Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Саяка жовто синя Самець жовто синьої саяки Самиця жовто синьої саяки Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічн

Rauenia

Rauenia
Саяка жовто-синя
image
Самець жовто-синьої саяки
image
Самиця жовто-синьої саяки
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Саякові (Thraupidae)
Рід: Жовто-синя саяка (Rauenia)
, 1980
Вид: Саяка жовто-синя
Біноміальна назва
Rauenia bonariensis
(Gmelin, 1789)
image
Ареал виду (за винятком підвиду R. b. darwinii)     Проживання впродовж року     Зимування
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Loxia bonariensis
Thraupis bonariensis
Pipraeidea bonariensis
Remsenornis bonariensis
Посилання
image Вікісховище: Rauenia bonariensis
image Віківиди: Rauenia bonariensis
image МСОП: 103841965
image NCBI: 200163

Сая́ка жовто-синя (Rauenia bonariensis) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Південній Америці. Раніше цей вид відносили до роду Саяка (Thraupis), однак за результатами низки молекулярно-філогенетичних досліджень він спочатку був переведений до роду Pipraeidea, а у 2020 році — до монотипового роду Rauenia.

Опис

image
Самець підвиду R. b. bonariensis
image
Самець підвиду R. b. darwinii

Довжина птаха становить 16,5-18 см, вага 30-34 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців голова і шия яскраво-сині, на обличчі чорна "маска".Спина контрастно чорна, надхвістя жовтувато-оранжеве. Крила і хвіст чорнуваті, зовнішні опахала пер на них мають сині краї. Нижня частина тіла жовтувато-оранжеве. Самиці мають більш тьмяне забарвлення, верхня частина тіла у них оливково-копричнева, нижня частина тіла охриста, голова і плечі мають легкий синюватий відтінок. Дзьоб зверху чорнуватий, знизу блідо-сірий, райдужки червонуваті, лапи сірувато-коричневі. Представники підвиду R. b. darwinii є меншими за розмірами, ніж представники номінативного підвиду, спина у них оливкова, а не чорна.

Підвиди

Виділяють чотири підвиди:

  • R. b. darwinii (Bonaparte, 1838) — Анди в Еквадорі, Перу і північному Чилі;
  • R. b. composita (Zimmer, JT, 1944) — східні схили Болівійських Анд;
  • R. b. schulzei (Brodkorb, 1938) — південно-східна Болівія, Парагвай і північно-західна Аргентина;
  • R. b. bonariensis (Gmelin, JF, 1789) — південно-східна Бразилія, Уругвай і східна Аргентина.

Деякі дослідники виділяють підвид R. b. darwinii у окремий вид Rauenia darwinii.

Поширення і екологія

Жовто-сині саяки мешкають в Еквадорі, Перу, Чилі, Болівії, Бразилії, Аргентині, Парагваї і Уругваї. Деякі південні популяції взимку мігрують на північ, до північної Аргентини, Парагваю і заходу центральної Бразилії. Жовто-сині саяки живуть в рідколіссях, чагарникових заростях, сухих і вологих тропічних лісах та в садах, в Андах у більш сухих ландшафтах. Зустрічаються поодинці, парами або невеликими зграйками, на висоті до 2550 м над рівнем моря.

Жовто-сині саяки живляться ягодами і плодами, зокрема Celtis tala, Ligustrum, Solanum argentinum і Morus, яких шукають в заростях, на висоті від 3 до 9 м над землею. Деякі плоди птахи ковтають цілком, а деякі розчавлюють, іноді викидаючи з них насіння. Також птахи іноді доповнюють свій раціон комахами.

