Бюльбюль золотогорлий Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царств

Бюльбюль золотогорлий

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Бюльбюлеві (Pycnonotidae)
Рід:	Бюльбюль (Pycnonotus)
Вид:	Бюльбюль золотогорлий

Біноміальна назва

Pycnonotus finlaysoni
Strickland, 1844

Ареал виду

Підвиди

(Див. текст)

Посилання

Вікісховище:	Pycnonotus finlaysoni
Віківиди:	Pycnonotus finlaysoni
EOL:	919956
ITIS:	562611
МСОП:	103833866
NCBI:	182896

Бюльбю́ль золотогорлий (Pycnonotus finlaysoni) — вид горобцеподібних птахів родини бюльбюлевих (Pycnonotidae). Мешкає в Південно-Східній Азії. Вид названий на честь шотландського натураліста і мандрівника Джорджа Фінлейсона.

Опис

Довжина птаха становить 20 см. Виду не притаманний статевий диморфізм. Забарвлення переважно тьмяно-коричневе, за винятком лобу, скронь, горла і верньої частини грудей, які рясно поцятковані золотисто-жовтими смужками. Крила жовтуваті, нижня частина грудей і живіт поцятковані білими смужками, гузка жовта. Молоді птахи мають дещо тьмяніше забарвлення. Спів гучний і чіткий.

Підвиди

Виділяють три підвиди:

P. f. davisoni (Hume, 1875) — долина річки Іраваді (західна і центральна М'янма);
P. f. eous Riley, 1940 — південно-східна М'янма, південий Юньнань, Таїланд і південний Індокитай;
P. f. finlaysoni Strickland, 1844 — Малайський півострів.

Деякі дослідники виділяють підвид P. f. davisoni у окремий вид Pycnonotus davisoni.

Поширення і екологія

Золотогорлі бюльбюлі мешкають в М'янмі, Таїланді, Китаї, Лаосі, Камбоджі, В'єтнамі і Малайзії. Вони живуть у вологих тропічних лісах і чагарникових заростях, на узліссях і галявинах, на полях, пасовищах, плантаціях, в парках і садах. Зустрічаються на висоті до 1300 м над рівнем моря. Живляться плодами (зокрема плодами фікусів), ягодами і комахами, яких ловлять в польоті або шукають на землі. Сезон розмноження в Малайзії триває з лютого по вересень. Гніздо невелике, чашоподібне, розміщується в густій рослинності на висоті від 0,6 до 6 м над землею. В кладці від 2 до 4 яєць.

Примітки

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 1 січня 2022.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 159. ISBN .
Myers, Susan (2016). . Princeton University Press. с. 128. ISBN . Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 1 січня 2022.
Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). . IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 1 січня 2022.
BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 1 січня 2022.
Fishpool, L.; Tobias, J.; Kirwan, G.M. Stripe-throated Bulbul (Pycnonotus finlaysoni). Handbook of the Birds of the World Alive. Lynx Edicions, Barcelona. Процитовано 18 липня 2019.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 1 січня 2022.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[3] Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 159. ISBN .

[Myers-4] Myers, Susan (2016). . Princeton University Press. с. 128. ISBN . Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 1 січня 2022.

[ioc-5] Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). . IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 1 січня 2022.

[6] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 1 січня 2022.

[HBWA-7] Fishpool, L.; Tobias, J.; Kirwan, G.M. Stripe-throated Bulbul (Pycnonotus finlaysoni). Handbook of the Birds of the World Alive. Lynx Edicions, Barcelona. Процитовано 18 липня 2019.