TX-0 (скор. від англ. Transistorized Experimental computer zero), також згадуваний як tixo (вимовляється «тіксо») — один з перших комп'ютерів створених повністю на транзисторній базі та, та що мав для свого часу величезний обсяг пам'яті на магнітних сердечниках в 64К 18-бітних слів. TX-0 був введений в експлуатацію в 1956-му і безперервно використовувався до 1960-х років.
Спроектований у Массачусетського технологічного інституту здебільшого як експеримент у проектуванні транзисторних пристроїв і побудові дуже великих систем на основі пам'яті на магнітних сердечниках, TX-0 по суті був транзисторної версією не менш відомого комп'ютера , також створеного в Лабораторії Лінкольна. У той час як Whirlwind займав цілий поверх великої будівлі, TX-0 вміщувався в одній досить невеликій кімнаті і все-одно був трохи швидше. TX-0, як і Whirlwind, був обладнаний системою індикації, маючи для цього в корпусі 12-дюймовий осцилограф, під'єднаний до виводів процесора, що дозволяв відображати 512 на 512 точок в масиві 7 на 7.
TX-0 був повністю транзисторним 16-бітним комп'ютером з 16-бітною адресацією та 16-бітними інструкціями. Слова його пам'яті мали довжину в 18 біт, що допускало запис 16 біт даних і 2 біт інструкцій. Комбінуючи ці 2 біти, можна було викликати 4 можливі інструкції, серед яких були збереження (store), додавання (add) та команда переходу у базовому наборі. Четверта команда operate
приймала додаткові операнди і дозволяла доступ до кількох «мікро-наказів» («micro-orders»), які могли використовуватися окремо або разом для надання багатьох інших корисних функцій. Операція додавання займала 10 мікросекунд.
Після успішного завершення TX-0, всі сили були кинуті негайно на створення більш великого і набагато складнішого TX-1. Проте невдовзі цей проект зіткнувся з труднощами через свою складність, і був перепроектований в меншу форму, що у результаті було реалізовано у вигляді в 1958-му. Оскільки пам'ять на магнітних осердях на той час була дуже дорогою, для проекту TX-2 деякі частини пам'яті були зняті з TX-0. З часом TX-0 перестав представляти інтерес і був відданий напрокат (напівпостійний) Дослідницькії лабораторії електроніки (МТІ) у липні 1958 року, де він став основою того, що в кінцевому підсумку розвинулося в МТІ.
Переїхавши з Лабораторії Лінкольна тільки з 4К пам'яті, машина більше не могла використовувати 16 біт з 18 біт інструкцій для зберігання адреси, внаслідок чого приблизно після півтора років кількість бітів інструкцій була подвоєно до 4, разом 16 інструкцій, й був доданий індексний регістр. Це вражаюче поліпшило програмованість машини, але залишало місце для пізнішого розширення пам'яті до 8К. Цей знову розширений TX-0 використовувався для розробки великої кількості досягнень у комп'ютерних обчисленнях, включаючи розпізнавання мови та рукописного тексту, а також засобів необхідних для роботи над цими проектами, таких як текстові редактори та зневаджувачі.
Тим часом проект TX-2 зіткнувся з труднощами та декілька членів команди прийняли рішення залишити проект і заснувати свою власну компанію. Після короткого часу продажу «лабораторних модулів» у формі одиночних модулів TX-2, створена компанія під назвою Digital Equipment Corporation (DEC) вирішила випускати позбавлений від недоліків TX-0, і випустила перший з таких комп'ютерів в 1961 у під назвою PDP-1. Перший PDP-1 був у результаті встановлений в кімнаті поруч з TX-0 і деякий час працював з ним пліч-о-пліч.
Значимі частини TX-0 в наш час[] виставлені на огляд в бібліотеці Лабораторії Лінкольна. Бібліотека доступна тільки для працівників лабораторії.
Посилання
- RLE Technical Report 627 TX-0 Computer History (Oct 1974) [ 29 червня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
- (англ.)
