Редунка | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Види | ||||||||||||||||||
Redunca arundinum | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Редунка (Redunca) — рід парнокопитних ссавців родини Бикові (Bovidae). Редунка поширений в Африці на південь від Сахари.
Опис
Розміри дрібні або середні. Довжина тіла 110—160 см, довжина хвоста 15-30 см, висота в холці 60-105 см. Маса 20-95 кг. Самці за величиною не відрізняються від самок або трохи більше. Статура легка. Спина майже пряма (крижі трохи вищі зашийка). Кінцівки високі тонкі. Голова невелика. На кінці морди є досить велика ділянка голої шкіри. Очі великі. Вуха середньої довжини, загострені. Під вухом знаходиться невелика, округла за формою, позбавлена волосся залозиста ділянка шкіри жовто- або чорно-сірого забарвлення. Хвіст на всьому протязі покритий довгим волоссям. Тільки самці володіють рогами; довжина їх 12-45 см. Від основи вони йдуть навскіс назад і вгору, а потім вигинаються вгору і трохи вперед. У поперечнику роги округлі; тільки верхня їхня третина не має поперечних виступів. В основі рогів є вузькі або широкі (до 5 см) м'ясисті складки, які з віком стають жорсткими. Середні копита вузькі, низькі і загострені (звичайний і великий редунка) або широкі і високі (гірський редунка). Бічні копита короткі і широкі. Копита і роги чорно-бурі або чорні.
Волосяний покрив низький, м'який. На шиї, грудях і череві волосся трохи довше, ніж на спині. Спинна сторона тіла буро-сіра або буро-охриста, черевна біло-сіра, жовто-біла або біла. Зап'ястних, передочних і міжпальцевих залоз немає. Пахових залоз одна або дві пари. Сосків 2 пари.
Череп із сильно виступаючими в сторони нижніми і задніми краями великих очних ямок. Мозкова коробка становить приблизно третину довжини лицьового відділу черепа. Міжщелепні кістки не стикаються з довгими і вузькими носовими. Етмоїдальні і надочноямкові отвори великі. Кісткові слухові барабани дуже великі.
Другий верхній корінний зуб невеликих розмірів або його немає зовсім.
Спосіб життя
Звичайний і великий редунка мешкають у відкритих трав'янистих або порослих чагарником місцях, іноді заболочених, на рівнинах і пагорбах або горах, але завжди поблизу води. Гірський редунка воліє трав'янисті з окремими кущами, кам'янисті або скельні схили пагорбів або гір; може довго обходитися без води. Активні в основному вранці і ввечері. Харчуються переважно трав'янистими рослинами. Тримаються поодинці, парами або невеликими групами, що зазвичай складаються з одного самця і кількох самок з молодими. Період спарювання не обмежений будь-яким порою року. Тривалість вагітності 6-7 місяців. Дитинчат в посліді один, рідко два. Статева зрілість настає в 1,5 року. Тривалість життя 8-10 років.
Види
Рід містить 3 види:
Примітки
- Ronald M. Nowak: Mammals of the World. Johns Hopkins University Press, Baltimore 1999,
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Redunka Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Infraklas Placentarni Eutheria Ryad Parnokopitni Artiodactyla Rodina Bikovi Bovidae Pidrodina Redunkovi Reduncinae Rid Redunka Redunca Hamilton Smith 1827 Vidi Redunca arundinum Redunca fulvorufula Redunca redunca Posilannya Vikishovishe Redunca Vikividi Redunca EOL 42715 ITIS 624991 NCBI 59553 Fossilworks 42853 Redunka Redunca rid parnokopitnih ssavciv rodini Bikovi Bovidae Redunka poshirenij v Africi na pivden vid Sahari OpisRozmiri dribni abo seredni Dovzhina tila 110 160 sm dovzhina hvosta 15 30 sm visota v holci 60 105 sm Masa 20 95 kg Samci za velichinoyu ne vidriznyayutsya vid samok abo trohi bilshe Statura legka Spina majzhe pryama krizhi trohi vishi zashijka Kincivki visoki tonki Golova nevelika Na kinci mordi ye dosit velika dilyanka goloyi shkiri Ochi veliki Vuha serednoyi dovzhini zagostreni Pid vuhom znahoditsya nevelika okrugla za formoyu pozbavlena volossya zalozista dilyanka shkiri zhovto abo chorno sirogo zabarvlennya Hvist na vsomu protyazi pokritij dovgim volossyam Tilki samci volodiyut rogami dovzhina yih 12 45 sm Vid osnovi voni jdut navskis nazad i vgoru a potim viginayutsya vgoru i trohi vpered U poperechniku rogi okrugli tilki verhnya yihnya tretina ne maye poperechnih vistupiv V osnovi rogiv ye vuzki abo shiroki do 5 sm m yasisti skladki yaki z vikom stayut zhorstkimi Seredni kopita vuzki nizki i zagostreni zvichajnij i velikij redunka abo shiroki i visoki girskij redunka Bichni kopita korotki i shiroki Kopita i rogi chorno buri abo chorni Volosyanij pokriv nizkij m yakij Na shiyi grudyah i cherevi volossya trohi dovshe nizh na spini Spinna storona tila buro sira abo buro ohrista cherevna bilo sira zhovto bila abo bila Zap yastnih peredochnih i mizhpalcevih zaloz nemaye Pahovih zaloz odna abo dvi pari Soskiv 2 pari Cherep iz silno vistupayuchimi v storoni nizhnimi i zadnimi krayami velikih ochnih yamok Mozkova korobka stanovit priblizno tretinu dovzhini licovogo viddilu cherepa Mizhshelepni kistki ne stikayutsya z dovgimi i vuzkimi nosovimi Etmoyidalni i nadochnoyamkovi otvori veliki Kistkovi sluhovi barabani duzhe veliki Drugij verhnij korinnij zub nevelikih rozmiriv abo jogo nemaye zovsim Sposib zhittyaZvichajnij i velikij redunka meshkayut u vidkritih trav yanistih abo poroslih chagarnikom miscyah inodi zabolochenih na rivninah i pagorbah abo gorah ale zavzhdi poblizu vodi Girskij redunka voliye trav yanisti z okremimi kushami kam yanisti abo skelni shili pagorbiv abo gir mozhe dovgo obhoditisya bez vodi Aktivni v osnovnomu vranci i vvecheri Harchuyutsya perevazhno trav yanistimi roslinami Trimayutsya poodinci parami abo nevelikimi grupami sho zazvichaj skladayutsya z odnogo samcya i kilkoh samok z molodimi Period sparyuvannya ne obmezhenij bud yakim poroyu roku Trivalist vagitnosti 6 7 misyaciv Ditinchat v poslidi odin ridko dva Stateva zrilist nastaye v 1 5 roku Trivalist zhittya 8 10 rokiv VidiRid mistit 3 vidi Redunca arundinum Redunca fulvorufula Redunca redunca PrimitkiRonald M Nowak Mammals of the World Johns Hopkins University Press Baltimore 1999 ISBN 0801857899 Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi