Pterorhinus albogularis

Чагарниця білогорла
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Leiothrichidae Рід: Бурохвоста чагарниця (Pterorhinus) Вид: Чагарниця білогорла
Біноміальна назва
Pterorhinus albogularis R. Swinhoe, 1868
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Ianthocincla albogularis Garrulax albogularis
Посилання
Вікісховище: Pterorhinus albogularis Віківиди: Pterorhinus albogularis МСОП: 22735092

Чагарни́ця білогорла (Pterorhinus albogularis) — вид горобцеподібних птахів родини Leiothrichidae. Мешкає в Гімалаях, Китаї і північному В'єтнамі.

Опис

Довжина птаха становить 28-30,5 см. Верхня частина тіла коричнево-бура. нижня частина тіла рудувата. На горлі і на верхній частині грудей велика біла пляма. Хвіст довгий, кінчик хвоста білий.

Підвиди

Виділяють три підвиди:

• P. a. whistleri (Baker, ECS, 1921) — західні Гімалаї (від північного Пакистану і Кашміру до індійського штату Уттар-Прадеш);
• P. a. albogularis (Gould, 1836) — центральні і східні Гімалаї (від західного Непалу до східного Бутану);
• P. a. eous (Riley, 1930) — від південно-західного Китаю (Цинхай, південь Шеньсі, південь Сичуаню, північ Юньнаню) до північно-західного В'єтнаму.

Поширення і екологія

Білогорлі чагарниці живуть в тропічних і субтропічних гірських і рівнинних вологих лісах, в широколостяних і мішаних лісах, у високогірних чагарникових заростях, на гірських луках. Зустрічаються на висоті від 1200 до 3800 м над рівнем моря.

Поведінка

Білогорлі чагарниці зустрічаються у зграях від 6 до 15 птахів, навіть під час гніздування. Живляться переважно комахами, взимку також доповнюють раціон ягодами і насінням. Сезон розмноження триває з березня по липень.

Примітки

1. BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 3 грудня 2021.
2. Swinhoe, Robert (1868). . Ibis. 2nd Series. 4: 52–65 [60–62]. doi:10.1111/j.1474-919X.1868.tb06100.x. Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 3 грудня 2021.
3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
4. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). . IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 01 грудня 2021.

Посилання

• Pterorhinus albogularis — xeno-canto.org [ 3 грудня 2021 у Wayback Machine.]