- TX-0 documentation [ 2 січня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- TX-0 programs [ 2 липня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
- Стивен Леви «Хакеры, герои компьютерной революции» (англ.), (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
TX 0 skor vid angl Transistorized Experimental computer zero takozh zgaduvanij yak tixo vimovlyayetsya tikso odin z pershih komp yuteriv stvorenih povnistyu na tranzistornij bazi ta ta sho mav dlya svogo chasu velicheznij obsyag pam yati na magnitnih serdechnikah v 64K 18 bitnih sliv TX 0 buv vvedenij v ekspluataciyu v 1956 mu i bezperervno vikoristovuvavsya do 1960 h rokiv Sproektovanij u Massachusetskogo tehnologichnogo institutu zdebilshogo yak eksperiment u proektuvanni tranzistornih pristroyiv i pobudovi duzhe velikih sistem na osnovi pam yati na magnitnih serdechnikah TX 0 po suti buv tranzistornoyi versiyeyu ne mensh vidomogo komp yutera takozh stvorenogo v Laboratoriyi Linkolna U toj chas yak Whirlwind zajmav cilij poverh velikoyi budivli TX 0 vmishuvavsya v odnij dosit nevelikij kimnati i vse odno buv trohi shvidshe TX 0 yak i Whirlwind buv obladnanij sistemoyu indikaciyi mayuchi dlya cogo v korpusi 12 dyujmovij oscilograf pid yednanij do vivodiv procesora sho dozvolyav vidobrazhati 512 na 512 tochok v masivi 7 na 7 TX 0 buv povnistyu tranzistornim 16 bitnim komp yuterom z 16 bitnoyu adresaciyeyu ta 16 bitnimi instrukciyami Slova jogo pam yati mali dovzhinu v 18 bit sho dopuskalo zapis 16 bit danih i 2 bit instrukcij Kombinuyuchi ci 2 biti mozhna bulo viklikati 4 mozhlivi instrukciyi sered yakih buli zberezhennya store dodavannya add ta komanda perehodu u bazovomu nabori Chetverta komanda operate prijmala dodatkovi operandi i dozvolyala dostup do kilkoh mikro nakaziv micro orders yaki mogli vikoristovuvatisya okremo abo razom dlya nadannya bagatoh inshih korisnih funkcij Operaciya dodavannya zajmala 10 mikrosekund Pislya uspishnogo zavershennya TX 0 vsi sili buli kinuti negajno na stvorennya bilsh velikogo i nabagato skladnishogo TX 1 Prote nevdovzi cej proekt zitknuvsya z trudnoshami cherez svoyu skladnist i buv pereproektovanij v menshu formu sho u rezultati bulo realizovano u viglyadi v 1958 mu Oskilki pam yat na magnitnih oserdyah na toj chas bula duzhe dorogoyu dlya proektu TX 2 deyaki chastini pam yati buli znyati z TX 0 Z chasom TX 0 perestav predstavlyati interes i buv viddanij naprokat napivpostijnij Doslidnickiyi laboratoriyi elektroniki MTI u lipni 1958 roku de vin stav osnovoyu togo sho v kincevomu pidsumku rozvinulosya v MTI Pereyihavshi z Laboratoriyi Linkolna tilki z 4K pam yati mashina bilshe ne mogla vikoristovuvati 16 bit z 18 bit instrukcij dlya zberigannya adresi vnaslidok chogo priblizno pislya pivtora rokiv kilkist bitiv instrukcij bula podvoyeno do 4 razom 16 instrukcij j buv dodanij indeksnij registr Ce vrazhayuche polipshilo programovanist mashini ale zalishalo misce dlya piznishogo rozshirennya pam yati do 8K Cej znovu rozshirenij TX 0 vikoristovuvavsya dlya rozrobki velikoyi kilkosti dosyagnen u komp yuternih obchislennyah vklyuchayuchi rozpiznavannya movi ta rukopisnogo tekstu a takozh zasobiv neobhidnih dlya roboti nad cimi proektami takih yak tekstovi redaktori ta znevadzhuvachi Tim chasom proekt TX 2 zitknuvsya z trudnoshami ta dekilka chleniv komandi prijnyali rishennya zalishiti proekt i zasnuvati svoyu vlasnu kompaniyu Pislya korotkogo chasu prodazhu laboratornih moduliv u formi odinochnih moduliv TX 2 stvorena kompaniya pid nazvoyu Digital Equipment Corporation DEC virishila vipuskati pozbavlenij vid nedolikiv TX 0 i vipustila pershij z takih komp yuteriv v 1961 u pid nazvoyu PDP 1 Pershij PDP 1 buv u rezultati vstanovlenij v kimnati poruch z TX 0 i deyakij chas pracyuvav z nim plich o plich Znachimi chastini TX 0 v nash chas koli vistavleni na oglyad v biblioteci Laboratoriyi Linkolna Biblioteka dostupna tilki dlya pracivnikiv laboratoriyi PosilannyaRLE Technical Report 627 TX 0 Computer History Oct 1974 29 chervnya 2007 u Wayback Machine angl angl TX 0 documentation 2 sichnya 2019 u Wayback Machine angl TX 0 programs 2 lipnya 2010 u Wayback Machine angl Stiven Levi Hakery geroi kompyuternoj revolyucii angl ros