The Billboard Hot 100

Billboard Hot 100 («гаряча сотня Білборда») — щотижня публікований американським журналом Billboard хіт-парад ста найпопулярніших у США пісень. Фактично він є офіційним хітом-парадом США — найбільшого національного музичного ринку у світі. Послужив прототипом безлічі аналогічних чартів, що складаються за результатами продажів у всьому світі. Подібний хіт-парад альбомів називається Billboard 200.

Логотип Billboard

Історія створення

Перший пісенний хіт-парад було опубліковано в журналі Billboard 27 липня 1940 року. Список із десяти пісень під назвою Best Selling Retail Records очолювала пісня ^[en] «I'll Never Smile Again» у виконанні Френка Сінатри.

Спочатку Billboard публікував три різні хіт-паради пісень:

• Хіт-парад «Best Sellers in Stores», що традиційно вважається попередником і прообразом нинішнього чарта, був заснований на продажу синглів.
• Хіт-парад «Most Played by Jockeys» базувався на тому, скільки разів та або інша композиція була прокручена на американських радіостанціях за минулий тиждень.
• Хіт-парад «Most Played in Jukeboxes» розраховувався виходячи з кількості замовлень тієї або іншої пісні в музичних автоматах, які були досить популярні в Штатах в 1940-ві й 1950-ті.

12 листопада 1955 року всі три хіти-паради були об'єднані в Top 100. Першою композицією, що опинилась на вершині чарту, стала «Love Is a Many-Splendored Thing» ^[en].

Свою нинішню назву чарт одержав в 1958 році, коли з методики підрахунку популярності були виключена ротація на радіостанціях й у музичних автоматах. 4 серпня 1958 року тільки-но створений хіт-парад Billboard Hot 100 очолила пісня Рікі Нельсона «Pool Little Fool».

Традиційна методика стала зазнавати критики в 1990-ті рр., коли стало очевидно, що далеко не всі найпопулярніші пісні випускаються звукозаписними компаніями на синглах (особливо якщо завданням компанії є розкручування альбому в цілому). Наприклад, композиція «Don't Speak» групи No Doubt протягом 16 тижнів лідирувала в airplay чартах, заснованих на кількості програвань пісень на радіостанціях, але так і не була випущена окремим синглом.

1998 р. журнал знову став враховувати популярність пісень на радіостанціях при складанні чарта, а слово «сингли» у назві хіта-параду було замінено на «пісні». З 2003 р. при складанні хіта-параду також ураховуються результати мережних продажів в on-line магазинах. Наприкінці кожного року складається підсумковий хіт-парад.

Статистика за виконавцями

Архів хіт-параду за попередні десятиліття є досить точним показником популярності того або іншого виконавця в США. Найбільша кількість пісень на першому місці належить наступним виконавцям:

• 20 пісень — The Beatles (в період з 1964 по 1970, 59 тижнів)
• 18 — Мерая Кері (з 1990 по 2008, 79 тижнів)
• 17 — Елвіс Преслі (з 1956 по 1969, 79 тижнів)
• 13 — Майкл Джексон (з 1972 по 1995)
• 12 — The Supremes (з 1964 по 1969)
• 12 — Мадонна (з 1984 по 2000)
• 11 — Вітні Г'юстон (з 1985 по 1995)
• 10 — Стіві Вандер (з 1963 по 1986)
• 10 — Джанет Джексон (з 1986 по 2001)
• 9 — Елтон Джон (з 1972 по 1998)
• 9 — Bee Gees (з 1971 по 1979)
• 9 — Ріанна (з 2006 по 2010)
• 9 — Ашер Реймонд (з 1998 по 2010)
• 8 — The Rolling Stones (з 1965 по 1978)
• 8 — Джордж Майкл (з 1984 по 1991)

Примітки

1. Trust, Gary (14 листопада 2019). How the Charts Have Evolved Across Billboard’s History: The Hot 100, Billboard 200 & More. Billboard (амер.). Процитовано 22 серпня 2022.

Посилання

• Хіт-парад поточного тижня [ 27 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
• Top 100 найкращих синглів за роками [ 3 грудня 2020 у Wayback Machine.]
• Chart Rewind — цей день у музиці й хіт-паради минулих років [ 22 листопада 2015 у Wayback Machine.]