Sporophila torqueola

Зерноїд бурогузий
Самець бурогузого зерноїда (Кабо-Коррієнтес, Халіско, Мексика)
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Саякові (Thraupidae) Рід: Зерноїд (Sporophila) Вид: Зерноїд бурогузий
Біноміальна назва
Sporophila torqueola (Bonaparte, 1850)
Ареал виду
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Spermophila torqueola
Посилання
Вікісховище: Sporophila torqueola Віківиди: Sporophila torqueola ITIS: 179201 МСОП: 103816948 NCBI: 357734

Зерноїд бурогузий (Sporophila torqueola) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Ендемік Мексики.

Опис

Довжина птаха становить 10-11 см. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців голова переважно чорна, спина і крила чорнуваті або бурі, нижня частина тіла рудувата або жовтувата, на шиї і горлі білий "комір". Голова може бути як повністю, так і частково чорною, груди можуть бути чорнуватими. Дзьоб великий, міцний, округлий і товстий біля основи, чорний. Забарвлення самиці переважно коричневе, нижня частина тіла у них світліша, живіт і крила мають золотистий відтінок. Навколо очей світлі кільця.

Бурогузі зерноїди мають привабливий, мелодійний спів, що нагадує спів канарки. Через це цих птахів часто утримують в неволі.

Підвиди

Виділяють два підвиди:

• S. t. atriceps (Baird, SF, 1867) — західна Мексика (від центрального Сіналоа до північного Халіско), а також на крайньому півдні Каліфорнійського півострова;
• S. t. torqueola (Bonaparte, 1850) — південно-західна і центральна Мексика (від Халіско до Гуанахуато, західної Пуебли і південної Оахаки).

Білошиїй зерноїд раніше вважався підвидом бурогузого зерноїда, однак за результатами дослідження, опублікованого у 2018 році, був визнаний окремим видом.

Поширення і екологія

Бурогузі зерноїди мешкають в чагарникових заростях, на луках, полях, пасовищах і в садах. Віддають перевагу вологим саванам, порослим гірчаком (Polygonum). Живляться насінням, а також комахами і ягодами. Сезон розмноження триває з квітня по грудень. Гніздо чашоподібне, зроблене з рослинних волокон і корінців, розміщується в чагарниках або на дереві. В кладці 2 блакитнувато-сірих яйця, поцяткованих коричневими плямками.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція бурогузих зерноїдів становить приблизно 5,8 мільйонів птахів. Популяція поступово зростає.

Примітки

1. BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 22 лютого 2022.
4. Mason, Nicholas A.; Olvera‐Vital, Arturo; Lovette, Irby J.; Navarro‐Sigüenza, Adolfo G. (February 2018). . Ecology and Evolution. 8 (3): 1867—1881. doi:10.1002/ece3.3799. PMC 5792519. PMID 29435260. Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 22 лютого 2022.

Джерела

• Skutch, Alexander F. (1954). (PDF). Life Histories of Central American Birds. Pacific Coast Avifauna, Number 31. Berkeley, California: Cooper Ornithological Society. с. 33—37. Архів оригіналу (PDF) за 27 червня 2021. Процитовано 22 лютого 2022.