Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Сріблодзьоб чорноволий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Чорноволий сріблодзьоб (підвид S. c. cucullata, острів Прінсіпі)  Чорноволий сріблодзьоб (підвид S. c. scutata, Пітермаріцбург, Квазулу-Наталь, ПАР) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Spermestes cucullata Swainson, 1837 | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
| (Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Lonchura cucullata Spermestes cucullatus | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Сріблодзьо́б чорноволий (Spermestes cucullata) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae). Мешкає в Африці на південь від Сахари та на сусідніх островах.
Опис
Довжина птаха становить 9-10 см, вага 7-12 г. Голова, горло і верхня частина грудей чорні або чорнувато-бурі, обличчя і груди з боків мають пурпурово-зелений відблиск. Верхня частина тіла сірувато-коричнева, хвіст чорний, нижня частина тіла біла. Надхвістя і гузка поцятковані біло-темно-сірими смугами. Пера на боках коричневі з широкими білими краями на кінці, що надає бокам смугастого вигляду. На плечах і на грудях з боків є кілька райдужних зелених плямок. Покривні пера крил і махові пера мають світліші або більш яскраві краї. Дзьоб зверху темно-сірий, знизу сріблясто-сірий. Виду не притаманний статевий диморфізм.
У молодих птахів верхня частина тіла бурувата, голова і нижня частина тіла охриста, хвіст чорнувато-бурий. Вони набувають дорослого забарвлення у віці 6 місяців, тоді ж вони набувають статевої зрілості. У представників підвиду S. c. scutata оперення на стику нижньої частини грудей і боків смугасте, а не бронзово-зелене. Надхввістя і стернові пера поцятковані тонкими смугами і рівномірно темні.
Підвиди
Виділяють два підвиди:
- S. c. cucullata Swainson, 1837 — від Сенегалу і Гамбії до Південного Судану, Уганди, західної Кенії і Габону, острови Гвінейської затоки;
- S. c. scutata Heuglin, 1863 — від південно-східного Судану і Ефіопії до Анголи, північної і східної Ботсвани та південного сходу ПАР, острови Занзібарського архіпелагу, Коморські острови.
Поширення і екологія
Чорноволі сріблодзьоби широко, хоча і нерівномірно, поширені в Субсахарській Африці, від Сенегалу і Судану до Південно-Африканської Республіки та на сусідніх островах. Також ці птахи були інтродуковані на Пуерто-Рико. Вони живуть в саванах, рідколіссях і чагарникових заростях, на узліссях галерейних лісів на трав'янистих луках на берегах річок та на полях, трапляються поблизу людських поселень. Зустрічаються переважно в рівнинній місцевості, на висоті до 2000 м над рівнем моря.
Поведінка
Чорноволі сріблодзьоби зустрічаються зграйками, які зазвичай нараховують від 8 до 20 птахів, і в яких є один домінантний самець. Вони живляться переважно дрібним насінням трав, які збирають з землі або прямо з колосся, а також плодами, ягодами, нектаром, водоростями і комахами, зокрема літаючими термітами, особливо під час сезону розмноження. В Західній Африці вважаються шкідниками посівів.
Чорноволі сріблодзьоби гніздяться невеликими колоніями. Вони використовують гнізда не лише під час сезону розмноження, а протягом всього року, постійно їх перебудовуючи, повторно використовуючи матеріал. Птахи відпочивають в цих гніздах і сплять в них вночі. Гніздо кулеподібне з бічним входом, робиться парою птахів з переплетених стебел трави, кокосових волокон та інших рослинних волокон, гніздова камера встелюється пухом і пір'ям. Воно розміщується на невеликому дереві, на висоті 2-2,5 м над землею, часто поряд з мурашником або осиним гніздом. Виводкові гнізда зазвичай складаються з 500-800 стеблинок, тоді як спальні гнізда — з 200-400. Іноді птахи використовують покинуті гнізда ткачиків.
Сезон розмноження у чорноволих сріблодзьобів припадає на завершення сезону дощів. В кладці від 4 до 6 яєць. Інкубаційний період триває 12-13 днів, насиджують і самиці, і самці, вдень підміняючи один одного, а вночі разом відпочиваючи в гнізді. Пташенята покидають гніздо через 17-18 днів рісля вилуплення, однак залишаються поряд з гніздом ще 2-3 тижні.
Чорноволі сріблодзьоби іноді стають здобиччю саванових яструбів, строкатих круків, сорокопудів, вилохвостих дронго і білоголових орлів. Також вони стають жертвами гніздового паразитизму з боку білочеревих вдовичок, а на Пуерто-Рико — синіх вашерів.
Примітки
- BirdLife International (2016). Spermestes cucullata: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 21 січня 2023
- Swainson, William John (1837). The Natural History of the Birds of Western Africa. Т. 1. Edinburgh: W.H. Lizars. с. 201—203.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 січня 2023.
Джерела
- Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Afrika. Serie Handbuch der Vogelpflege, Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2007, .
- Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, .
Посилання
- Bronze mannikin - Species text in The Atlas of Southern African Birds.
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sriblodzob chornovolij Chornovolij sriblodzob pidvid S c cucullata ostriv Prinsipi Chornovolij sriblodzob pidvid S c scutata Pitermaricburg Kvazulu Natal PAR Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Astrildovi Estrildidae Rid Sriblodzob Spermestes Vid Sriblodzob chornovolij Binomialna nazva Spermestes cucullata Swainson 1837 2 Areal vidu Pidvidi Div tekst Sinonimi Lonchura cucullata Spermestes cucullatus Posilannya Vikishovishe Spermestes cucullata Vikividi Spermestes cucullata MSOP 22719782 NCBI 158614 Sriblodzo b chornovolij 3 Spermestes cucullata vid gorobcepodibnih ptahiv rodini astrildovih Estrildidae Meshkaye v Africi na pivden vid Sahari ta na susidnih ostrovah Zmist 1 Opis 2 Pidvidi 3 Poshirennya i ekologiya 4 Povedinka 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaOpisred nbsp Chornovolij sriblodzob Gambiya nbsp Chornovolij sriblodzob zi steblom Megathyrsus maximus Uganda nbsp Zgrajka chornovolih sriblodzobiv nbsp Chornovolij sriblodzob Dovzhina ptaha stanovit 9 10 sm vaga 7 12 g Golova gorlo i verhnya chastina grudej chorni abo chornuvato buri oblichchya i grudi z bokiv mayut purpurovo zelenij vidblisk Verhnya chastina tila siruvato korichneva hvist chornij nizhnya chastina tila bila Nadhvistya i guzka pocyatkovani bilo temno sirimi smugami Pera na bokah korichnevi z shirokimi bilimi krayami na kinci sho nadaye bokam smugastogo viglyadu Na plechah i na grudyah z bokiv ye kilka rajduzhnih zelenih plyamok Pokrivni pera kril i mahovi pera mayut svitlishi abo bilsh yaskravi krayi Dzob zverhu temno sirij znizu sriblyasto sirij Vidu ne pritamannij statevij dimorfizm U molodih ptahiv verhnya chastina tila buruvata golova i nizhnya chastina tila ohrista hvist chornuvato burij Voni nabuvayut doroslogo zabarvlennya u vici 6 misyaciv todi zh voni nabuvayut statevoyi zrilosti U predstavnikiv pidvidu S c scutata operennya na stiku nizhnoyi chastini grudej i bokiv smugaste a ne bronzovo zelene Nadhvvistya i sternovi pera pocyatkovani tonkimi smugami i rivnomirno temni Pidvidired Vidilyayut dva pidvidi 4 S c cucullata Swainson 1837 vid Senegalu i Gambiyi do Pivdennogo Sudanu Ugandi zahidnoyi Keniyi i Gabonu ostrovi Gvinejskoyi zatoki S c scutata Heuglin 1863 vid pivdenno shidnogo Sudanu i Efiopiyi do Angoli pivnichnoyi i shidnoyi Botsvani ta pivdennogo shodu PAR ostrovi Zanzibarskogo arhipelagu Komorski ostrovi Poshirennya i ekologiyared Chornovoli sriblodzobi shiroko hocha i nerivnomirno poshireni v Subsaharskij Africi vid Senegalu i Sudanu do Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki ta na susidnih ostrovah Takozh ci ptahi buli introdukovani na Puerto Riko Voni zhivut v savanah ridkolissyah i chagarnikovih zarostyah na uzlissyah galerejnih lisiv na trav yanistih lukah na beregah richok ta na polyah traplyayutsya poblizu lyudskih poselen Zustrichayutsya perevazhno v rivninnij miscevosti na visoti do 2000 m nad rivnem morya Povedinkared Chornovoli sriblodzobi zustrichayutsya zgrajkami yaki zazvichaj narahovuyut vid 8 do 20 ptahiv i v yakih ye odin dominantnij samec Voni zhivlyatsya perevazhno dribnim nasinnyam trav yaki zbirayut z zemli abo pryamo z kolossya a takozh plodami yagodami nektarom vodorostyami i komahami zokrema litayuchimi termitami osoblivo pid chas sezonu rozmnozhennya V Zahidnij Africi vvazhayutsya shkidnikami posiviv Chornovoli sriblodzobi gnizdyatsya nevelikimi koloniyami Voni vikoristovuyut gnizda ne lishe pid chas sezonu rozmnozhennya a protyagom vsogo roku postijno yih perebudovuyuchi povtorno vikoristovuyuchi material Ptahi vidpochivayut v cih gnizdah i splyat v nih vnochi Gnizdo kulepodibne z bichnim vhodom robitsya paroyu ptahiv z perepletenih stebel travi kokosovih volokon ta inshih roslinnih volokon gnizdova kamera vstelyuyetsya puhom i pir yam Vono rozmishuyetsya na nevelikomu derevi na visoti 2 2 5 m nad zemleyu chasto poryad z murashnikom abo osinim gnizdom Vivodkovi gnizda zazvichaj skladayutsya z 500 800 steblinok todi yak spalni gnizda z 200 400 Inodi ptahi vikoristovuyut pokinuti gnizda tkachikiv Sezon rozmnozhennya u chornovolih sriblodzobiv pripadaye na zavershennya sezonu doshiv V kladci vid 4 do 6 yayec Inkubacijnij period trivaye 12 13 dniv nasidzhuyut i samici i samci vden pidminyayuchi odin odnogo a vnochi razom vidpochivayuchi v gnizdi Ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 17 18 dniv rislya viluplennya odnak zalishayutsya poryad z gnizdom she 2 3 tizhni Chornovoli sriblodzobi inodi stayut zdobichchyu savanovih yastrubiv strokatih krukiv sorokopudiv vilohvostih drongo i bilogolovih orliv Takozh voni stayut zhertvami gnizdovogo parazitizmu z boku bilocherevih vdovichok a na Puerto Riko sinih vasheriv Primitkired BirdLife International 2016 Spermestes cucullata informaciya na sajti MSOP versiya 2022 2 angl 21 sichnya 2023 Swainson William John 1837 The Natural History of the Birds of Western Africa T 1 Edinburgh W H Lizars s 201 203 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2022 Waxbills parrotfinches munias whydahs Olive Warbler accentors pipits IOC World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 21 sichnya 2023 Dzherelared Jurgen Nicolai Hrsg Joachim Steinbacher Hrsg Renate van den Elzen Gerhard Hofmann Prachtfinken Afrika Serie Handbuch der Vogelpflege Eugen Ulmer Verlag Stuttgart 2007 ISBN 978 3 8001 4964 3 Peter Clement Alan Harris John Davis Finches and Sparrows An Identification Guide Christopher Helm London 1993 ISBN 0 7136 8017 2 Posilannyared Bronze mannikin Species text in The Atlas of Southern African Birds nbsp Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sriblodzob chornovolij amp oldid 40694635