Сезон розмноження у жовто-синіх саяк триває з жовтня по лютий. Гніздо відкрите, чашоподібне, робиться з переплетених рослинних волокон, розміщується між гілками, на висоті 2-3 м над землею. Його побудова триває 12-13 днів. В кладці 3 зеленуватих яйця, поцяткованих темно-коричневими і сірими плямами, розміром 24×18 мм. Інкубаційний період триває 14 днів, пташенята покидають гніздо через 14 днів після вилуплення.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Rauenia bonariensis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 01 грудня 2022
  2. Wolters H.E. Índice. V.5 p.340 Die Vogelarten der Erde. Eine systematische Liste mit Verbreitungsangaben sowie deutschen und englischen Namen] // Hamburg, Berlín. — 1975–1982. — С. 743 pp.
  3. Piacentini V. de Q. A new genus for the Blue-and-yellow Tanager (Aves: Passeriformes): a suggested adjustment to the classification of the Thraupidae // Zootaxa. — 2017. — Вип. 4276(2): 293–300. — ISSN 1175-5326. — DOI:10.11646/zootaxa.4276.2.11.
  4. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
  5. Burns, K.J.; Shultz, A.J.; Title, P.O.; Mason, N.A.; Barker, F.K.; Klicka, J.; Lanyon, S.M.; Lovette, I.J. (2014). Phylogenetics and diversification of tanagers (Passeriformes: Thraupidae), the largest radiation of Neotropical songbirds. Molecular Phylogenetics and Evolution. 75: 41—77. doi:10.1016/j.ympev.2014.02.006. PMID 24583021.
  6. Burns, K.J.; Unitt, P.; Mason, N.A. (2016). A genus-level classification of the family Thraupidae (Class Aves: Order Passeriformes). Zootaxa. 4088 (3): 329—354. doi:10.11646/zootaxa.4088.3.2. PMID 27394344.
  7. Piacentini V. de Q. Transfer “Thraupis/Pipraeidea” bonariensis to its own genus (Rauenia); Propuesta (867) // South American Classification Committee. — 2020.
  8. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 01 грудня 2022.
  9. BirdLife International (2016). Rauenia darwinii: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 01 грудня 2022

