Puccinellia svalbardensis | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Puccinellia svalbardensis , 1963 | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Puccinellia svalbardensis (Покісниця свальбардська) — вид трав'янистих рослин родини Тонконогові (Poaceae), ендемік Свальбарду.
Таксономічні примітки
До того як матеріал був описаний як новий вид, його призначали до P. tenella, від якого P. svalbardensis відрізняється помітно морфологічно, а також в тому, що він гексаплоїдний (2n = 42 [6x]) проти диплоїдного.
Опис
Це багаторічні трав'янисті рослини, які ростуть у невеликих, щільних або нещільних купинах. Базальні піхви блідо-солом'яного забарвлення, з сильними, блідими жилами. Стебла 5–15 см, стеляться або висхідні, гладкі й голі, з 1–3 листками. Листя 3–7 см завдовжки, голі, як правило, з фіолетовим або блідо-фіолетовим відтінком. Лігули 1.5–2 мм, більш-менш усічені, сильно розвинені.
Одиниці суцвіття Poaceae — колоски, майже завжди численні в волотях або колосовидих суцвіттях. Колоски складаються з 2-х лусок (приквіток для колоска) і одної або кількох квіток.
Суцвіття — лілові відкриті волоті, до 7 × 5 см і, як правило, займають 1/2–1/3 від довжини стебла. Волоті з 5–7 вузлами з 1–2(3) гілочками в кожному з нижніх вузлів. Колоски 3–4 × 1.8–2.1 мм, з 3–4 квітами. Приквітки (луски і леми) з закругленими спинками. Нижня луска 0.8–1.2 × 0.5–0.7 мм, яйцеподібна, фіолетова без білого краю; верхня луска 1.2–1.7 × 0.8–1.0 мм, яйцеподібна або довгаста, на верхівці закруглена, з 1–3 жилками, фіолетова з вузьким білим краєм і вершиною. Леми 1.8–2.2 × 1.0–1.4 мм, довгасті, округлі, з дуже неясними жилками (приблизно 5), гладкі, з рідкісними волосками біля основи, фіолетові з більш-менш вузькими жовтуватими й білими краями. Пиляки 0.4–0.5 мм. Плоди — сім'янки (з одною насіниною).
Відтворення
Статеве розмноження насінням; немає вегетативного розмноження. Запилюється вітром. Немає спеціального пристосування до поширення насіння. Поширюється, ймовірно, в основному вітром, іноді, можливо, птицею.
Поширення
У світі відомий лише з чотирьох невеликих областях на Шпіцбергені: на островах Ловен в Конгсфьорді, в безпосередній близькості від теплих джерел на Бокфьорді, уздовж східного боку внутрішнього Війдефьорду, а також поблизу Піраміди й у долині Мімердален на Більлефьорді.
Типи місць проживання дуже різні в чотирьох областях, де цей вид відомий. На островах Ловен вид, здається, росте в луковій і вересковій рослинності, яку виїдають і удобрюють гуси. На Бокфьорді росте на іноді дуже сухих рівнинах гравію поблизу теплих джерел. На Війдефьорді вид є регулярною складовою арктичної степової рослинності на відкритих мулових і гравію рівнинах. В околиці Піраміди росте в основному на порушеному ґрунті з основною реакцією.
Див. також
Джерела
- The Flora of Svalbard [ 24 квітня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Pan-arctic flora (англ.)
- Euro+Med Plantbase (англ.)
Це незавершена стаття про злакові. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Puccinellia svalbardensis Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Roslini Plantae Viddil Vishi roslini Streptophyta Sudinni Tracheophyta Pokritonasinni Magnoliophyta Odnodolni Liliopsida Poryadok Tonkonogocviti Poales Rodina Tonkonogovi Poaceae Pidrodina Mitlicevidni Pooideae Triba Poeae Rid Pokisnicya Puccinellia Vid P svalbardensis Binomialna nazva Puccinellia svalbardensis 1963 Posilannya Vikividi Puccinellia svalbardensis IPNI 419175 1 NCBI 2005309 Puccinellia svalbardensis Pokisnicya svalbardska vid trav yanistih roslin rodini Tonkonogovi Poaceae endemik Svalbardu Taksonomichni primitkiDo togo yak material buv opisanij yak novij vid jogo priznachali do P tenella vid yakogo P svalbardensis vidriznyayetsya pomitno morfologichno a takozh v tomu sho vin geksaployidnij 2n 42 6x proti diployidnogo OpisCe bagatorichni trav yanisti roslini yaki rostut u nevelikih shilnih abo neshilnih kupinah Bazalni pihvi blido solom yanogo zabarvlennya z silnimi blidimi zhilami Stebla 5 15 sm stelyatsya abo vishidni gladki j goli z 1 3 listkami Listya 3 7 sm zavdovzhki goli yak pravilo z fioletovim abo blido fioletovim vidtinkom Liguli 1 5 2 mm bilsh mensh usicheni silno rozvineni Odinici sucvittya Poaceae koloski majzhe zavzhdi chislenni v volotyah abo kolosovidih sucvittyah Koloski skladayutsya z 2 h lusok prikvitok dlya koloska i odnoyi abo kilkoh kvitok Sucvittya lilovi vidkriti voloti do 7 5 sm i yak pravilo zajmayut 1 2 1 3 vid dovzhini stebla Voloti z 5 7 vuzlami z 1 2 3 gilochkami v kozhnomu z nizhnih vuzliv Koloski 3 4 1 8 2 1 mm z 3 4 kvitami Prikvitki luski i lemi z zakruglenimi spinkami Nizhnya luska 0 8 1 2 0 5 0 7 mm yajcepodibna fioletova bez bilogo krayu verhnya luska 1 2 1 7 0 8 1 0 mm yajcepodibna abo dovgasta na verhivci zakruglena z 1 3 zhilkami fioletova z vuzkim bilim krayem i vershinoyu Lemi 1 8 2 2 1 0 1 4 mm dovgasti okrugli z duzhe neyasnimi zhilkami priblizno 5 gladki z ridkisnimi voloskami bilya osnovi fioletovi z bilsh mensh vuzkimi zhovtuvatimi j bilimi krayami Pilyaki 0 4 0 5 mm Plodi sim yanki z odnoyu nasininoyu VidtvorennyaStateve rozmnozhennya nasinnyam nemaye vegetativnogo rozmnozhennya Zapilyuyetsya vitrom Nemaye specialnogo pristosuvannya do poshirennya nasinnya Poshiryuyetsya jmovirno v osnovnomu vitrom inodi mozhlivo pticeyu PoshirennyaU sviti vidomij lishe z chotiroh nevelikih oblastyah na Shpicbergeni na ostrovah Loven v Kongsfordi v bezposerednij blizkosti vid teplih dzherel na Bokfordi uzdovzh shidnogo boku vnutrishnogo Vijdefordu a takozh poblizu Piramidi j u dolini Mimerdalen na Billefordi Tipi misc prozhivannya duzhe rizni v chotiroh oblastyah de cej vid vidomij Na ostrovah Loven vid zdayetsya roste v lukovij i vereskovij roslinnosti yaku viyidayut i udobryuyut gusi Na Bokfordi roste na inodi duzhe suhih rivninah graviyu poblizu teplih dzherel Na Vijdefordi vid ye regulyarnoyu skladovoyu arktichnoyi stepovoyi roslinnosti na vidkritih mulovih i graviyu rivninah V okolici Piramidi roste v osnovnomu na porushenomu grunti z osnovnoyu reakciyeyu Div takozhSpisok vidiv rodu pokisnicya DzherelaThe Flora of Svalbard 24 kvitnya 2017 u Wayback Machine angl Pan arctic flora angl Euro Med Plantbase angl Ce nezavershena stattya pro zlakovi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi