Soleil Royal (1670)

Soleil Royal (1670) (Сонце королівське) — французький 104-гарматний лінійний корабель І рангу, флагманський корабель адмірала Турвіля.

«Сонце Короля»
"Soleil Royal"
"Soleil Royal". Худ Паціні
Служба
Тип/клас	лінійний корабель І рангу
Держава прапора	Франція
Належність	La Marine Française, Військово-морський флот Франції
Корабельня	верф Бресту
Закладено	грудень 1668
Спущено на воду	13 грудня 1669
Введено в експлуатацію	серпень 1670 - 1671 (?)
Виведений зі складу флоту	згорів ніч 2-3 травня 1692
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	1630тонн
Довжина	61 м
Ширина	15,64 м
Осадка	7,64 м (1637)
Технічні дані
Екіпаж	836 загалом 900-1200 чол.
Озброєння
Артилерія	102 36-фунтові гармати (28) 18-фунтові гармати (18) 12-фунтові гармати (28) 8-фунтові гармати () 4-фунтові гармати

Конструкція

Оздоблення корми корабля

Корабель збудував на верфі Бресту (1688)-1671 корабел Лоран Губак (Laurent Hubac). Його спустили на воду (1669) як флагман «Ескадри Атлантики» (фр. Escadre du Ponant). ВВажався за один з найкраще збудованих, маневрених кораблів з багатим декором. Емблемою корабля було сонце, особисто вибране королем Людовиком XIV — «Королем-Сонце», яке було його символом. На трьох палубах трищоглового корабля розміщувалось 4-36 фунтові гармати (102—112).

Історія

Битва при Ла-Хох. Травень 1692

Битва при Шербурі. Худ. П. Шотель

Корабель базувався у Бресті. Був переозброєний для війни в 112-гарматний корабель (1688). Взяв участь у битвах при Біч-Хед (10 липня 1690), та Барфльорі (29 травня 1692), де був атакований трьома трипалубними лінкорами союзного англо-голландського флоту і зазнав важких пошкоджень. Через неможливість дійти до Бресту був залишений адміралом (перейшов на "" Ambitieux) у Шербурі разом з пошкодженими 2 лінкорами «Admirable», «Triomphant» і 2 фрегатами. Гавань була замалою для розміщення 3 лінійних кораблів, які посадили на мілину на схід від міста під захистом берегових батарей. Їх з моря прикривало 12 шлюпок і баркасів. 1 червня підійшов англійський флот з 27 кораблів з флагманом «Royal Sovereign» віцеадмірала Делаваля. Він відправив 16 більших кораблів з великою осадкою назад і перейшов на 70-гарматний «Grafton». Дві перші атаки були відбиті вогнем берегових батарей і через малу глибину заливу. У ніч 2-3 червня французькі кораблі були атаковані гребними човнами і 17 брандерами. Човен «Blaze» підпалив "Soleil Royal ", у якому вибухнули запаси пороху. Від вибуху з 883 моряків врятувався лише один. Також брандери підпалили два інші лінкори і фрегати.

Джерела

• Bruno Robert, L'enseigne du Soleil-Royal, Parigi, éditions P. Téqui, 2007, p. 317. .
• Michel Vergé-Franceschi, Dictionnaire d'Histoire maritime, éditions Robert Laffont, 2002.
• Paul Le Cacheux, Corsaires et Fraudeurs de La Hague au XVII siècle, Saint-Lô, Imprimerie Félix Le Tual, 1924.
• Paweł Piotr Wieczorkiewicz Historia wojen morskich. Wiek żagla, Wydawnictwo Puls, Londyn 1995, (vol. I & II)

Посилання

• SOLEIL ROYAL [ 29 листопада 2012 у Wayback Machine.] (фр.)