Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Stupendemys geographicus | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Stupendemys geographicus | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Stupendemys geographicus (Величезна черепаха географічна) — типовий вид викопного роду черепах Stupendemys родини Щитоногі черепахи підряду Бокошиї черепахи. Мешкала в пізньому міоцені (13-6 млн років тому).
Дослідження
Перші скам'янілі рештки було знайдено в формації Урумако (на території муніципалітету з відповідною назвою на півночі Венесуели) влітку 1972 року в рамках палеонтологічної експедиції Гарвардського університету. Перший опис був зроблений у 1976 році Роджером Конандом Вудом. Карапакс цієї черепахи Музеї порівняльної зоології Гарвардського університету. У 2007 році опублікувало гістологічні дослідження карапаксу Stupendemys geographicus. Згодом вчені на чолі із Едвіном Каденою з Національного університету Росаріо в Боготі виявили нові рештки цієї черепахи в Колумбії.
Нове дослідження знайдених решток було проведено групою палеонтологів на чолі із Марсело Санчесом-Віллагрою, директор Палеонтологічного інституту і музею Цюрихського університету, Вчені не знають, що могло спричинити вимирання цієї черепахи. Припускають, що середовище її існування порушило підняття Анди й розділ річок Амазонка, Оріноко та Магдалена.
Опис
Загальна довжина сягала близько 3 м при вазі до 1,145 т. Карапакс становить 218 см. У самця були роги. Глибокі шрами, знайдені в скам'янілостях, вказують на те, що роги, ймовірно, використовувалися як списи для боротьби з суперниками та нападниками.
Спосіб життя
Вважається, що мешкала на дні прісноводних боліт, озер і річок. Живилася, на думку палеонтологів, різноманітною рибою, дрібними крокодилами, зміями, молюсками, фруктами й насінням. Також знайдений в панцирі велетенський зуб крокодила вказує на те, що черепахи жили пліч-о-пліч з цими лютими хижаками і нерідко ставали їх здобиччю.
Розповсюдження
Рештки виявлено в Колумбії (пустеля Татакоа) та Венесуелі (муніципалітет Урумако).
Джерела
- Biggest turtle that ever lived had 10 foot shell with horns[недоступне посилання]
- This may be the biggest turtle that ever lived[недоступне посилання]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stupendemys geographicus Stupendemys geographicus Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Cherepahovi Testudines Pidryad Bokoshiyi cherepahi Pleurodira Rodina Shitonogi cherepahi Podocnemididae Rid Stupendemys Vid Stupendemys geographicus 1976 Posilannya Vikishovishe Stupendemys geographicus Vikividi Stupendemys geographicus EOL 10501316 Fossilworks 172422 Stupendemys geographicus Velichezna cherepaha geografichna tipovij vid vikopnogo rodu cherepah Stupendemys rodini Shitonogi cherepahi pidryadu Bokoshiyi cherepahi Meshkala v piznomu mioceni 13 6 mln rokiv tomu DoslidzhennyaPershi skam yanili reshtki bulo znajdeno v formaciyi Urumako na teritoriyi municipalitetu z vidpovidnoyu nazvoyu na pivnochi Venesueli vlitku 1972 roku v ramkah paleontologichnoyi ekspediciyi Garvardskogo universitetu Pershij opis buv zroblenij u 1976 roci Rodzherom Konandom Vudom Karapaks ciyeyi cherepahi Muzeyi porivnyalnoyi zoologiyi Garvardskogo universitetu U 2007 roci opublikuvalo gistologichni doslidzhennya karapaksu Stupendemys geographicus Zgodom vcheni na choli iz Edvinom Kadenoyu z Nacionalnogo universitetu Rosario v Bogoti viyavili novi reshtki ciyeyi cherepahi v Kolumbiyi Nove doslidzhennya znajdenih reshtok bulo provedeno grupoyu paleontologiv na choli iz Marselo Sanchesom Villagroyu direktor Paleontologichnogo institutu i muzeyu Cyurihskogo universitetu Vcheni ne znayut sho moglo sprichiniti vimirannya ciyeyi cherepahi Pripuskayut sho seredovishe yiyi isnuvannya porushilo pidnyattya Andi j rozdil richok Amazonka Orinoko ta Magdalena OpisZagalna dovzhina syagala blizko 3 m pri vazi do 1 145 t Karapaks stanovit 218 sm U samcya buli rogi Gliboki shrami znajdeni v skam yanilostyah vkazuyut na te sho rogi jmovirno vikoristovuvalisya yak spisi dlya borotbi z supernikami ta napadnikami Sposib zhittyaVvazhayetsya sho meshkala na dni prisnovodnih bolit ozer i richok Zhivilasya na dumku paleontologiv riznomanitnoyu riboyu dribnimi krokodilami zmiyami molyuskami fruktami j nasinnyam Takozh znajdenij v panciri veletenskij zub krokodila vkazuye na te sho cherepahi zhili plich o plich z cimi lyutimi hizhakami i neridko stavali yih zdobichchyu RozpovsyudzhennyaReshtki viyavleno v Kolumbiyi pustelya Tatakoa ta Venesueli municipalitet Urumako DzherelaBiggest turtle that ever lived had 10 foot shell with horns nedostupne posilannya This may be the biggest turtle that ever lived nedostupne posilannya