Ластівка пустельна | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Ptyonoprogne obsoleta (Cabanis, 1850) | ||||||||||||||||
Мапа поширення виду | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Ластівка пустельна (Ptyonoprogne obsoleta) — вид горобцеподібних птахів родини ластівкових (Hirundinidae).
Поширення
Поширений по всій Північній Африці та на Близькому Сході аж до Афганістану та Пакистану. Природним середовищем існування цього птаха є пагорби або гори зі скелями, каньйонами та печерами, на висоті до 3700 метрів над рівнем моря, але його також можна зустріти на рівнинах, особливо в скелястих районах або з будівлями. Цей вид використовує штучні споруди замість природних скель і гніздиться в будинках.
Опис
Це ластівка середнього розміру з коротким хвостиком, досягає довжини тіла приблизно 12,5—14 см і важить приблизно 14—24,5 г. Має розмах крил від 27,5 до 30 мм. Колір оперення включає блідий сіро-коричневий верх, кремово-білий або коричневий низ. Має несмугасте горло та не дуже помітні підкрилки. Білі плями можна побачити на розправленому хвості та підхвісті, але вони також дуже світлі.
Спосіб життя
Ластівка пустельна харчується літаючими комахами. Аналіз вмісту шлунка P. o. arabica виявив жуків, бджіл, ос, мурах, комарів, мух, золотоочок, комарів, термітів і коників. Пошук їжі відбувається парами або дрібними групами. Вони іноді змішуються з іншими видами ластівок під час годування. Пересувається переважно біля скель висотою до метра над землею. Політ повільний з частими фазами ширяння. Активна у сутінках, годується пізно ввечері.
Період розмноження в північно-західній Африці триває з лютого по квітень, іноді вже в січні. У Єгипті розмножується з січня по червень. Зазвичай він розмножується в Ізраїлі з березня по травень, але також і до липня. В Аравії він розмножується переважно з лютого по квітень, а також з грудня по серпень. В Ефіопії сезон розмноження може тривати цілий рік, у Сомалі принаймні з березня по травень, а в південно-західній Азії з квітня по червень.
Гніздиться переважно поодинці, але іноді невеликими групами з кількох пар. Вид дуже агресивний до хижаків, таких як яструби. Гніздо будується представниками обох статей і іноді займає кілька тижнів. Гніздо — це відкрита чашечка, побудована на скелях або в печерах, а також на штучних бетонних конструкціях, металевих стінах або частково на кроквах і виступах. Також є повідомлення про їх розмноження в штучних гніздах. Іноді гнізда знаходяться низько над водою або, навпаки, на висоті до 16 м над землею. Воно побудоване із глини і вистелене пір'ям інших птахів, м'якою травою, волоссям, овечою вовною та пухом олеандру. Гнізда часто повторно використовують наступного сезону або двічі за той самий сезон. Кладка в Африці складається з двох-трьох білих яєць з червонувато-коричневими мітками. На Близькому Сході та в Пакистані це може бути від трьох до шести яєць. Зазвичай це три яйця. Насиджують обидва батьки. Інкубація триває 17 днів. Пташенята вилітають на 25—30 день. Буває так, що пташенят годують на льоту.
Підвиди
Виділяють 7 підвидів:
- Ptyonoprogne obsoleta spatzi (, 1916), трапляється в південному Алжирі, південно-західній Лівії та північному Чаді.
- Ptyonoprogne obsoleta presaharica (Vaurie, 1953), поширений у південному Марокко, північній Мавританії та північно-центральному Алжирі.
- Ptyonoprogne obsoleta buchanani ( E Hartert 1921), зустрічається в Нігері.
- Ptyonoprogne obsoleta obsoleta (Cabanis, 1850), поширений в Єгипті, Ізраїлі, Лівані, Туреччині та Ірані.
- Ptyonoprogne obsoleta arabica (Reichenow, 1905), зустрічається в північному Чаді, північному Судані, південному заході Аравійського півострова, північному Сомалі та Сокотрі.
- Ptyonoprogne obsoleta perpallida (Vaurie, 1951), поширена на північному сході Саудівської Аравії та півдні Іраку.
- Ptyonoprogne obsoleta pallida Hume, 1872, трапляється у східному Ірані, південному Афганістані та Пакистані.
Примітки
- BirdLife International (2016). Ptyonoprogne obsoleta: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 15 січня 2023
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Hans Geyr von Schweppenburg (1916), S. 59–60.
- Charles Vaurie (1953), S. 1.
- Ernst Hartert (1921), S. 112.
- Jean Louis Cabanis (1850), S. 50.
- Anton Reichenow (1951), S. 828.
- Charles Vaurie (1951), S. 15.
- Allan Octavian Hume (1872), S. 1–2.
Посилання
- Flight calls in Oman from the Avian Vocalizations Centre (AVoCet). Recorded by Pamela C. Rasmussen.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lastivka pustelna Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Lastivkovi Hirundinidae Rid Girska lastivka Ptyonoprogne Vid Lastivka pustelna Binomialna nazva Ptyonoprogne obsoleta Cabanis 1850 Mapa poshirennya vidu Posilannya Vikishovishe Ptyonoprogne obsoleta Vikividi Ptyonoprogne obsoleta ITIS 916668 MSOP 22712230 Lastivka pustelna Ptyonoprogne obsoleta vid gorobcepodibnih ptahiv rodini lastivkovih Hirundinidae PoshirennyaPoshirenij po vsij Pivnichnij Africi ta na Blizkomu Shodi azh do Afganistanu ta Pakistanu Prirodnim seredovishem isnuvannya cogo ptaha ye pagorbi abo gori zi skelyami kanjonami ta pecherami na visoti do 3700 metriv nad rivnem morya ale jogo takozh mozhna zustriti na rivninah osoblivo v skelyastih rajonah abo z budivlyami Cej vid vikoristovuye shtuchni sporudi zamist prirodnih skel i gnizditsya v budinkah OpisCe lastivka serednogo rozmiru z korotkim hvostikom dosyagaye dovzhini tila priblizno 12 5 14 sm i vazhit priblizno 14 24 5 g Maye rozmah kril vid 27 5 do 30 mm Kolir operennya vklyuchaye blidij siro korichnevij verh kremovo bilij abo korichnevij niz Maye nesmugaste gorlo ta ne duzhe pomitni pidkrilki Bili plyami mozhna pobachiti na rozpravlenomu hvosti ta pidhvisti ale voni takozh duzhe svitli Sposib zhittyaLastivka pustelna harchuyetsya litayuchimi komahami Analiz vmistu shlunka P o arabica viyaviv zhukiv bdzhil os murah komariv muh zolotoochok komariv termitiv i konikiv Poshuk yizhi vidbuvayetsya parami abo dribnimi grupami Voni inodi zmishuyutsya z inshimi vidami lastivok pid chas goduvannya Peresuvayetsya perevazhno bilya skel visotoyu do metra nad zemleyu Polit povilnij z chastimi fazami shiryannya Aktivna u sutinkah goduyetsya pizno vvecheri Period rozmnozhennya v pivnichno zahidnij Africi trivaye z lyutogo po kviten inodi vzhe v sichni U Yegipti rozmnozhuyetsya z sichnya po cherven Zazvichaj vin rozmnozhuyetsya v Izrayili z bereznya po traven ale takozh i do lipnya V Araviyi vin rozmnozhuyetsya perevazhno z lyutogo po kviten a takozh z grudnya po serpen V Efiopiyi sezon rozmnozhennya mozhe trivati cilij rik u Somali prinajmni z bereznya po traven a v pivdenno zahidnij Aziyi z kvitnya po cherven Gnizditsya perevazhno poodinci ale inodi nevelikimi grupami z kilkoh par Vid duzhe agresivnij do hizhakiv takih yak yastrubi Gnizdo buduyetsya predstavnikami oboh statej i inodi zajmaye kilka tizhniv Gnizdo ce vidkrita chashechka pobudovana na skelyah abo v pecherah a takozh na shtuchnih betonnih konstrukciyah metalevih stinah abo chastkovo na krokvah i vistupah Takozh ye povidomlennya pro yih rozmnozhennya v shtuchnih gnizdah Inodi gnizda znahodyatsya nizko nad vodoyu abo navpaki na visoti do 16 m nad zemleyu Vono pobudovane iz glini i vistelene pir yam inshih ptahiv m yakoyu travoyu volossyam ovechoyu vovnoyu ta puhom oleandru Gnizda chasto povtorno vikoristovuyut nastupnogo sezonu abo dvichi za toj samij sezon Kladka v Africi skladayetsya z dvoh troh bilih yayec z chervonuvato korichnevimi mitkami Na Blizkomu Shodi ta v Pakistani ce mozhe buti vid troh do shesti yayec Zazvichaj ce tri yajcya Nasidzhuyut obidva batki Inkubaciya trivaye 17 dniv Ptashenyata vilitayut na 25 30 den Buvaye tak sho ptashenyat goduyut na lotu PidvidiVidilyayut 7 pidvidiv Ptyonoprogne obsoleta spatzi 1916 traplyayetsya v pivdennomu Alzhiri pivdenno zahidnij Liviyi ta pivnichnomu Chadi Ptyonoprogne obsoleta presaharica Vaurie 1953 poshirenij u pivdennomu Marokko pivnichnij Mavritaniyi ta pivnichno centralnomu Alzhiri Ptyonoprogne obsoleta buchanani E Hartert 1921 zustrichayetsya v Nigeri Ptyonoprogne obsoleta obsoleta Cabanis 1850 poshirenij v Yegipti Izrayili Livani Turechchini ta Irani Ptyonoprogne obsoleta arabica Reichenow 1905 zustrichayetsya v pivnichnomu Chadi pivnichnomu Sudani pivdennomu zahodi Aravijskogo pivostrova pivnichnomu Somali ta Sokotri Ptyonoprogne obsoleta perpallida Vaurie 1951 poshirena na pivnichnomu shodi Saudivskoyi Araviyi ta pivdni Iraku Ptyonoprogne obsoleta pallida Hume 1872 traplyayetsya u shidnomu Irani pivdennomu Afganistani ta Pakistani PrimitkiBirdLife International 2016 Ptyonoprogne obsoleta informaciya na sajti MSOP versiya 2022 2 angl 15 sichnya 2023 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Hans Geyr von Schweppenburg 1916 S 59 60 Charles Vaurie 1953 S 1 Ernst Hartert 1921 S 112 Jean Louis Cabanis 1850 S 50 Anton Reichenow 1951 S 828 Charles Vaurie 1951 S 15 Allan Octavian Hume 1872 S 1 2 PosilannyaFlight calls in Oman from the Avian Vocalizations Centre AVoCet Recorded by Pamela C Rasmussen Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi