meshkali u norah yak i bilshist suchasnih pavukiv ptahoyidiv U bilsh piznij chas deyaki grupi vidiv pokinuli svoyi norni pritulki i perejshli do bilsh vidkritogo sposobu zhittya Dali deyaki z nih zalishili nazemnij sposib zhittya i pochali plesti pavutinu inshi peretvorilisya na aktivnih nazemnih mislivciv a ti sho zalishilisya zberegli prihilnist do prozhivannya v norah Za poshirenoyu sered arahnologiv dumkoyu migalomorfni pavuki do yakih vidnosyatsya suchasni ptahoyidi najblizkishi za svoyeyu budovoyu zovnishnim viglyadom i sposobom zhittya do svoyih nazemnih pavukiv prabatkiv Viyavlena v Argentini skam yanilist vikopnogo pavukopodibnogo maye vik priblizno 300 miljoniv rokiv i ye najdavnishoyu znahidkoyu takogo rodu Cej pervisnij organizm buv nazvanij Megarachne servinei Starovinnij pavuk dosyagav rozmiru p yatdesyati santimetriv u rozmahu nig i trinadcyati santimetriv dovzhini tila Insha skam yanilist znajdena u Franciyi imovirno ocinyuyetsya vikom 240 miljoniv rokiv chasom koli dinozavri tilki pochali perehoditi vid vodnogo prozhivannya do nazemnogo Cikavo takozh sho zovnishnist vikopnogo pavuka zaznala neznachnih zmin z plinom chasu i majzhe ne vidriznyayetsya vid suchasnih pavukiv ptahoyidiv tezh rizkij podil golovogrudej i cherevcya heliceri z kigtevidnimi kincevimi chlenikami neveliki shupalcevidni pedipalpi chotiri pari hodulnih nig i pavutinni borodavki na kinci cherevcya Razom z tim formuvannya pavutinnogo aparatu pavukiv vidbuvalosya ochevidno v procesi vihodu na sushu a mozhlivo she j u samij vodi oskilki vin utvorenij z zyabrovih nizhok odinadcyatogo i desyatogo segmentiv U doistorichnij chas pavutina vikoristovuvalasya dlya pletinnya yajcevih kokoniv Cya funkciya yakraz najrozvinenisha v suchasnih pavukiv ptahoyidiv sho ye odniyeyu z najprimitivnishe organizovanih grup pavukiv Takim chinom cilkom mozhlivo sho migalomorfni pavuki zaselili sushu v she bilsh rannij chas ale zaraz pidtverdzhennya ciyeyi gipotezi u viglyadi skam yanilih zalishkiv ne viyavleno Utrimannya u nevoliDeyaki vidi ptahoyidiv lyubiteliv trimayut u terariumah yak domashnih tvarin Do najpopulyarnishih pavukiv nalezhat predstavniki vidiv Avicularia versicolor Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti gruden 2012 Dzherelawww zoolog com ua 14 zhovtnya 2013 u Wayback Machine PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pavuki ptahoyidi Ce nezavershena stattya z arahnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi