Pudu puda | ||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
Pudu puda (Molina, 1782) | ||||||||||||||||||||||||||||
Ареал | ||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||
|
Pudu puda (Пуду південний) — вид ссавців з родини Оленеві (Cervidae).
Опис
Довжина голови й тіла: 85 см; висота плеча: 35–45 см; довжина хвоста: 8 см; довжина ріг: 7–10 см; вага 6,5–13,5 кг.
Вид має коротку, глянцеву, від червонувато-коричневого до темно-коричневого кольору шерсть, з трохи більш світлим і низом і ногами. Губи і внутрішні частини вух оранжуваті. Телята плямисті з білими плямами, ймовірно, для маскування. Тварина має округле тіло і короткі ноги, що, як вважають, є адаптацією для ковзання через густі зарості бамбука і зарості. Очі і вуха цього виду малі, а хвіст дуже короткий. Самці мають короткі, прості шипоподібні роги.
Поширення
Тварина живе в нижній частині Анд Чилі та Аргентини. Населяє помірний дощовий ліс із густим підліском і заростями бамбука, які пропонують гарну ступінь покриття від хижаків. Тим не менш, P. puda іноді виходить у більш відкриті місця для харчування. Цей вид зустрічається на високих схилах гір до 1700 метрів над рівнем моря, але також на багато нижчих висотах і вздовж узбережжя.
Поведінка
Це одиночні тварини, які тільки об'єднуються під час сезону розмноження, в квітні і травні. Цей олень активний і вдень і вночі, але в основному в кінці другої половини дня, ввечері й уранці, коли споживає листя, гілки, кору, бруньки, плоди і насіння. Через їх невеликі розміри, особини часто мають стояти вертикально на задніх ногах або стрибати на впалі стовбури дерев, щоб досягти більш високої рослинності. Оселище становить в межах їх від 16 до 26 га.
Життєвий цикл
Самиці, як правило, мають одне оленятко щороку, з листопада по січень, після періоду вагітності близько семи місяців. Молодь віднімають від грудей у 2 місяці, досягає повних розмірів у 3, і стає статевозрілим у 6 місяців для самиць і від 8 до 12 для самців. Потомство може залишитися біля дорослої самиці протягом 8–12 місяців, перш ніж стати незалежним. Найдовший термін життя в неволі був виміряний у Роттердамі в зоопарку — 17,9 року. Смертність протягом першого місяця життя становить 26 % як для самців, так і самиць.
Загрози та охорона
Основна загроза — руйнування його лісового місця проживання для розведення худоби, заготівлі лісу та інших людських дій. Фрагментація середовища проживання і втрати за рахунок конверсії лісів у відкриті землі й насадження екзотичних дерев становить велику проблему для виживання, таку ж, як вбивство автотранспортом та полювання. Інші загрози включають введення чужорідних видів, таких як Cervus elaphus з Європи, з яким пуду тепер доводиться конкурувати за їжу. Домашні собаки можуть також полювати на цього невеликого оленя.
Перебуває в Додатку I Конвенції про міжнародну торгівлю видами, які перебувають під загрозою зникнення. Це забороняє всю міжнародну торгівлю видом, але полювання все ж триває і досі є серйозною загрозою. На щастя, населення в Чилі стабілізувалося через зниження темпів руйнування місця існування. Популяції пуду існують у ряді національних парків. Міжнародна програма розведення тварин у неволі була розроблена для виду, хоча немає жодних планів звільнити вирощених у неволі особин у дику природу.
Галерея
- Самиця
- Дитинча
- Ілюстрація
Джерела
- Robidoux, M. 2014. «Pudu puda» (On-line), Animal Diversity Web [ 28 липня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pudu pudaOhoronnij statusBlizkij do zagrozlivogo MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Ssavci Mammalia Infraklas Placentarni Eutheria Nadryad Kitoparnokopitni Cetartiodactyla Ryad Olenepodibni Cerviformes Pidryad Zhujni Ruminantia Rodina Olenevi Cervidae Pidrodina CapreolinaeRid Pudu Pudu Vid P pudaBinomialna nazvaPudu puda Molina 1782 ArealPosilannyaVikishovishe Pudu pudaVikividi Pudu pudaEOL 129574ITIS 625075MSOP 18848NCBI 163861Fossilworks 149434 Pudu puda Pudu pivdennij vid ssavciv z rodini Olenevi Cervidae OpisDovzhina golovi j tila 85 sm visota plecha 35 45 sm dovzhina hvosta 8 sm dovzhina rig 7 10 sm vaga 6 5 13 5 kg Vid maye korotku glyancevu vid chervonuvato korichnevogo do temno korichnevogo koloru sherst z trohi bilsh svitlim i nizom i nogami Gubi i vnutrishni chastini vuh oranzhuvati Telyata plyamisti z bilimi plyamami jmovirno dlya maskuvannya Tvarina maye okrugle tilo i korotki nogi sho yak vvazhayut ye adaptaciyeyu dlya kovzannya cherez gusti zarosti bambuka i zarosti Ochi i vuha cogo vidu mali a hvist duzhe korotkij Samci mayut korotki prosti shipopodibni rogi PoshirennyaTvarina zhive v nizhnij chastini And Chili ta Argentini Naselyaye pomirnij doshovij lis iz gustim pidliskom i zarostyami bambuka yaki proponuyut garnu stupin pokrittya vid hizhakiv Tim ne mensh P puda inodi vihodit u bilsh vidkriti miscya dlya harchuvannya Cej vid zustrichayetsya na visokih shilah gir do 1700 metriv nad rivnem morya ale takozh na bagato nizhchih visotah i vzdovzh uzberezhzhya PovedinkaCe odinochni tvarini yaki tilki ob yednuyutsya pid chas sezonu rozmnozhennya v kvitni i travni Cej olen aktivnij i vden i vnochi ale v osnovnomu v kinci drugoyi polovini dnya vvecheri j uranci koli spozhivaye listya gilki koru brunki plodi i nasinnya Cherez yih neveliki rozmiri osobini chasto mayut stoyati vertikalno na zadnih nogah abo stribati na vpali stovburi derev shob dosyagti bilsh visokoyi roslinnosti Oselishe stanovit v mezhah yih vid 16 do 26 ga Zhittyevij ciklSamici yak pravilo mayut odne olenyatko shoroku z listopada po sichen pislya periodu vagitnosti blizko semi misyaciv Molod vidnimayut vid grudej u 2 misyaci dosyagaye povnih rozmiriv u 3 i staye statevozrilim u 6 misyaciv dlya samic i vid 8 do 12 dlya samciv Potomstvo mozhe zalishitisya bilya dorosloyi samici protyagom 8 12 misyaciv persh nizh stati nezalezhnim Najdovshij termin zhittya v nevoli buv vimiryanij u Rotterdami v zooparku 17 9 roku Smertnist protyagom pershogo misyacya zhittya stanovit 26 yak dlya samciv tak i samic Zagrozi ta ohoronaOsnovna zagroza rujnuvannya jogo lisovogo miscya prozhivannya dlya rozvedennya hudobi zagotivli lisu ta inshih lyudskih dij Fragmentaciya seredovisha prozhivannya i vtrati za rahunok konversiyi lisiv u vidkriti zemli j nasadzhennya ekzotichnih derev stanovit veliku problemu dlya vizhivannya taku zh yak vbivstvo avtotransportom ta polyuvannya Inshi zagrozi vklyuchayut vvedennya chuzhoridnih vidiv takih yak Cervus elaphus z Yevropi z yakim pudu teper dovoditsya konkuruvati za yizhu Domashni sobaki mozhut takozh polyuvati na cogo nevelikogo olenya Perebuvaye v Dodatku I Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami yaki perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya Ce zaboronyaye vsyu mizhnarodnu torgivlyu vidom ale polyuvannya vse zh trivaye i dosi ye serjoznoyu zagrozoyu Na shastya naselennya v Chili stabilizuvalosya cherez znizhennya tempiv rujnuvannya miscya isnuvannya Populyaciyi pudu isnuyut u ryadi nacionalnih parkiv Mizhnarodna programa rozvedennya tvarin u nevoli bula rozroblena dlya vidu hocha nemaye zhodnih planiv zvilniti viroshenih u nevoli osobin u diku prirodu GalereyaSamicya Ditincha IlyustraciyaDzherelaRobidoux M 2014 Pudu puda On line Animal Diversity Web 28 lipnya 2016 u Wayback Machine angl angl