Посилання

  • Stamps (for Argentina, Paraguay, Uruguay) – with ~RangeMap
image Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sayaka zhovto sinya Samec zhovto sinoyi sayaki Samicya zhovto sinoyi sayaki Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Sayakovi Thraupidae Rid Zhovto sinya sayaka Rauenia 1980 Vid Sayaka zhovto sinya Binomialna nazva Rauenia bonariensis Gmelin 1789 Areal vidu za vinyatkom pidvidu R b darwinii Prozhivannya vprodovzh roku Zimuvannya Pidvidi Div tekst Sinonimi Loxia bonariensis Thraupis bonariensis Pipraeidea bonariensis Remsenornis bonariensis Posilannya Vikishovishe Rauenia bonariensis Vikividi Rauenia bonariensis MSOP 103841965 NCBI 200163 Saya ka zhovto sinya Rauenia bonariensis vid gorobcepodibnih ptahiv rodini sayakovih Thraupidae Meshkaye v Pivdennij Americi Ranishe cej vid vidnosili do rodu Sayaka Thraupis odnak za rezultatami nizki molekulyarno filogenetichnih doslidzhen vin spochatku buv perevedenij do rodu Pipraeidea a u 2020 roci do monotipovogo rodu Rauenia OpisSamec pidvidu R b bonariensis Samec pidvidu R b darwinii Dovzhina ptaha stanovit 16 5 18 sm vaga 30 34 g Vidu pritamannij statevij dimorfizm U samciv golova i shiya yaskravo sini na oblichchi chorna maska Spina kontrastno chorna nadhvistya zhovtuvato oranzheve Krila i hvist chornuvati zovnishni opahala per na nih mayut sini krayi Nizhnya chastina tila zhovtuvato oranzheve Samici mayut bilsh tmyane zabarvlennya verhnya chastina tila u nih olivkovo koprichneva nizhnya chastina tila ohrista golova i plechi mayut legkij sinyuvatij vidtinok Dzob zverhu chornuvatij znizu blido sirij rajduzhki chervonuvati lapi siruvato korichnevi Predstavniki pidvidu R b darwinii ye menshimi za rozmirami nizh predstavniki nominativnogo pidvidu spina u nih olivkova a ne chorna PidvidiVidilyayut chotiri pidvidi R b darwinii Bonaparte 1838 Andi v Ekvadori Peru i pivnichnomu Chili R b composita Zimmer JT 1944 shidni shili Bolivijskih And R b schulzei Brodkorb 1938 pivdenno shidna Boliviya Paragvaj i pivnichno zahidna Argentina R b bonariensis Gmelin JF 1789 pivdenno shidna Braziliya Urugvaj i shidna Argentina Deyaki doslidniki vidilyayut pidvid R b darwinii u okremij vid Rauenia darwinii Poshirennya i ekologiyaZhovto sini sayaki meshkayut v Ekvadori Peru Chili Boliviyi Braziliyi Argentini Paragvayi i Urugvayi Deyaki pivdenni populyaciyi vzimku migruyut na pivnich do pivnichnoyi Argentini Paragvayu i zahodu centralnoyi Braziliyi Zhovto sini sayaki zhivut v ridkolissyah chagarnikovih zarostyah suhih i vologih tropichnih lisah ta v sadah v Andah u bilsh suhih landshaftah Zustrichayutsya poodinci parami abo nevelikimi zgrajkami na visoti do 2550 m nad rivnem morya Zhovto sini sayaki zhivlyatsya yagodami i plodami zokrema Celtis tala Ligustrum Solanum argentinum i Morus yakih shukayut v zarostyah na visoti vid 3 do 9 m nad zemleyu Deyaki plodi ptahi kovtayut cilkom a deyaki rozchavlyuyut inodi vikidayuchi z nih nasinnya Takozh ptahi inodi dopovnyuyut svij racion komahami Sezon rozmnozhennya u zhovto sinih sayak trivaye z zhovtnya po lyutij Gnizdo vidkrite chashopodibne robitsya z perepletenih roslinnih volokon rozmishuyetsya mizh gilkami na visoti 2 3 m nad zemleyu Jogo pobudova trivaye 12 13 dniv V kladci 3 zelenuvatih yajcya pocyatkovanih temno korichnevimi i sirimi plyamami rozmirom 24 18 mm Inkubacijnij period trivaye 14 dniv ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 14 dniv pislya viluplennya PrimitkiBirdLife International 2016 Rauenia bonariensis informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 01 grudnya 2022 Wolters H E Indice V 5 p 340 Die Vogelarten der Erde Eine systematische Liste mit Verbreitungsangaben sowie deutschen und englischen Namen Hamburg Berlin 1975 1982 S 743 pp Piacentini V de Q A new genus for the Blue and yellow Tanager Aves Passeriformes a suggested adjustment to the classification of the Thraupidae Zootaxa 2017 Vip 4276 2 293 300 ISSN 1175 5326 DOI 10 11646 zootaxa 4276 2 11 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Burns K J Shultz A J Title P O Mason N A Barker F K Klicka J Lanyon S M Lovette I J 2014 Phylogenetics and diversification of tanagers Passeriformes Thraupidae the largest radiation of Neotropical songbirds Molecular Phylogenetics and Evolution 75 41 77 doi 10 1016 j ympev 2014 02 006 PMID 24583021 Burns K J Unitt P Mason N A 2016 A genus level classification of the family Thraupidae Class Aves Order Passeriformes Zootaxa 4088 3 329 354 doi 10 11646 zootaxa 4088 3 2 PMID 27394344 Piacentini V de Q Transfer Thraupis Pipraeidea bonariensis to its own genus Rauenia Propuesta 867 South American Classification Committee 2020 Gill Frank Donsker David red 2022 Tanagers and allies World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 01 grudnya 2022 BirdLife International 2016 Rauenia darwinii informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 01 grudnya 2022PosilannyaStamps for Argentina Paraguay Uruguay with RangeMap Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