Стенлі Норман Коен (англ. Stanley Norman Cohen; нар. 17 лютого 1935) — американський генетик, професор . Разом з Гербертом Бойєром були першими вченими, які пересадили гени одного живого організму в інший, що стало основоположним відкриттям для розвитку генної інженерії. На основі цієї праці було створено безліч продуктів, у тому числі людський гормон росту та вакцину проти гепатиту В. За словами імунолога , «технологія клонування ДНК Коена допомогла біологам практично в усіх галузях». Без цього «обличчя біомедицини та біотехнології виглядало б зовсім по-іншому». У 1976 році Бойєр став співзасновником Genentech на основі їхньої з Коеном співпраці, але Коен тоді був консультантом і відхилив пропозицію приєднатися. У 2022 році науковця визнали винним у шахрайстві через введення в оману інвесторів біотехнологічої компанії, яку він заснував у 2016 році, і змусили сплатили 29 мільйонів доларів США у якості компенсації.
Стенлі Н. Коен | |
---|---|
англ. Stanley Norman Cohen | |
Народився | 17 лютого 1935 (89 років) (Перт-Амбой), Міддлсекс, Нью-Джерсі, США |
Країна | США |
Діяльність | генетик, викладач університету, лікар, науково-педагогічний працівник |
Alma mater | d Ратґерський університет |
Галузь | генетика[1] |
Заклад | Стенфордський університет[2] |
Вчене звання | d[1] |
Аспіранти, докторанти | d d[3] |
Членство | Національна академія наук США Американська академія мистецтв і наук Американське філософське товариство[4] AAAS[4] |
Нагороди | |
Особ. сторінка | profiles.stanford.edu/stanley-cohen |
Ранні роки
Коен народився в (Перт-Ембой, Нью-Джерсі). У 1956 році отримав ступінь бакалавра, закінчивши Ратгерський університет, а в 1960 році — ступінь доктора медичних наук у Школі медицини Пенсильванського університету Потім Коен проходив стажування та стипендії в різноманітних установах, зокрема в (лікарні Маунт-Сінай) у Нью-Йорку, університетській лікарні в Енн-Арборі, штат Мічіган, і в Даремі, штат Північна Кароліна. Навчаючись на ординатурі в Національному інституті артриту та метаболічних захворювань, Коен вирішив поєднати фундаментальні дослідження з клінічною практикою. У 1967 році був доктором наук у .
Кар'єра
Коен приєднався до викладацького складу Стенфордського університету в 1968 році. У 1975 році його призначили професором медицини, а в 1977 році — професором генетики. У 1993 році Коен став Kwoh-Ting Li професором генетики.
У Стенфорді він розпочав дослідження у сфері бактеріальних плазмід, намагаючись зрозуміти, як за допомогою генів плазмід зробити бактерій стійкими до антибіотиків. На конференції з плазмід у 1972 році він познайомився з Гербертом В. Боєром і зрозумів, що їхні інтереси та дослідження співпадають. Плазміди надсилали між Стенлі Коеном, та іншими в Стенфорді, а також Гербертом Боєром і з Каліфорнійського університету в Сан-Франциско. Стенфордські дослідники виділили плазміди та відправили їх команді з Сан-Франциско, яка розрізала їх за допомогою рестриктази (EcoRI). Фрагменти проаналізували та відправили назад до Стенфорда, де Коен з командою ввели їх у Escherichia coli. Потім обидві лабораторії виділили та проаналізували щойно створені рекомбінантні плазміди.
Ця співпраця дала помітні результати для розвитку методів комбінування та переносу генів, зокрема публікація 1973 року «Конструкція біологічно функціональних бактеріальних плазмід in vitro» Коена, Чанга, Боєра та Хеллінга Окрім того, що різні плазміди E. coli були об'єднані та вбудовані назад у клітини E. coli, ці клітини успішно ділилися та передавали рекомбінатну ДНК нащадкам. Подальші експерименти з перенесення генів плазміди Staphylococcus в E. coli, показали, що гени можна пересаджувати між видами. Ці відкриття стали ознакою народження генної інженерії та принесли Коену низку важливих нагород, починаючи з премії Альберта Ласкера за фундаментальні медичні дослідження в 1980 році за «його творчі та наполегливі дослідження бактеріальних плазмід, за відкриття нових можливостей для дослідження генетики клітин та керування нею, а також для створення біологічної перспективи методології рекомбінантної ДНК».
У 1976 році Коен став співавтором пропозиції щодо єдиної номенклатури для бактеріальних плазмід (разом з , III, , та ). З 1978 по 1986 рік Коен працював головою кафедри генетики Стенфордського університету.
Протягом 1970-х і 1980-х років Коен був активним прихильником потенційних переваг технології рекомбінантної ДНК. Він був одним з підписантів «листа Берга» в 1974 році, в якому закликали до добровільного мораторію на деякі види досліджень до оцінки ризику. Коен також був присутній у 1975 році, і, як повідомив вчений, йому був неприємний процес і тон зустрічі. Генетик активно брав участь у дискусії щодо рекомбінантної ДНК, коли уряд Сполучених Штатів намагався розробити політику дослідження ДНК. Зусилля уряду призвели до створення Консультативного комітету з рекомбінантної ДНК і публікації «Рекомендацій щодо дослідження рекомбінантної ДНК» у 1976 році, а також подальших звітів і рекомендацій на цю тему. Коен підтримав пропозицію Baltimore-Campbell, пояснюючи це тим, що рекомендований рівень обмежень для певних типів досліджень має бути знижений. Це невеликий ризик і пропозиція має бути «нерегулюючим кодексом стандартної практики».
Зараз Коен обіймає посаду професора генетики та медицини в Стенфорді, де працює над науковими проблемами, що пов'язані з ростом і розвитком клітин, включно з механізмами успадкування та еволюціонування плазмід. Він продовжив досліджувати роль плазмід у стійкості до антибіотиків. Зокрема, він вивчає мобільні генетичні елементи, такі як транспозони, які можуть «стрибати» між штамами бактерій. Коен розробив методи вивчення поведінки генів в еукаріотичних клітинах за допомогою «генів-репортерів».
Плазміда pSC101
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Електронна мікрофотографія бактеріальної ДНК-плазміди, “Medal of Science 50 Videos -- Stanley Cohen”, (National Science Foundation) | |
“Mechanism of Recombination, 3D animation with basic narration“, DNA Learning Center |
У 1973 році Стенлі Коен і Герберт Бойєр провели один із перших експериментів з генної інженерії. Він продемонстрував, що ген рибосомальної РНК жаби можна переносити в бактеріальні клітини та експресувати. Спочатку генетики розробили метод хімічної трансформації клітин Escherichia coli, потім сконструювали плазміду, яка виступала вектором, під назвою . Ця плазміда містила один сайт зв'язування з ферментом рестрикції (EcoRI) і ген резистентності до тетрацикліну. Фермент рестрикції EcoRI використали для сегментації ДНК жаби. Після цього фрагменти ДНК жаби поєднували з плазмідою, яка також була розділена EcoRI. сегментів ДНК вирівнювалися, після чого зшивалися ДНК-лігазою. Після цього плазміди вводили в штам E. coli і висівали на тетратицклін-вмісне поживне середовище. Клітини з плазмідою, що несе ген стійкості до тетрацикліну, росли й утворювали колонію бактерій. Деякі з цих колоній складалися з клітин, які несли ген рибосомальної РНК жаби. Отримані колонії Коен і Бойєр дослідили на наявність в клітинах РНК жаби
Патенти
На початках Коен і Бойєр не замислювались про патентування своєї роботи. Проте у 1974 році вони погодилися подати спільну патентну заявку, яку адміністрували через Стенфорд, і таким чином принесли користь обом університетам. Зрештою було видано три патенти на процес Бойєра-Коена: один на сам процес (1980), один на прокаріотичних носіїв (1984) і один на еукаріотичних носіїв (1988). Ліцензії надавалися не лише за «помірну плату».
Чотириста сімдесят вісім компаній отримали ліцензії, що зробило патент однією із п'яти причин найбільших надходжень університету. Тисячі продуктів були розроблені на основі патентів Бойєра-Коена. Проте патенти також викликали суперечки через їх обсяг, оскільки вони заявляли про фундаментальну технологію сплайсингу генів і призвели до багатьох проблем щодо дійсності патентів у 1980-х роках. Патенти були незвичайними тим, що вони домінували майже над усіма іншими патентами в галузі молекулярної біотехнології. В жодній царині не було настільки всеосяжного явища. Це також змусило університети по всьому світу усвідомити комерційну цінність наукової роботи їх викладацького складу.Справа про шахрайство Нуредіса
У 2018 році Крістофер Алафі подав до суду на Коена за введення в оману інвесторів біотехнологічної компанії Nuredis і приховування деталей несхвалення FDA препарату, який Коен створив для лікування хвороби Хантінгтона. Після тривалого судового процесу Коена визнали винним у «різновиді справжнього шахрайства та … обману», і він зізнався, що надав суду хибні свідчення, хоча його не визнали винним в умисному введенні інвесторів в оману. Препарат, розроблений Коеном, був вилучений FDA в 1976 році через його побічні ефекти, які в деяких випадках могли призводити до втрати кінцівок і смерті. Як відшкодування Коен заплатив 29,2 мільйона доларів.
- 1979 обраний членом Національної академії наук
- 1980 Премія Альберта Ласкера за фундаментальні медичні дослідження
- 1981
- 1988 Національна медаль науки від президента Рейгана
- 1989 Національна медаль за технології (спільно з Гербертом Боєром) від президента Буша
- 1996 (Лемельсон-MIT Prize)
- 2001 Національний зал слави винахідників
- 2004 (розділена з Гербертом Боєром)
- 2004 Премія Шоу в галузі науки про життя та медицини (розділена з Гербертом Боєром)
- 2006 обраний членом Американського філософського товариства
- 2009
- 2016 , від (BIO) та
Список літератури
- https://profiles.stanford.edu/stanley-cohen
- Stanley N. Cohen, MD — Стенфордський університет.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- NNDB — 2002.
- Hughes, Sally Smith (1995). Stanley N. Cohen SCIENCE, BIOTECHNOLOGY, and RECOMBINANT DNA: A PERSONAL HISTORY (Oral history) (PDF). Regional Oral History Office, The Bancroft Library, University of California. Berkeley, California.
- Stanford School of Medicine Profiles: Stanley N. Cohen, MD (англійською) . Stanford School of Medicine. Процитовано 17 листопада 2014.
- Yount, Lisa (2003). A to Z of biologists. New York: Facts on File. с. 47—49. ISBN . Процитовано 4 травня 2016.
- Cohen, S. N. (16 вересня 2013). DNA cloning: A personal view after 40 years. Proceedings of the National Academy of Sciences. 110 (39): 15521—15529. Bibcode:2013PNAS..11015521C. doi:10.1073/pnas.1313397110. PMC 3785787. PMID 24043817.
- Granstrand, ред. (2003). Economics, Law and Intellectual Property Seeking Strategies for Research and Teaching in a Developing Field. Boston, MA: Springer US. с. 162—166. ISBN . Процитовано 6 травня 2016.
- Wang, Bruce (10 листопада 1999). Cohen: DNA genius on the Farm. The Stanford Daily. Т. 216, № 38.
- (2017). Troublemakers : Silicon Valley's Coming of Age (вид. 1st). New York. с. 199. ISBN . OCLC 1008569018.
- Stanford professor pays $29M in fraud case (амер.). 21 грудня 2022. Процитовано 16 квітня 2023.
- Cohen, Stanley N. (1935- ). World of Microbiology and Immunology (англійською) . Encyclopedia.com. 2003.
- Biography 34: Stan Norman Cohen (1935 - ). DNA Learning Center (англійською) . Cold Spring Harbor Laboratory. Процитовано 6 травня 2016.
- Herbert W. Boyer and Stanley N. Cohen. Science History Institute. June 2016. Процитовано 21 березня 2018.
- Cohen, SN; Chang, AC; Boyer, HW; Helling, RB (November 1973). Construction of biologically functional bacterial plasmids in vitro. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 70 (11): 3240—4. Bibcode:1973PNAS...70.3240C. doi:10.1073/pnas.70.11.3240. PMC 427208. PMID 4594039.
- Kiermer, Veronique. Milestone 2 (1967, 1972) Discovery of DNA ligase; Cloning The dawn of recombinant DNA. NATURE Milestones. Процитовано 5 травня 2016.
- Chang, Annie C. Y.; Cohen, Stanley N. (1974). Genome Construction Between Bacterial Species In Vitro: Replication and Expression of Staphylococcus Plasmid Genes in Escherichia coli. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 71 (4): 1030—1034. Bibcode:1974PNAS...71.1030C. doi:10.1073/pnas.71.4.1030. PMC 388155. PMID 4598290.
- 1980 Albert Lasker Basic Medical Research Award Cloning genes by recombinant DNA technology. Albert And Mary Lasker Foundation. Процитовано 5 травня 2016.
- Novick, Richard P.; Clowes, R C; Cohen, S N; Curtiss, 3rd, R; Datta, N; Falkow, S (1976). Uniform Nomenclature for Bacterial Plasmids: A Proposal. Bacteriological Reviews. 40 (1): 168—189. doi:10.1128/MMBR.40.1.168-189.1976. PMC 413948. PMID 1267736.
- The international who's who 2004. London: Europa. 2003. с. 340. ISBN . Процитовано 6 травня 2016.
- Berg, Paul; Baltimore, David; Boyer, Herbert W.; Cohen, Stanley N. та ін. (1974). Potential Biohazards of Recombinant DNA Molecules (PDF). Science. 185 (4148): 303. Bibcode:1974Sci...185..303B. doi:10.1126/science.185.4148.303. PMC 388511. PMID 4600381.
- Grace, Katja (2015). The Asilomar Conference: A Case Study in Risk Mitigation (PDF). Berkeley, CA: Machine Intelligence Research Institute.
- Bourne, Henry R. (2011). Paths to innovation : discovering recombinant DNA, oncogenes, and prions in one medical school, over one decade. San Francisco: University of California Medical Humanities Consortium. ISBN .
- Committee on the Independent Review and Assessment of the Activities of the NIH Recombinant DNA Advisory Committee; Board on Health Sciences Policy; Institute of Medicine; Lenzi RN, Altevogt BM, Gostin LO, editors. Oversight and Review of Clinical Gene Transfer Protocols: Assessing the Role of the Recombinant DNA Advisory Committee. Washington (DC): National Academies Press (US); 2014 Mar 27. B, Historical and Policy Timelines for Recombinant DNA Technology.
- Office of the Director (1976). Recombinant DNA research : documents relating to "NIH guidelines for research involving recombinant DNA molecules. National Institutes of Health (U.S.). Процитовано 6 травня 2016.
- Cohen, Stanley N.; Shapiro, James A. (1980). Transposable Genetic Elements (PDF). Scientific American. 242 (2): 40—49. Bibcode:1980SciAm.242b..40C. doi:10.1038/scientificamerican0280-40. PMID 6246575. Процитовано 6 травня 2016.
- Guilfoile, Patrick G.; Alcamo, Edward (2006). Antibiotic-resistant bacteria. New York: Chelsea House. ISBN .
- Koonin, Eugene V.; Krupovic, Mart (1 січня 2015). A Movable Defense. The Scientist. Процитовано 6 травня 2016.
- Brenner, D. G.; Lin-Chao, S.; Cohen, S. N. (1 липня 1989). Analysis of mammalian cell genetic regulation in situ by using retrovirus-derived "portable exons" carrying the Escherichia coli lacZ gene. Proceedings of the National Academy of Sciences. 86 (14): 5517—5521. Bibcode:1989PNAS...86.5517B. doi:10.1073/pnas.86.14.5517. PMC 297654. PMID 2501787.
- Cohen, S. N.; Chang, A. C.; Hsu, L. (1972). Nonchromosomal antibiotic resistance in bacteria: Genetic transformation of Escherichia coli by R-factor DNA. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 69 (8): 2110—2114. Bibcode:1972PNAS...69.2110C. doi:10.1073/pnas.69.8.2110. PMC 426879. PMID 4559594.
- Cohen, S.; Chang, A.; Boyer, H.; Helling, R. (1973). Construction of biologically functional bacterial plasmids in vitro. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 70 (11): 3240—3244. Bibcode:1973PNAS...70.3240C. doi:10.1073/pnas.70.11.3240. PMC 427208. PMID 4594039.
- Thieman, William J.; Palladino, Michael A. (2004). Introduction to biotechnology. San Francisco: Pearson/Benjamin Cummings. с. 55. ISBN .
- R.W. Old; S.B. Primrose. Principles of Gene Manipulation (вид. 5th). Blackwell Scientific Publishing. с. 56—57.
- Stanford prof pays investors in defunct biotech Nuredis $29m. pharmaphorum (англ.). Процитовано 16 квітня 2023.
- Stanley N. Cohen. The National Academy of Sciences. Процитовано 5 травня 2016.
- Gurdon, John (2012). Wolf prize in medicine 1978-2008. Т. 1. Singapore: World Scientific. ISBN .
- Stanley N. Cohen Winner of Wolf Prize in Medicine - 1981. Wolf Foundation. Процитовано 5 травня 2016.
- . The White House. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 5 травня 2016.
- The President's National Medal of Science: Recipient Details, Stanley N. Cohen. National Science Foundation. Процитовано 5 травня 2016.
- Sanders, Robert (18 жовтня 1989). President Bush awards National Medal of Technology to UC San Francisco's Herbert Boyer and Stanford's Stanley Cohen. UCSF News. Процитовано 5 травня 2016.
- . Lemelson-MIT. Архів оригіналу за 20 січня 2018. Процитовано 5 травня 2016.
- Innovators Cohen, Fogarty to enter National Inventors Hall of Fame. Stanford Report. 16 травня 2001. Процитовано 4 травня 2016.
- Adams, Amy (28 квітня 2004). Early genetics discovery wins Cohen the Albany Prize. Stanford Report. Процитовано 5 травня 2016.
- . Shaw Prize. Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 5 травня 2016.
- . Shaw Prize. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 5 травня 2016.
- APS Member History. search.amphilsoc.org. Процитовано 24 травня 2021.
- . Cold Spring Harbor Laboratory. 12 листопада 2009. Архів оригіналу за 2 June 2016.
- Biotechnology Heritage Award. Science History Institute. 31 травня 2016. Процитовано 22 березня 2018.
Посилання
- Усна історія зі Стенлі Н. Коеном, Програма усної історії Стенфордського історичного товариства, 1995.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет