Щілинозуб (Solenodon) — рід ссавців з ряду мідицеподібні (Socisiformes) надряду комахоїдних (Insectivora).
Щілинозуб Період існування: плейстоцен — наш час | |
---|---|
Щілинозуб гаїтянський (Solenodon paradoxus) | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Комахоїдні (Eulipotyphla) |
Родина: | Щілинозубові (Solenodontidae) |
Рід: | Щілинозуб (Solenodon) Brandt, 1833 |
Види | |
| |
Вікісховище: Solenodon |
Це єдиний рід своєї родини. Наукова назва роду походить від грец. solen — «щілина, канал»; і грец. odon — «зуб».
Склад родини, зв'язки з іншими родинами
За останнім зведенням "Види ссавців світу" (2005), у складі роду є 4 види (назви наведено за абеткою, і порядок їх наведення не відповідає родинним зв'язкам):
- †Solenodon arredondoi
- Solenodon cubanus — щілинозуб кубинський
- † Solenodon marcanoi
- Solenodon paradoxus — щілинозуб гаїтянський
Зв'язки родини щілинозубових з іншими родинами комахоїдних:
Eulipotyphla |
| ||||||||||||||||||||||||
Є припущення, що щілинозубові еволюціонували від північноамериканського роду † із родини † , однак питання походження тварини залишається відкритим.
Зовнішній вигляд
Тіло покрито піщано-коричневим хутром. Мордочка жовтувата. Кігті на передніх лапах такої ж довжини, як і пальці. У хоботку наявна передносова кістка.
Ареал
Мешкають у лісових районах Куби й Гаїті; раніше жили також на о. Пуерто-Рико. Ввезені європейцями пацюки (Rattus), мангусти (Herpestes), пси й коти, а також інтенсивне перетворення земель задля сільського господарства призвели до катастрофічного зниження чисельності щілинозубів.
Спосіб життя
Мешкає у гірських лісах. День проводять в укриттях, розташованих, зазвичай, серед коріння великих дерев. Після заходу сонця виходять в пошуках їжі.
Харчування
Харчуються комахами, черв'яками, молюсками, ящірками, жабами. Можуть поїдати також стерво.
Розмноження
Щілинозуби не плодовиті — розмножуються всього раз на рік, приносячи 1, рідко до 3 дитинчат. сліпі, беззубі і безволосі. Молодняк іноді залишається з матір'ю навіть після появи нового потомства. У одній норі можуть знаходитися до 8 особин. Тривалість життя щілинозуба — до 5 років (у неволі); один гаїтянський щелезуб дожив до 11 років і 4 місяців.
Примітки
- Маркевич, О. П. Номенклатура // Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 270.
- Харчук, С., & Загороднюк, І. Родини ссавців світу: огляд таксонів та їхні українські назви // Geo & Bio. — 2019. — Вип. 17. — С. 85–115. — DOI: .
- . Архів оригіналу за 20 грудня 2008. Процитовано 4 грудня 2008.
Посилання
- Entry at Animal Diversity Web [ 21 грудня 2008 у Wayback Machine.]
Література
- Don E. Wilson & DeeAnn M. Reeder. «Mammal Species of the World. A Taxonomic and Geographic Reference» [ 20 грудня 2008 у Wayback Machine.] (3rd ed). — Johns Hopkins University Press, 2005. pp.222-223.
- Ronald M. Nowak: «Walker's Mammals of the World». The Johns Hopkins University Press, Baltimore, 1999, .
- Grizimek. «Grizimek's Encyclopedia of Mammals». Vol. 1. Boston: McGraw Hill Publishing Company, 1990.
- Vaughn, Ryan, Czaplewski. «Mammalogy» (4-th ed). Harcourt, Inc., 2000.
- Бойчук Ю.Д., Шаламов Р.В. Животные шести континентов. Иллюстрированная энциклопедия. Харьков, 2012. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shilinozub Solenodon rid ssavciv z ryadu midicepodibni Socisiformes nadryadu komahoyidnih Insectivora Shilinozub Period isnuvannya plejstocen nash chas Shilinozub gayityanskij Solenodon paradoxus Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Komahoyidni Eulipotyphla Rodina Shilinozubovi Solenodontidae Rid Shilinozub Solenodon Brandt 1833 Vidi Shilinozub kubinskij S cubanus Shilinozub gayityanskij S paradoxus Solenodon arredondoi Solenodon marcanoi Vikishovishe Solenodon Ce yedinij rid svoyeyi rodini Naukova nazva rodu pohodit vid grec solen shilina kanal i grec odon zub Sklad rodini zv yazki z inshimi rodinamiZa ostannim zvedennyam Vidi ssavciv svitu 2005 u skladi rodu ye 4 vidi nazvi navedeno za abetkoyu i poryadok yih navedennya ne vidpovidaye rodinnim zv yazkam Solenodon arredondoi Solenodon cubanus shilinozub kubinskij Solenodon marcanoi Solenodon paradoxus shilinozub gayityanskij Zv yazki rodini shilinozubovih z inshimi rodinami komahoyidnih Eulipotyphla Nesophontidae Solenodontidae Talpidae Soricidae Erinaceidae Ye pripushennya sho shilinozubovi evolyucionuvali vid pivnichnoamerikanskogo rodu iz rodini odnak pitannya pohodzhennya tvarini zalishayetsya vidkritim Zovnishnij viglyadTilo pokrito pishano korichnevim hutrom Mordochka zhovtuvata Kigti na perednih lapah takoyi zh dovzhini yak i palci U hobotku nayavna perednosova kistka ArealMeshkayut u lisovih rajonah Kubi j Gayiti ranishe zhili takozh na o Puerto Riko Vvezeni yevropejcyami pacyuki Rattus mangusti Herpestes psi j koti a takozh intensivne peretvorennya zemel zadlya silskogo gospodarstva prizveli do katastrofichnogo znizhennya chiselnosti shilinozubiv Sposib zhittyaMeshkaye u girskih lisah Den provodyat v ukrittyah roztashovanih zazvichaj sered korinnya velikih derev Pislya zahodu soncya vihodyat v poshukah yizhi HarchuvannyaHarchuyutsya komahami cherv yakami molyuskami yashirkami zhabami Mozhut poyidati takozh stervo RozmnozhennyaShilinozubi ne plodoviti rozmnozhuyutsya vsogo raz na rik prinosyachi 1 ridko do 3 ditinchat slipi bezzubi i bezvolosi Molodnyak inodi zalishayetsya z matir yu navit pislya poyavi novogo potomstva U odnij nori mozhut znahoditisya do 8 osobin Trivalist zhittya shilinozuba do 5 rokiv u nevoli odin gayityanskij shelezub dozhiv do 11 rokiv i 4 misyaciv PrimitkiMarkevich O P Nomenklatura Markevich O P Tatarko K I Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik Kiyiv Nauk dumka 1983 S 270 Harchuk S amp Zagorodnyuk I Rodini ssavciv svitu oglyad taksoniv ta yihni ukrayinski nazvi Geo amp Bio 2019 Vip 17 S 85 115 DOI 10 15407 gb 2019 17 085 Arhiv originalu za 20 grudnya 2008 Procitovano 4 grudnya 2008 PosilannyaEntry at Animal Diversity Web 21 grudnya 2008 u Wayback Machine LiteraturaDon E Wilson amp DeeAnn M Reeder Mammal Species of the World A Taxonomic and Geographic Reference 20 grudnya 2008 u Wayback Machine 3rd ed Johns Hopkins University Press 2005 pp 222 223 ISBN 0 801 88221 4 Ronald M Nowak Walker s Mammals of the World The Johns Hopkins University Press Baltimore 1999 ISBN 0 8018 5789 9 Grizimek Grizimek s Encyclopedia of Mammals Vol 1 Boston McGraw Hill Publishing Company 1990 Vaughn Ryan Czaplewski Mammalogy 4 th ed Harcourt Inc 2000 Bojchuk Yu D Shalamov R V Zhivotnye shesti kontinentov Illyustrirovannaya enciklopediya Harkov 2012 ISBN 978 966 14 3886 5