Саркосфера | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||
| ||||||||||
Посилання | ||||||||||
|
Саркосфера (англ. Sarcosphaera) — рід грибів родини Pezizaceae. Це монотипний рід, що містить один вид Sarcosphaera coronaria, широко відомий як рожева корона, фіолетова корона-чашка або фіолетова зірчаста чаша. Це білуватий або сіруватий чашковий гриб, який відрізняється тим, що чашка розпадається на часточки згори донизу. Зазвичай зустрічається в горах у хвойних лісах під гумусом на лісовій підстилці, і часто з'являється після танення снігу наприкінці весни та на початку літа. Гриб дуже поширений, його збирали в Європі, Ізраїлі та азійській частині Туреччини, Північній Африці та Північній Америці. У Європі він вважається зникомим видом у 14 країнах. Хоча кілька таксонів були описані як види Sarcosphaera з часу введення роду 1869 року, більшості бракує сучасних описів, тож вони були перенесені до спорідненого роду Пецица або вважаються синонімами S. coronaria.
Плодове тіло, здебільшого, частково занурене в ґрунт, спочатку є схожим на м'ясисту порожнисту кульку, і його можна помилково прийняти за порхавку. На відміну від останньої, як зазначено вище, він відкривається згори донизу, утворюючи чашку з п'ятьма-десятьма загостреними лопатями, і досягає 12 см в діаметрі. Він лавандово-коричневий на внутрішній поверхні та білуватий зовні, але зазвичай брудний від налиплого ґрунту. Після зрізання, в деяких випадках зауважено виділення жовтого соку. Для виду властивий різкий запах з ледь відчутною солодкістю. Притаманні йому мікроскопічні особливості, передбачають аски, які є амілоїдними (тому їхні кінчики забарвлюються йодом у синій колір) і гладкі еліпсоїдні спори з тупими кінцями та з великими краплями олії. Sarcosphaera coronaria, яку колись вважали придатною для вживання в їжу, не радять їсти після кількох повідомлень про отруєння, що спричиняли болі у шлунку, а в одному випадку — смерть. Відомо, що їхні плодові тіла біоакумулюють токсичний металоїд арсену з ґрунту.
Опис
Саркосфера частково гіпогеозна (плодоносить під землею) і виходить із ґрунту у вигляді порожнистої кулі від білуватого до кремового кольору. Молоді примірники повністю вкриті тонкою захисною оболонкою, яка легко знімається. Коли гриб достигає, він розщеплюється, щоби відкрити внутрішній шар, котрий містить спори (гіменій). Чашка має діаметр до 12 см, спочатку приблизно округла, але згодом розпадається на лопаті з п'яти-десяти променів, які надають плодовому тілу вигляд корони, інколи неправильної. Зовнішня поверхня чашки біла, а внутрішня — бузково-сіра, хоча з віком колір може бліднути до коричнево-лавандового. М'якуш білий, товстий і крихкий. У деяких примірників може бути коротке, дебеле стебло. Спори гіалінові (напівпрозорі), гладкі, еліпсоїдні з усіченими кінцями. Вони мають розміри 11,5–20 на 5–9 мкм і зазвичай містять дві великі краплі олії. Парафізи (стерильні ниткоподібні клітини, вкраплені серед асків, або споро-утворювальних клітин) мають ширину 5–8 мкм на кінчику, розгалужені, перегородчасті (з перетинками, які поділяють клітини на компартменти) і звужені в перебірках. Аски циліндричні і мають розміри 300—360 на 10–13 мкм; кінчики аски фарбують в синій колір реактивом Мельцера. Тонкоциліндричні парафізи мають злегка роздуті кінчики та роздвоєні в основі.
Джерела
- Виктория, Концевая. Саркосфера | Огородники. ogorodniki.com (укр.). Процитовано 2 травня 2023.
- Besl, Helmut (1990). A colour atlas of poisonous fungi : a handbook for pharmacists, doctors, and biologists. London, England: Wolfe Pub. ISBN . OCLC 22547396.
- Evenson, Vera Stucky (1997). Mushrooms of Colorado : and the southern Rocky Mountains. Denver, Colo.: Denver Botanic Gardens. ISBN . OCLC 36919003.
- Schalkwijk-Barendsen, Helene M. E. (1991). Mushrooms of Western Canada. Edmonton, Alta.: Lone Pine. ISBN . OCLC 26459121.
- Ammirati, Joseph F.; Mello, Marsha (2009). Mushrooms of the Pacific Northwest. Portland, Or.: Timber Press. ISBN . OCLC 311779940.
- Smith, Alexander H. (1975). A field guide to Western mushrooms. Ann Arbor: University of Michigan Press. ISBN . OCLC 1472459.
- Jordan, R. W. (1 грудня 2004). A revised classification scheme for living haptophytes. Micropaleontology. Т. 50, № Suppl_1. с. 55—79. doi:10.2113/50.suppl_1.55. ISSN 0026-2803. Процитовано 2 травня 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sarkosfera Biologichna klasifikaciya Posilannya Vikishovishe Sarcosphaera coronaria EOL 16317 NCBI 49973 MB 120241 IF 120241 Sarkosfera angl Sarcosphaera rid gribiv rodini Pezizaceae Ce monotipnij rid sho mistit odin vid Sarcosphaera coronaria shiroko vidomij yak rozheva korona fioletova korona chashka abo fioletova zirchasta chasha Ce biluvatij abo siruvatij chashkovij grib yakij vidriznyayetsya tim sho chashka rozpadayetsya na chastochki zgori donizu Zazvichaj zustrichayetsya v gorah u hvojnih lisah pid gumusom na lisovij pidstilci i chasto z yavlyayetsya pislya tanennya snigu naprikinci vesni ta na pochatku lita Grib duzhe poshirenij jogo zbirali v Yevropi Izrayili ta azijskij chastini Turechchini Pivnichnij Africi ta Pivnichnij Americi U Yevropi vin vvazhayetsya znikomim vidom u 14 krayinah Hocha kilka taksoniv buli opisani yak vidi Sarcosphaera z chasu vvedennya rodu 1869 roku bilshosti brakuye suchasnih opisiv tozh voni buli pereneseni do sporidnenogo rodu Pecica abo vvazhayutsya sinonimami S coronaria Plodove tilo zdebilshogo chastkovo zanurene v grunt spochatku ye shozhim na m yasistu porozhnistu kulku i jogo mozhna pomilkovo prijnyati za porhavku Na vidminu vid ostannoyi yak zaznacheno vishe vin vidkrivayetsya zgori donizu utvoryuyuchi chashku z p yatma desyatma zagostrenimi lopatyami i dosyagaye 12 sm v diametri Vin lavandovo korichnevij na vnutrishnij poverhni ta biluvatij zovni ale zazvichaj brudnij vid naliplogo gruntu Pislya zrizannya v deyakih vipadkah zauvazheno vidilennya zhovtogo soku Dlya vidu vlastivij rizkij zapah z led vidchutnoyu solodkistyu Pritamanni jomu mikroskopichni osoblivosti peredbachayut aski yaki ye amiloyidnimi tomu yihni kinchiki zabarvlyuyutsya jodom u sinij kolir i gladki elipsoyidni spori z tupimi kincyami ta z velikimi kraplyami oliyi Sarcosphaera coronaria yaku kolis vvazhali pridatnoyu dlya vzhivannya v yizhu ne radyat yisti pislya kilkoh povidomlen pro otruyennya sho sprichinyali boli u shlunku a v odnomu vipadku smert Vidomo sho yihni plodovi tila bioakumulyuyut toksichnij metaloyid arsenu z gruntu 1 Opisred nbsp Sarkosfera Mikolayivshina nbsp Elipsoyidni spori mayut tupi kinci i zazvichaj mistyat dvi veliki krapli oliyi Sarkosfera chastkovo gipogeozna plodonosit pid zemleyu i vihodit iz gruntu u viglyadi porozhnistoyi kuli vid biluvatogo do kremovogo koloru Molodi primirniki povnistyu vkriti tonkoyu zahisnoyu obolonkoyu yaka legko znimayetsya 2 Koli grib dostigaye vin rozsheplyuyetsya shobi vidkriti vnutrishnij shar kotrij mistit spori gimenij Chashka maye diametr do 12 sm spochatku priblizno okrugla ale zgodom rozpadayetsya na lopati z p yati desyati promeniv yaki nadayut plodovomu tilu viglyad koroni inkoli nepravilnoyi Zovnishnya poverhnya chashki bila a vnutrishnya buzkovo sira hocha z vikom kolir mozhe blidnuti do korichnevo lavandovogo M yakush bilij tovstij i krihkij 3 U deyakih primirnikiv mozhe buti korotke debele steblo 4 Spori gialinovi napivprozori gladki elipsoyidni z usichenimi kincyami Voni mayut rozmiri 11 5 20 na 5 9 mkm 2 i zazvichaj mistyat dvi veliki krapli oliyi 5 Parafizi sterilni nitkopodibni klitini vkrapleni sered askiv abo sporo utvoryuvalnih klitin mayut shirinu 5 8 mkm na kinchiku rozgaluzheni peregorodchasti z peretinkami yaki podilyayut klitini na kompartmenti i zvuzheni v perebirkah 6 Aski cilindrichni i mayut rozmiri 300 360 na 10 13 mkm kinchiki aski farbuyut v sinij kolir reaktivom Melcera Tonkocilindrichni parafizi mayut zlegka rozduti kinchiki ta rozdvoyeni v osnovi 7 Dzherelared Viktoriya Koncevaya Sarkosfera Ogorodniki ogorodniki com ukr Procitovano 2 travnya 2023 a b Besl Helmut 1990 A colour atlas of poisonous fungi a handbook for pharmacists doctors and biologists London England Wolfe Pub ISBN 978 0 7234 1576 3 OCLC 22547396 Evenson Vera Stucky 1997 Mushrooms of Colorado and the southern Rocky Mountains Denver Colo Denver Botanic Gardens ISBN 1 56579 192 4 OCLC 36919003 Schalkwijk Barendsen Helene M E 1991 Mushrooms of Western Canada Edmonton Alta Lone Pine ISBN 0 919433 47 2 OCLC 26459121 Ammirati Joseph F Mello Marsha 2009 Mushrooms of the Pacific Northwest Portland Or Timber Press ISBN 978 0 88192 935 5 OCLC 311779940 Smith Alexander H 1975 A field guide to Western mushrooms Ann Arbor University of Michigan Press ISBN 0 472 85599 9 OCLC 1472459 Jordan R W 1 grudnya 2004 A revised classification scheme for living haptophytes Micropaleontology T 50 Suppl 1 s 55 79 doi 10 2113 50 suppl 1 55 ISSN 0026 2803 Procitovano 2 travnya 2023 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sarkosfera amp oldid 41439987