Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Tamias sonomae — вид гризунів родини білкових (Sciuridae). Ендемік північно-західної Каліфорнії в США. Представники роду Neotamias характеризуються наявністю двох премолярів.
| Tamias sonomae | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Вивіркові (Sciuridae) |
| Рід: | |
| Вид: | N. sonomae |
| Біноміальна назва | |
| Neotamias sonomae (, 1915) | |
 | |
| Distribution of Neotamias sonomae | |
| Синоніми | |
| |
Поширення й середовище проживання
Сономський бурундук зустрічається лише в Каліфорнії, на північ від затоки Сан-Франциско. Більша частина його ареалу знаходиться в межах округів Сонома та Марін. Сономські бурундуки живуть у лісових або чагарникових районах. Їх можна зустріти в лісах з липкого лавра, сосни Пандероза, ялиці Дугласа, ялини, секвої та чорного дуба. Найчастіше вони пов'язані з хвойними лісами. Чапарраль, де мешкають сономські бурундуки, характеризується полиновими рівнинами. Сономські бурундуки живуть на висоті від 0 до 1800 метрів. Ці бурундуки зазвичай живуть на землі і риють нори в землі, але можуть лазити і гніздитися на деревах.
Опис
Загальна довжина тіла (включаючи хвіст) становить 220–264 мм. Довжина хвоста коливається в межах 100–126 мм, довжина задньої лапи — 34–39 мм, а довжина вушної раковини — 15–19 мм. Важить сономський бурундук 25–125 грамів. Ці бурундуки мають п'ять чорно-коричневих смуг по всій довжині тіла з білими смугами між ними. Решта спинної та черевної частин тіла варіюється від палевого до коричного та сірого. Хвіст облямований білим кольором. Живіт сірувато-білий. Сономські бурундуки мають дві линьки на рік, з літнім і зимовим забарвленням. Зимове забарвлення, як правило, трохи темніше і тьмяніше, ніж літнє. N. s. alleni менший і темніший за N. s. sonomae. Виразного статевого диморфізму немає.
Харчування та поведінка
Сономські бурундуки зазвичай харчуються на землі або лазять по невеликих гілках у чагарниках. Вони харчуються насінням, плодами, травами, бруньками деревних рослин, а також комахами і пташиними яйцями, і в першу чергу споживають репродуктивні продукти чагарників. Їжу вони збирають у защічні мішки і зберігають у норах. Ці бурундуки знаходять піднесені місця для їжі та відпочинку, звідки вони можуть спостерігати за навколишньою місцевістю на предмет хижаків. Сономські бурундуки мають високі, схожі на пташині, тривожні крики, які відрізняються від інших бурундуків і видаються у відповідь на потенційну загрозу. Зазвичай тривожні крики видають самиці. Ці тривожні сигнали, ймовірно, з'явилися завдяки родинному відбору, оскільки бурундуки, що знаходяться поблизу і чують тривожні сигнали, зазвичай є родичами особини, яка їх видає. Почувши тривожний сигнал, бурундук швидко рухається прямим шляхом до критого, захищеного місця і завмирає. Взимку ці бурундуки впадають у заціпеніння, але періодично прокидаються, щоб поїсти зі схованки, оскільки вони не накопичують жирові запаси.
Розмноження
Сономські бурундуки розмножуються один раз на рік, у період з лютого по липень, але найчастіше у квітні-травні. Іноді буває другий сезон розмноження у самиць, якщо їхній перший приплід втрачається. Вагітність триває 28–36 днів. У виводку народжується 3–5 дитинчат, зазвичай 4.
Немовлят відлучають від грудей приблизно через 3 тижні, і мати перестає спілкуватися з ними після того, як їх відлучають від грудей. Молоді тримаються разом ще кілька тижнів після відходу матері. Після цього вони розходяться. Самці розходяться на більшу відстань, ніж самиці. Молодь досягає статевої зрілості протягом одного року, а тривалість життя цих бурундуків становить близько 64 місяців. Зазвичай самиці вигодовують потомство самостійно.
Примітки
- Cassola, F. (2017) [errata version of 2016 assessment]. Neotamias sonomae. IUCN Red List of Threatened Species. 2016: e.T42581A115191316. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T42581A22268516.en. Процитовано 11.11.2022.
- Nowalk, R.M. (1991). Walker's Mammals of the World. Baltimore: Johns Hopkins University Press. с. 1246—1250. ISBN .
- Best, Troy L. (15 листопада 1993). Tamias sonomae. Mammalian Species (444): 1—5. doi:10.2307/3504266. ISSN 0076-3519. JSTOR 3504266.
- Review for "Bibliometric analysis of the Doctor of Nursing Practice dissertations in the ProQuest Dissertations and Theses database". 21 травня 2021. doi:10.1111/jan.15006/v1/review3.
- Smith, S. F. (24 листопада 1978). Alarm Calls, Their Origin and Use in Eutamias sonomae. Journal of Mammalogy (англ.). 59 (4): 888—893. doi:10.2307/1380172. ISSN 1545-1542.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tamias sonomae vid grizuniv rodini bilkovih Sciuridae Endemik pivnichno zahidnoyi Kaliforniyi v SShA 1 Predstavniki rodu Neotamias harakterizuyutsya nayavnistyu dvoh premolyariv 2 Tamias sonomae Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Mishopodibni Rodentia Rodina Vivirkovi Sciuridae Rid Neotamias Vid N sonomae Binomialna nazva Neotamias sonomae Grinnell 1915 Distribution of Neotamias sonomae Sinonimi Tamias sonomae Grinnell 1915 Eutamias sonomae Grinnell 1915 Zmist 1 Poshirennya j seredovishe prozhivannya 2 Opis 3 Harchuvannya ta povedinka 4 Rozmnozhennya 5 PrimitkiPoshirennya j seredovishe prozhivannyared Sonomskij burunduk zustrichayetsya lishe v Kaliforniyi na pivnich vid zatoki San Francisko Bilsha chastina jogo arealu znahoditsya v mezhah okrugiv Sonoma ta Marin 3 Sonomski burunduki zhivut u lisovih abo chagarnikovih rajonah Yih mozhna zustriti v lisah z lipkogo lavra sosni Panderoza yalici Duglasa yalini sekvoyi ta chornogo duba Najchastishe voni pov yazani z hvojnimi lisami Chaparral de meshkayut sonomski burunduki harakterizuyetsya polinovimi rivninami 2 Sonomski burunduki zhivut na visoti vid 0 do 1800 metriv 3 Ci burunduki zazvichaj zhivut na zemli i riyut nori v zemli ale mozhut laziti i gnizditisya na derevah 2 Opisred Zagalna dovzhina tila vklyuchayuchi hvist stanovit 220 264 mm Dovzhina hvosta kolivayetsya v mezhah 100 126 mm dovzhina zadnoyi lapi 34 39 mm a dovzhina vushnoyi rakovini 15 19 mm 3 Vazhit sonomskij burunduk 25 125 gramiv Ci burunduki mayut p yat chorno korichnevih smug po vsij dovzhini tila z bilimi smugami mizh nimi 2 Reshta spinnoyi ta cherevnoyi chastin tila variyuyetsya vid palevogo do korichnogo ta sirogo Hvist oblyamovanij bilim kolorom Zhivit siruvato bilij Sonomski burunduki mayut dvi linki na rik z litnim i zimovim zabarvlennyam Zimove zabarvlennya yak pravilo trohi temnishe i tmyanishe nizh litnye N s alleni menshij i temnishij za N s sonomae Viraznogo statevogo dimorfizmu nemaye 3 Harchuvannya ta povedinkared Sonomski burunduki zazvichaj harchuyutsya na zemli abo lazyat po nevelikih gilkah u chagarnikah 3 Voni harchuyutsya nasinnyam plodami travami brunkami derevnih roslin a takozh komahami i ptashinimi yajcyami i v pershu chergu spozhivayut reproduktivni produkti chagarnikiv 4 Yizhu voni zbirayut u zashichni mishki i zberigayut u norah 2 Ci burunduki znahodyat pidneseni miscya dlya yizhi ta vidpochinku zvidki voni mozhut sposterigati za navkolishnoyu miscevistyu na predmet hizhakiv Sonomski burunduki mayut visoki shozhi na ptashini trivozhni kriki yaki vidriznyayutsya vid inshih burundukiv i vidayutsya u vidpovid na potencijnu zagrozu Zazvichaj trivozhni kriki vidayut samici Ci trivozhni signali jmovirno z yavilisya zavdyaki rodinnomu vidboru oskilki burunduki sho znahodyatsya poblizu i chuyut trivozhni signali zazvichaj ye rodichami osobini yaka yih vidaye Pochuvshi trivozhnij signal burunduk shvidko ruhayetsya pryamim shlyahom do kritogo zahishenogo miscya i zavmiraye 3 Vzimku ci burunduki vpadayut u zacipeninnya ale periodichno prokidayutsya shob poyisti zi shovanki oskilki voni ne nakopichuyut zhirovi zapasi 2 Rozmnozhennyared Sonomski burunduki rozmnozhuyutsya odin raz na rik u period z lyutogo po lipen ale najchastishe u kvitni travni Inodi buvaye drugij sezon rozmnozhennya u samic yaksho yihnij pershij priplid vtrachayetsya Vagitnist trivaye 28 36 dniv 2 U vivodku narodzhuyetsya 3 5 ditinchat zazvichaj 4 Nemovlyat vidluchayut vid grudej priblizno cherez 3 tizhni i mati perestaye spilkuvatisya z nimi pislya togo yak yih vidluchayut vid grudej Molodi trimayutsya razom she kilka tizhniv pislya vidhodu materi Pislya cogo voni rozhodyatsya 3 Samci rozhodyatsya na bilshu vidstan nizh samici Molod dosyagaye statevoyi zrilosti protyagom odnogo roku a trivalist zhittya cih burundukiv stanovit blizko 64 misyaciv 2 Zazvichaj samici vigodovuyut potomstvo samostijno 5 Primitkired a b Cassola F 2017 errata version of 2016 assessment Neotamias sonomae IUCN Red List of Threatened Species 2016 e T42581A115191316 doi 10 2305 IUCN UK 2016 3 RLTS T42581A22268516 en Procitovano 11 11 2022 a b v g d e zh i Nowalk R M 1991 Walker s Mammals of the World Baltimore Johns Hopkins University Press s 1246 1250 ISBN 0801857899 a b v g d e zh Best Troy L 15 listopada 1993 Tamias sonomae Mammalian Species 444 1 5 doi 10 2307 3504266 ISSN 0076 3519 JSTOR 3504266 Review for Bibliometric analysis of the Doctor of Nursing Practice dissertations in the ProQuest Dissertations and Theses database 21 travnya 2021 doi 10 1111 jan 15006 v1 review3 Smith S F 24 listopada 1978 Alarm Calls Their Origin and Use in Eutamias sonomae Journal of Mammalogy angl 59 4 888 893 doi 10 2307 1380172 ISSN 1545 1542 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tamias sonomae amp oldid 42909941