Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Нанду Час існування: Плейстоцен-голоцен 126-0 тис років тому. | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Нанду великий (Rhea americana) | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Види | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
На́нду (Rhea) — рід нелітаючих птахів південноамериканської родини нандувих (Rheidae). Зовні нагадують африканського страуса, але ступінь їх спорідненості невеликий, і все ще залишається дискусійним. Нанду є характерними великими тваринами саван субтропічних і помірних широт Південної Америки.
Крім південноамериканського страуса На́нду, існують птахи, схожі на нього:
- на африканськокому континенті — Страус звичайний,
- на континенті Австралія — Ему.
Зовнішній вигляд
Між страусами та нанду існують помітні відмінності. По-перше, навіть більший з обох видів нанду — звичайний нанду — не досягає розмірів страуса та за своїм зростом в 1,4 м вдвічі менше за страуса. У нанду шия покрита пір'ям, в той час як у страуса вона гола. У нанду по три пальці на кожній нозі, тоді як у страуса їх два.
Важать нанду до 40 кг. Хоча через свою вагу нанду, як і страус, не вміє літати, але активно використовує свої крила при бігу для підтримки рівноваги, а крім того розправлені під час бігу крила можуть грати роль вітрила; до того ж на кожному крилі є по гострому кігтю, які можуть бути використані як зброя. Нанду — повільніші бігуни, ніж африканські страуси, але і вони можуть розвивати чималу швидкість — до 60 км/год. Крім цього, вони хороші плавці та здатні форсувати річки.
Голос
Крик нанду нагадує скоріше рик великого хижака з родини котячих, ніж звук птиці. Він звучить як «нанду», і саме йому нанду зобов'язаний своєю назвою на багатьох мовах. Його випускають насамперед самці під час шлюбного періоду. Крім цього, нанду видають хрипкі звуки, що попереджають родичів про наближення небезпеки, а також шипіння, якщо хочуть когось налякати.
Розповсюдження
Нанду мешкають в Аргентині, Чилі, Парагваї, Уругваї, Бразилії та Болівії. Нанду Дарвіна зустрічається іноді і в південній частині Перу. Нанду віддають перевагу відкритим саваноподібним середовищам проживання, до яких відносяться патагонські низовини і гірські плато Анд. Північний нанду зустрічається в більш низьких місцевостях, де панує тепліший клімат. Нанду Дарвіна може жити на висоті до 4500 м, а також на субполярному крайньому півдні Південної Америки.
Невелика популяція нанду розвивається в північно-східній Німеччині. Вона виникла в кінці 1990-х, після того як зі страусової ферми в Любеку втекли кілька пар нанду. Птахи зуміли адаптуватися до нових умов, і активно розмножуються в умовах потепління, Тільки за 2018 рік їх популяція різко збільшилася більш ніж у 2 рази та налічує 566 особин на території 150 км². Систематичний моніторинг ведеться з 2008 року.
Поведінка
Нанду, як правило, активні в денний час доби. Тільки в надзвичайно спекотні дні вони пересувають своє неспання на вечірні або нічні години, щоб відпочити під час найбільшої спеки. Поза шлюбними періодами вони живуть в стадах від п'яти до тридцяти особин, в які входять і самці, і самки, і молодняк. У групах нанду стежать за тим, щоб інші особи дотримувалися мінімальної дистанції. Якщо інша птиця підходить надто близько, то нанду, що відчуває себе ущемленим витягує шию, широко відкриває дзьоб і видає шиплячий звук, тим самим вимагаючи від родича віддалитися.
Нанду — полігами. Щорічно, коли настає час спарювання, стада розпадаються на дрібні групи, що включають одного самця і 5-7 самок. Запліднені самцем самки відкладають яйця в загальне гніздо, причому висиджує яйця тільки самець. У кладці зазвичай — від 15 до 40 яєць, інкубація триває приблизно 6 тижнів. Самець же вигулює молодняк після вилуплення з яєць . Деякі старі самці після цього вже не повертаються в стада, а живуть на своїй території в поодинці.
У пампасах нанду часто утворюють змішані групи з пампасними оленями, гуанако і вікуньями, іноді навіть з коровами та вівцями. Змішування йде на користь обом сторонам. Гарний зір нанду і гарний нюх ссавців доповнюють один одного та дозволяють краще виявляти ворогів.
Харчування
Нанду — всеїдні птиці і харчуються широколистими рослинами, насінням, фруктами, корінням, комахами і дрібними хребетними. Існує слух, що вони вміють вбивати отруйних змій, але ніхто цього ніколи не міг довести документально. Молоді особини протягом перших кількох днів зазвичай їдять лише комах. Потребу у воді нанду задовольняють в основному з їжі та можуть довгий час обходитися без пиття. Як і інші страусоподібні, вони регулярно ковтають гастроліти, які допомагають подрібнювати їжу в шлунку.
Систематика
Судячи з копалин, нанду безперечно існували в еоцені, а більш неоднозначні знахідки дозволяють припускати, що вони виникли ще в палеоцені. Таким чином, нанду є одним з найдавніших родин птахів взагалі. Тим складніше стоїть завдання з визначення їхньої еволюційної систематики. Зовнішня схожість натякає на спорідненість з африканським страусом, однак існують зоологи, які вважають нанду базовою групою всередині ряду страусоподібних, чиєю паралельною групою є збірний таксон всіх інших страусоподібних. Ще одна порівняно нова гіпотеза взагалі відокремлює нанду від ряду страусоподібних і бачить в них спорідненість зі скритохвостими. Відповідно до цієї теорії, схожість нанду зі страусами виникло в результаті конвергентної еволюції.
Відомо два сучасних види нанду:
- Нанду Дарвіна або малий нанду (Rhea pennata)
- Звичайний, або північний нанду (Rhea americana)
Нанду і людина
З давніх часів індіанські племена Південної Америки використовували м'ясо і яйця нанду в їжу. Для полювання на них, як правило, використовувалися боласи (бола́с, ісп. bola 'куля' — мисливська метальна зброя, що складається з ременя або зв'язки ременів, до кінців яких прив'язані загорнуті шкірою круглі камені, кістяні вантажі, кам'яні кулі і т. ін.). У відносно недавній час пір'я нанду йшло на експорт в якості прикраси, крім цього їх шкіра використовувалася в виготовленні різних виробів.
Полювання на нанду та руйнування середовища їх проживання призвели до того, що популяції обох видів нанду скоротилися. Місцеві фермери стверджують, що нанду поїдають трави, які потрібні для їх худоби, а також поїдають зерно з полів. Тому нанду часто відстрілюють, якщо вони з'являються поблизу сільськогосподарських угідь. Ще однією небезпекою для нанду є ферми, що огороджені колючим дротом, через який нанду наносять собі важкі каліцтва і гинуть.
Нині нанду в деяких місцях розводять у напіводомашненому стані.
Дивіться також
Примітки
- Grzimek, Bernhard; Olendorf, Donna; American Zoo and Aquarium Association (©2003-©2004). (вид. 2nd ed). Detroit: Gale. с. 69—71. ISBN . OCLC 49260053. Архів оригіналу за 27 червня 2020. Процитовано 15 травня 2021.
- Martin, W. C. L. (1835). An introduction to study of birds. London: Chiswick. с. 400.
- Encyclopedia of birds. Merehurst. 1991. ISBN . OCLC 26542867.
- . Архів оригіналу за 16 лютого 2021. Процитовано 15 травня 2021.
- Наумов, С. П. (1982). Зоология позвоночных. М: Просвещение. с. 464.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nandu Chas isnuvannya Plejstocen golocen 126 0 tis rokiv tomu Nandu velikij Rhea americana Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Nandupodibni Rheiformes Rodina Nanduvi Rheidae Rid Nandu Rhea Brisson 1760 Vidi R fossilis R mesopotamica R americana R pennata Posilannya Vikishovishe Rhea genus Vikividi Rhea EOL 28487 ITIS 174377 NCBI 8793 Fossilworks 83729 Na ndu Rhea rid nelitayuchih ptahiv pivdennoamerikanskoyi rodini nanduvih Rheidae Zovni nagaduyut afrikanskogo strausa ale stupin yih sporidnenosti nevelikij i vse she zalishayetsya diskusijnim Nandu ye harakternimi velikimi tvarinami savan subtropichnih i pomirnih shirot Pivdennoyi Ameriki Krim pivdennoamerikanskogo strausa Na ndu isnuyut ptahi shozhi na nogo na afrikanskokomu kontinenti Straus zvichajnij na kontinenti Avstraliya Emu Zovnishnij viglyadGolova velikogo nandu zblizka Mizh strausami ta nandu isnuyut pomitni vidminnosti Po pershe navit bilshij z oboh vidiv nandu zvichajnij nandu ne dosyagaye rozmiriv strausa ta za svoyim zrostom v 1 4 m vdvichi menshe za strausa U nandu shiya pokrita pir yam v toj chas yak u strausa vona gola U nandu po tri palci na kozhnij nozi todi yak u strausa yih dva Vazhat nandu do 40 kg Hocha cherez svoyu vagu nandu yak i straus ne vmiye litati ale aktivno vikoristovuye svoyi krila pri bigu dlya pidtrimki rivnovagi a krim togo rozpravleni pid chas bigu krila mozhut grati rol vitrila do togo zh na kozhnomu krili ye po gostromu kigtyu yaki mozhut buti vikoristani yak zbroya Nandu povilnishi biguni nizh afrikanski strausi ale i voni mozhut rozvivati chimalu shvidkist do 60 km god Krim cogo voni horoshi plavci ta zdatni forsuvati richki Golos Krik nandu nagaduye skorishe rik velikogo hizhaka z rodini kotyachih nizh zvuk ptici Vin zvuchit yak nandu i same jomu nandu zobov yazanij svoyeyu nazvoyu na bagatoh movah Jogo vipuskayut nasampered samci pid chas shlyubnogo periodu Krim cogo nandu vidayut hripki zvuki sho poperedzhayut rodichiv pro nablizhennya nebezpeki a takozh shipinnya yaksho hochut kogos nalyakati RozpovsyudzhennyaNandu v parku Luro Argentina Nandu meshkayut v Argentini Chili Paragvayi Urugvayi Braziliyi ta Boliviyi Nandu Darvina zustrichayetsya inodi i v pivdennij chastini Peru Nandu viddayut perevagu vidkritim savanopodibnim seredovisham prozhivannya do yakih vidnosyatsya patagonski nizovini i girski plato And Pivnichnij nandu zustrichayetsya v bilsh nizkih miscevostyah de panuye teplishij klimat Nandu Darvina mozhe zhiti na visoti do 4500 m a takozh na subpolyarnomu krajnomu pivdni Pivdennoyi Ameriki Nevelika populyaciya nandu rozvivayetsya v pivnichno shidnij Nimechchini Vona vinikla v kinci 1990 h pislya togo yak zi strausovoyi fermi v Lyubeku vtekli kilka par nandu Ptahi zumili adaptuvatisya do novih umov i aktivno rozmnozhuyutsya v umovah poteplinnya Tilki za 2018 rik yih populyaciya rizko zbilshilasya bilsh nizh u 2 razi ta nalichuye 566 osobin na teritoriyi 150 km Sistematichnij monitoring vedetsya z 2008 roku PovedinkaNandu yak pravilo aktivni v dennij chas dobi Tilki v nadzvichajno spekotni dni voni peresuvayut svoye nespannya na vechirni abo nichni godini shob vidpochiti pid chas najbilshoyi speki Poza shlyubnimi periodami voni zhivut v stadah vid p yati do tridcyati osobin v yaki vhodyat i samci i samki i molodnyak U grupah nandu stezhat za tim shob inshi osobi dotrimuvalisya minimalnoyi distanciyi Yaksho insha pticya pidhodit nadto blizko to nandu sho vidchuvaye sebe ushemlenim vityaguye shiyu shiroko vidkrivaye dzob i vidaye shiplyachij zvuk tim samim vimagayuchi vid rodicha viddalitisya Nandu poligami Shorichno koli nastaye chas sparyuvannya stada rozpadayutsya na dribni grupi sho vklyuchayut odnogo samcya i 5 7 samok Zaplidneni samcem samki vidkladayut yajcya v zagalne gnizdo prichomu visidzhuye yajcya tilki samec U kladci zazvichaj vid 15 do 40 yayec inkubaciya trivaye priblizno 6 tizhniv Samec zhe vigulyuye molodnyak pislya viluplennya z yayec Deyaki stari samci pislya cogo vzhe ne povertayutsya v stada a zhivut na svoyij teritoriyi v poodinci U pampasah nandu chasto utvoryuyut zmishani grupi z pampasnimi olenyami guanako i vikunyami inodi navit z korovami ta vivcyami Zmishuvannya jde na korist obom storonam Garnij zir nandu i garnij nyuh ssavciv dopovnyuyut odin odnogo ta dozvolyayut krashe viyavlyati vorogiv HarchuvannyaNandu vseyidni ptici i harchuyutsya shirokolistimi roslinami nasinnyam fruktami korinnyam komahami i dribnimi hrebetnimi Isnuye sluh sho voni vmiyut vbivati otrujnih zmij ale nihto cogo nikoli ne mig dovesti dokumentalno Molodi osobini protyagom pershih kilkoh dniv zazvichaj yidyat lishe komah Potrebu u vodi nandu zadovolnyayut v osnovnomu z yizhi ta mozhut dovgij chas obhoditisya bez pittya Yak i inshi strausopodibni voni regulyarno kovtayut gastroliti yaki dopomagayut podribnyuvati yizhu v shlunku SistematikaSudyachi z kopalin nandu bezperechno isnuvali v eoceni a bilsh neodnoznachni znahidki dozvolyayut pripuskati sho voni vinikli she v paleoceni Takim chinom nandu ye odnim z najdavnishih rodin ptahiv vzagali Tim skladnishe stoyit zavdannya z viznachennya yihnoyi evolyucijnoyi sistematiki Zovnishnya shozhist natyakaye na sporidnenist z afrikanskim strausom odnak isnuyut zoologi yaki vvazhayut nandu bazovoyu grupoyu vseredini ryadu strausopodibnih chiyeyu paralelnoyu grupoyu ye zbirnij takson vsih inshih strausopodibnih She odna porivnyano nova gipoteza vzagali vidokremlyuye nandu vid ryadu strausopodibnih i bachit v nih sporidnenist zi skritohvostimi Vidpovidno do ciyeyi teoriyi shozhist nandu zi strausami viniklo v rezultati konvergentnoyi evolyuciyi Vidomo dva suchasnih vidi nandu Nandu Darvina abo malij nandu Rhea pennata Zvichajnij abo pivnichnij nandu Rhea americana Nandu i lyudinaZ davnih chasiv indianski plemena Pivdennoyi Ameriki vikoristovuvali m yaso i yajcya nandu v yizhu Dlya polyuvannya na nih yak pravilo vikoristovuvalisya bolasi bola s isp bola kulya mislivska metalna zbroya sho skladayetsya z remenya abo zv yazki remeniv do kinciv yakih priv yazani zagornuti shkiroyu krugli kameni kistyani vantazhi kam yani kuli i t in U vidnosno nedavnij chas pir ya nandu jshlo na eksport v yakosti prikrasi krim cogo yih shkira vikoristovuvalasya v vigotovlenni riznih virobiv Polyuvannya na nandu ta rujnuvannya seredovisha yih prozhivannya prizveli do togo sho populyaciyi oboh vidiv nandu skorotilisya Miscevi fermeri stverdzhuyut sho nandu poyidayut travi yaki potribni dlya yih hudobi a takozh poyidayut zerno z poliv Tomu nandu chasto vidstrilyuyut yaksho voni z yavlyayutsya poblizu silskogospodarskih ugid She odniyeyu nebezpekoyu dlya nandu ye fermi sho ogorodzheni kolyuchim drotom cherez yakij nandu nanosyat sobi vazhki kalictva i ginut Nini nandu v deyakih miscyah rozvodyat u napivodomashnenomu stani Divitsya takozhEmu Tasmanijskij emu Afrikanskij strausPrimitkiGrzimek Bernhard Olendorf Donna American Zoo and Aquarium Association c 2003 c 2004 vid 2nd ed Detroit Gale s 69 71 ISBN 0 7876 5362 4 OCLC 49260053 Arhiv originalu za 27 chervnya 2020 Procitovano 15 travnya 2021 Martin W C L 1835 An introduction to study of birds London Chiswick s 400 Encyclopedia of birds Merehurst 1991 ISBN 1 85391 186 0 OCLC 26542867 Arhiv originalu za 16 lyutogo 2021 Procitovano 15 travnya 2021 Naumov S P 1982 Zoologiya pozvonochnyh M Prosveshenie s 464 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1