Таясу | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Tayassu pecari (, 1795) | ||||||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Пекарі звичайний, або Таясу звичайний (Tayassu pecari) — вид ссавців родини Пекарієві з підряду Свиновиді (Suimorpha) ряду Оленеподібні (Cerviformes).
Назва та етимологія
За зоологічним словником О. Маркевича й К. Татарка (1983: с. 221) назва роду Tayassu українською — . Tayassu (на тупі, корінній мові в Бразилії) служить для позначення членів родини Tayassuidae та диких свиней. Пекарі (мова гуарані), в строгому сенсі означає «лісові сліди».
Середовище проживання
Країни проживання: Аргентина, Беліз, Болівія, Бразилія, Колумбія, Коста-Рика, Еквадор, Французька Гвіана, Гватемала, Гаяна, Гондурас, Мексика, Нікарагуа, Панама, Парагвай, Перу, Суринам, Венесуела.
Мешкають в неотропічній області від південної Мексики через Центральну Америку до північної Аргентини та півдня Бразилії. 60 % цього виду населяє вологі тропічні ліси. Тим не менше вони мешкають також у вологих і сухих луках і лісах, ксерофітних таких областях, сухих тропічних лісах і прибережних мангрових лісах. Займають висотний діапазон від рівня моря до 1900 м на східних схилах Анд.
Морфологія
Морфометрія. довжина голови й тіла: 950—1100 мм, довжина хвоста: 28—56 мм, довжина задніх ступнів: 210—230 мм, довжина вух: 80—90 мм, висота в плечах: 500—600, вага: 25—45 кг.
Опис. Хутро довге і густе. Має чорний колір рівномірний по всьому тілу, але він може бути з коричневим відтінком, за винятком підборіддя, області навколо кутів рота і низу щік, де колір білуватий. Вентральна область, в тому числі черево, груди та внутрішні сторони ніг світліші, ніж спина і боки. Потомство має сиве волосся і червоний колір часто змішуються з темною смугою в середній лінії спини. У молоді, білі плями на горлі можуть бути чи ні. Має гребінь довгого волосся, що починається між очима і триває до середньої лінії спини. Він має маленькі вуха з короткими волосками. Наявні залози на спині, які пов'язані з соціальною поведінкою, тому що через них виводяться токсини та жир, які дозволяють позначити свою територію
Зубна формула: I 2/3, C 1/1, P 3/3, M 3/3 = 38 зубів.
Стиль життя
Будучи всеїдними, вони, як правило, сильно плодоїдні. Їхній раціон складається в основному з фруктів, насіння і коріння, але раціон доповнюють також безхребетні, дрібні хребетні, гриби і падло. Вони харчуються бл. 144 видами рослин, що належать до 36 родин і відіграють важливу роль в екології Неотропічного лісу як основний розповсюджувач насіння.
Їхні стада часто перевищують 100 особин, хоча групи всього лише від 5 до більш ніж 200 особин також спостерігалися. Тварина ця денна, хоча деяку діяльність може здійснювати у нічний час. Під час вигодовування дітей може бути досить агресивним з іншими членами зграї. Часто переміщаються на великі відстані протягом дня (до 10 км), залишаючи за собою затхлий запах і стоптану та перемішану землю. Він також хороший плавець і може перетинати великі річки з відносною легкістю.
Сімейна група має домінантного самця, який не дозволяє доступу інших самців. Самці відкидають вступ додаткових самиць у стадо. Самиці досягають статевої зрілості у віці двох років і можуть злучатися з кількома самцями й до двох дитинчат можуть народити після вагітності терміном до 162 днів.
Джерела
- Keuroghlian, A., Desbiez, A., Reyna-Hurtado, R., Altrichter, M., Beck, H., Taber, A. & Fragoso, J.M.V. (2013). . The IUCN. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 08.06.2019. (англ.)
- Vallejo, A. F. y Boada C (2018). Tayassu pecari. https://bioweb.bio/faunaweb/mammaliaweb/IndiceTaxonomico. Museo de Zoología, Pontificia Universidad Católica del Ecuador. Процитовано 08.06.2019. (ісп.)
- Mayer, J. J. & Wetzel, R. M. Tayassu pecari // Mammalian Species. — 1987. — № 293. — С. 1–7. (англ.)
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tayasu Ohoronnij status Urazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Evkarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Nadryad Kitoparnokopitni Cetartiodactyla Ryad Olenepodibni Cerviformes Pidryad Svinovidi Suimorpha Rodina Pekariyevi Tayassuidae Rid Tayassu Fischer 1814 Vid Pekari zvichajnij Binomialna nazva Tayassu pecari 1795 Areal vidu Posilannya Vikishovishe Tayassu pecari Vikividi Tayassu pecari EOL 357663 ITIS 552762 MSOP 41778 NCBI 30535 Fossilworks 52099 Pekari zvichajnij abo Tayasu zvichajnij Tayassu pecari vid ssavciv rodini Pekariyevi z pidryadu Svinovidi Suimorpha ryadu Olenepodibni Cerviformes Nazva ta etimologiyaZa zoologichnim slovnikom O Markevicha j K Tatarka 1983 s 221 nazva rodu Tayassu ukrayinskoyu Tayassu na tupi korinnij movi v Braziliyi sluzhit dlya poznachennya chleniv rodini Tayassuidae ta dikih svinej Pekari mova guarani v strogomu sensi oznachaye lisovi slidi Seredovishe prozhivannyaKrayini prozhivannya Argentina Beliz Boliviya Braziliya Kolumbiya Kosta Rika Ekvador Francuzka Gviana Gvatemala Gayana Gonduras Meksika Nikaragua Panama Paragvaj Peru Surinam Venesuela Meshkayut v neotropichnij oblasti vid pivdennoyi Meksiki cherez Centralnu Ameriku do pivnichnoyi Argentini ta pivdnya Braziliyi 60 cogo vidu naselyaye vologi tropichni lisi Tim ne menshe voni meshkayut takozh u vologih i suhih lukah i lisah kserofitnih takih oblastyah suhih tropichnih lisah i priberezhnih mangrovih lisah Zajmayut visotnij diapazon vid rivnya morya do 1900 m na shidnih shilah And MorfologiyaMorfometriya dovzhina golovi j tila 950 1100 mm dovzhina hvosta 28 56 mm dovzhina zadnih stupniv 210 230 mm dovzhina vuh 80 90 mm visota v plechah 500 600 vaga 25 45 kg Opis Hutro dovge i guste Maye chornij kolir rivnomirnij po vsomu tilu ale vin mozhe buti z korichnevim vidtinkom za vinyatkom pidboriddya oblasti navkolo kutiv rota i nizu shik de kolir biluvatij Ventralna oblast v tomu chisli cherevo grudi ta vnutrishni storoni nig svitlishi nizh spina i boki Potomstvo maye sive volossya i chervonij kolir chasto zmishuyutsya z temnoyu smugoyu v serednij liniyi spini U molodi bili plyami na gorli mozhut buti chi ni Maye grebin dovgogo volossya sho pochinayetsya mizh ochima i trivaye do serednoyi liniyi spini Vin maye malenki vuha z korotkimi voloskami Nayavni zalozi na spini yaki pov yazani z socialnoyu povedinkoyu tomu sho cherez nih vivodyatsya toksini ta zhir yaki dozvolyayut poznachiti svoyu teritoriyu Zubna formula I 2 3 C 1 1 P 3 3 M 3 3 38 zubiv Stil zhittyaBuduchi vseyidnimi voni yak pravilo silno plodoyidni Yihnij racion skladayetsya v osnovnomu z fruktiv nasinnya i korinnya ale racion dopovnyuyut takozh bezhrebetni dribni hrebetni gribi i padlo Voni harchuyutsya bl 144 vidami roslin sho nalezhat do 36 rodin i vidigrayut vazhlivu rol v ekologiyi Neotropichnogo lisu yak osnovnij rozpovsyudzhuvach nasinnya Yihni stada chasto perevishuyut 100 osobin hocha grupi vsogo lishe vid 5 do bilsh nizh 200 osobin takozh sposterigalisya Tvarina cya denna hocha deyaku diyalnist mozhe zdijsnyuvati u nichnij chas Pid chas vigodovuvannya ditej mozhe buti dosit agresivnim z inshimi chlenami zgrayi Chasto peremishayutsya na veliki vidstani protyagom dnya do 10 km zalishayuchi za soboyu zathlij zapah i stoptanu ta peremishanu zemlyu Vin takozh horoshij plavec i mozhe peretinati veliki richki z vidnosnoyu legkistyu Simejna grupa maye dominantnogo samcya yakij ne dozvolyaye dostupu inshih samciv Samci vidkidayut vstup dodatkovih samic u stado Samici dosyagayut statevoyi zrilosti u vici dvoh rokiv i mozhut zluchatisya z kilkoma samcyami j do dvoh ditinchat mozhut naroditi pislya vagitnosti terminom do 162 dniv DzherelaKeuroghlian A Desbiez A Reyna Hurtado R Altrichter M Beck H Taber A amp Fragoso J M V 2013 The IUCN Arhiv originalu za 21 veresnya 2020 Procitovano 08 06 2019 angl Vallejo A F y Boada C 2018 Tayassu pecari https bioweb bio faunaweb mammaliaweb IndiceTaxonomico Museo de Zoologia Pontificia Universidad Catolica del Ecuador Procitovano 08 06 2019 isp Mayer J J amp Wetzel R M Tayassu pecari Mammalian Species 1987 293 S 1 7 angl Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi