Rattus pyctoris | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Rattus pyctoris (Hodgson, 1845) | ||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||
Rattus turkestanicus (Satunin, 1903) | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Rattus pyctoris (пацюк гімалайський) — один з видів гризунів роду пацюків (Rattus).
Поширення
Країни поширення: Афганістан, Бангладеш, Бутан, Китай (Гуандун, Сичуань, Юньнань), Індія, Іран, Казахстан, Киргизстан, М'янма, Непал, Пакистан, Таджикистан, Узбекистан. Зустрічається на висотах від 1200-4250 м над рівнем моря. Цей вид зустрічається в гірських місцях проживання: у скелях, поблизу гірських вершин. Також мешкає на оброблюваних землях, часто поблизу житлових районів.
Морфологія
Гризуни середнього розміру, голова та тіло завдовжки 140—165 мм, хвіст — 135—178 мм, стопа — 32—34 мм, вухо — 20—25 мм.
Зовнішність
Верхні частини тіла світло-коричневі з сірими відблисками, а вентральні частини білуваті. Вуха густо вкриті короткими волосками. Хвіст трохи коротший, ніж голова і тіло, покритий дрібними волосками, білястою в нижній частині, темно вгорі, без пігменту знизу.
Таксономія
Має 3 підвиди:
- R.p.pyctoris: індійські штати Джамму та Кашмір, Гімачал-Прадеш, Уттаракханд, Сіккім, Аруначал-Прадеш, північний Асам; Непал, Бутан; Північна М'янма, китайські провінції Юньнань, Сичуань, Гуандун;
- R.p.shigarus (Miller, 1913): Північний Пакистан: Північні території, Азад Кашмір;
- R.p.turkestanicus (Satunin, 1903): центрально-східний Іран, західний, центральний та північно-східний Афганістан; Південно-східний Узбекистан, південно-східний Казахстан, західний Киргизстан, центральний і західний Таджикистан.
Загрози та охорона
Немає серйозних загроз для цього поширеного і адаптованого виду. Ймовірно, присутній у ряді охоронних територій.
Примітки
- Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
Джерела
- Andrew T.Smith & Yan Xie, A guide to the Mammals of China, Princeton University Press, 2008, . (англ.)
Посилання
- Smith A.T. & Johnston C.H. (2016). . The IUCN. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 03.08.2020. (англ.)
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rattus pyctoris Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Grizuni Rodentia Nadrodina Mishopodibni Muroidea Rodina Mishevi Muridae Pidrodina Murinae Rid Pacyuk Rattus Vid R pyctoris Binomialna nazva Rattus pyctoris Hodgson 1845 Sinonimi Rattus turkestanicus Satunin 1903 Posilannya Vikividi Rattus pyctoris EOL 1179407 ITIS 970897 MSOP 19370 NCBI 583359 Rattus pyctoris pacyuk gimalajskij odin z vidiv grizuniv rodu pacyukiv Rattus PoshirennyaKrayini poshirennya Afganistan Bangladesh Butan Kitaj Guandun Sichuan Yunnan Indiya Iran Kazahstan Kirgizstan M yanma Nepal Pakistan Tadzhikistan Uzbekistan Zustrichayetsya na visotah vid 1200 4250 m nad rivnem morya Cej vid zustrichayetsya v girskih miscyah prozhivannya u skelyah poblizu girskih vershin Takozh meshkaye na obroblyuvanih zemlyah chasto poblizu zhitlovih rajoniv MorfologiyaGrizuni serednogo rozmiru golova ta tilo zavdovzhki 140 165 mm hvist 135 178 mm stopa 32 34 mm vuho 20 25 mm ZovnishnistVerhni chastini tila svitlo korichnevi z sirimi vidbliskami a ventralni chastini biluvati Vuha gusto vkriti korotkimi voloskami Hvist trohi korotshij nizh golova i tilo pokritij dribnimi voloskami bilyastoyu v nizhnij chastini temno vgori bez pigmentu znizu TaksonomiyaMaye 3 pidvidi R p pyctoris indijski shtati Dzhammu ta Kashmir Gimachal Pradesh Uttarakhand Sikkim Arunachal Pradesh pivnichnij Asam Nepal Butan Pivnichna M yanma kitajski provinciyi Yunnan Sichuan Guandun R p shigarus Miller 1913 Pivnichnij Pakistan Pivnichni teritoriyi Azad Kashmir R p turkestanicus Satunin 1903 centralno shidnij Iran zahidnij centralnij ta pivnichno shidnij Afganistan Pivdenno shidnij Uzbekistan pivdenno shidnij Kazahstan zahidnij Kirgizstan centralnij i zahidnij Tadzhikistan Zagrozi ta ohoronaNemaye serjoznih zagroz dlya cogo poshirenogo i adaptovanogo vidu Jmovirno prisutnij u ryadi ohoronnih teritorij PrimitkiUkrayinska nazva ye transkribuvannyam ta abo perekladom latinskoyi nazvi avtorami statti i v avtoritetnih ukrayinomovnih dzherelah ne znajdena DzherelaAndrew T Smith amp Yan Xie A guide to the Mammals of China Princeton University Press 2008 ISBN 9780691099842 angl PosilannyaSmith A T amp Johnston C H 2016 The IUCN Arhiv originalu za 13 serpnya 2020 Procitovano 03 08 2020 angl Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi