Тілопо лусонський | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Ptilinopus marchei (Oustalet, 1880) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Ramphiculus marchei | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Тілопо лусонський (Ptilinopus marchei) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Ендемік Філіппін.
Опис
Довжина птаха становить 40 см. Голова червонувато-рожева, на скронях великі чорні плями. Шия, горло і верхня частина груде білуваті, нижня частина грудей і живіт білі. На горлі і грудях велики пляма, зверху оранжева, знизу червона. Гузка жовтувато-коричнева із зеленими смужками. Верхня частина тіла чорнувата із темно-зеленим відблиском. На крилах яскраво-малинові плями. Надхвістя і хвіст темно-зелені, ні кінці хвостасвітла смуга. Дзьоб червоний, на кінці жовтий. Лапи червоні. У самиць верхня частина тіла зеленуватіша, ніж у самців.
Поширення і екологія
Лусонські тілопо є ендеміками острова Лусон. Вони живуть у рівнинних і гірських вологих тропічних лісах. Зустрічаються на висоті від 450 до 1500 м над рівнем моря, хоча якось спостерігалися на висоті 2300 м над рівнем моря. Віддають перевагу первинним тропічним лісам на висоті понад 1000 м над рівнем моря.
Поведінка
Лусонські тілопо живуть поодинці або парами, іноді утворюють невеликі зграйки. Живляться плодами.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція лусонських тілопо становить від 3500 до 15000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища. Площа лісів в горах [en] зменшилась на 83% з 1930-х років.
Примітки
- BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
- Allen, Desmond (2020). Birds of the Philippines. Barcelona: Lynx and Birdlife International Field Guides. с. 68—69.
Джерела
- David Gibbs, Eustace Barnes und John Cox: Pigeons and Doves. A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001, .
- Alois Münst und Josef Wolters: Tauben – Die Arten der Wildtauben, 2. erweiterte und überarbeitete Auflage, Verlag Karin Wolters, Bottrop 1999, .
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht, Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996, .
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tilopo lusonskij Ohoronnij status Urazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Golubopodibni Columbiformes Rodina Golubovi Columbidae Rid Tilopo Ptilinopus Vid Tilopo lusonskij Binomialna nazva Ptilinopus marchei Oustalet 1880 Sinonimi Ramphiculus marchei Posilannya Vikishovishe Ptilinopus marchei Vikividi Ptilinopus marchei ITIS 177328 NCBI 1390577 Tilopo lusonskij Ptilinopus marchei vid golubopodibnih ptahiv rodini golubovih Columbidae Endemik Filippin OpisDovzhina ptaha stanovit 40 sm Golova chervonuvato rozheva na skronyah veliki chorni plyami Shiya gorlo i verhnya chastina grude biluvati nizhnya chastina grudej i zhivit bili Na gorli i grudyah veliki plyama zverhu oranzheva znizu chervona Guzka zhovtuvato korichneva iz zelenimi smuzhkami Verhnya chastina tila chornuvata iz temno zelenim vidbliskom Na krilah yaskravo malinovi plyami Nadhvistya i hvist temno zeleni ni kinci hvostasvitla smuga Dzob chervonij na kinci zhovtij Lapi chervoni U samic verhnya chastina tila zelenuvatisha nizh u samciv Poshirennya i ekologiyaLusonski tilopo ye endemikami ostrova Luson Voni zhivut u rivninnih i girskih vologih tropichnih lisah Zustrichayutsya na visoti vid 450 do 1500 m nad rivnem morya hocha yakos sposterigalisya na visoti 2300 m nad rivnem morya Viddayut perevagu pervinnim tropichnim lisam na visoti ponad 1000 m nad rivnem morya PovedinkaLusonski tilopo zhivut poodinci abo parami inodi utvoryuyut neveliki zgrajki Zhivlyatsya plodami ZberezhennyaMSOP klasifikuye cej vid yak vrazlivij Za ocinkami doslidnikiv populyaciya lusonskih tilopo stanovit vid 3500 do 15000 ptahiv Yim zagrozhuye znishennya prirodnogo seredovisha Plosha lisiv v gorah en zmenshilas na 83 z 1930 h rokiv PrimitkiBirdLife International 2016 Arhiv originalu za 29 listopada 2021 Procitovano 29 listopada 2021 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2021 World Bird List Version 11 2 International Ornithologists Union Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2021 Procitovano 22 listopada 2021 Allen Desmond 2020 Birds of the Philippines Barcelona Lynx and Birdlife International Field Guides s 68 69 DzherelaDavid Gibbs Eustace Barnes und John Cox Pigeons and Doves A Guide to the Pigeons and Doves of the World Pica Press Sussex 2001 ISBN 90 74345 26 3 Alois Munst und Josef Wolters Tauben Die Arten der Wildtauben 2 erweiterte und uberarbeitete Auflage Verlag Karin Wolters Bottrop 1999 ISBN 3 9801504 9 6 Gerhard Rosler Die Wildtauben der Erde Freileben Haltung und Zucht Verlag M amp H Schaper Alfeld Hannover 1996 ISBN 3 7944 0184 0 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi