Pteropus melanotus | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Pteropus melanotus (Крилан Бліта) — вид рукокрилих, родини Криланових.
Опис
Довжина передпліччя: 153 мм. Середня вага: 600 гр. Має великі круглі очі й довгу мордочку. Великі чорні вуха мають добре закруглені кінчики. Колір шерсті залежить від острова, який він населяє. Загалом, особини з Нікобарських островів мають коричневу голову і червонувате тіло, в той час як жителі островів Андаманських, як правило, мають чорну голову і коричневий корпус з сірими смужками. Особи з острова Різдва, як правило, мають чорнувату або темно-коричневу шерсть, приправлену сірувато-білим волоссям, трохи блідішу на задній частині шиї.
Поширення
Країни поширення: Австралія — Острів Різдва, Індія — Нікобарські й Андаманські острови, Індонезія — острів Ніас. Раніше також існував на острові Енґано (Індонезія), але це населення, як вважають, було знищене сильним ураганом. Зустрічається в низинних тропічних лісах; був записаний від рівня моря до висоти 1000 м над рівнем моря. Як правило, лаштує місця спочинку в мангровій рослинності, проте, на острові Різдва, де немає мангрових лісів, лаштує сідала в напів-листяних тропічних лісах.
Поведінка
Цей вид лаштує сідала у великих колоніях, що складаються з кількох тисяч осіб в мангрових заростях. Живиться як дикими, так і культурними плодами, а також квітами. Як запилювач і поширювач насіння багатьох місцевих дерев, він є одним з ключових видів в острівних екосистемах. На відміну від багатьох інших видів, цей вид у значній мірі активний у денний час, виходячи з цих великих колоній задовго до настання сутінків, щоб годуватися.
Щорічний сезон розмноження починається приблизно у вересні, і один малюк народжується після періоду вагітності п'ять місяців, при цьому більшість пологів відбуваються в період з грудня по лютий. Має складну полігамну систему, де невелика кількість самців спаровується з великою кількістю самиць. Маля чіпляється за шерсть матері, поки вона літає між місцями ночівель і харчування. Коли дитя стає трохи старшим, то залишається на сідалі поки самиця харчується, поки дитинча не почне літати. Молодь досягає статевої зрілості у віці близько 6 місяців, в той час як самці — у 18 місяців.
Загрози та охорона
Втрата середовища проживання є однією з найбільших загроз, оскільки природні місця існування островів перетворюються на сільськогосподарські угіддя, розроблені для пов'язаних з туризмом заходами або підлягають вирубці. На вид також може негативно вплинути полювання, або для харчів або для традиційних "ліків". Населення Острова Різдва під найбільшою загрозою зникнення через хижацтво кішок, полювання і вплив мурахи (Anoplolepis gracilipes). Зміна клімату, ймовірно, вплине на вид, оскільки зачіпає ліси й водно-болотні екосистеми. Цей зникомий вид зустрічається в ряді охоронних районів в усьому діапазоні проживання.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pteropus melanotus Ohoronnij status Urazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Rukokrili Chiroptera Pidryad Krilanovidi Pteropodimorpha Rodina Krilanovi Pteropodidae Rid Krilan Pteropus Vid Pteropus melanotus Blyth 1863 Areal vidu Posilannya Vikishovishe Pteropus melanotus EOL 327280 ITIS 631642 MSOP 18740 NCBI 1562755 Pteropus melanotus Krilan Blita vid rukokrilih rodini Krilanovih OpisDovzhina peredplichchya 153 mm Serednya vaga 600 gr Maye veliki krugli ochi j dovgu mordochku Veliki chorni vuha mayut dobre zakrugleni kinchiki Kolir shersti zalezhit vid ostrova yakij vin naselyaye Zagalom osobini z Nikobarskih ostroviv mayut korichnevu golovu i chervonuvate tilo v toj chas yak zhiteli ostroviv Andamanskih yak pravilo mayut chornu golovu i korichnevij korpus z sirimi smuzhkami Osobi z ostrova Rizdva yak pravilo mayut chornuvatu abo temno korichnevu sherst pripravlenu siruvato bilim volossyam trohi blidishu na zadnij chastini shiyi PoshirennyaKrayini poshirennya Avstraliya Ostriv Rizdva Indiya Nikobarski j Andamanski ostrovi Indoneziya ostriv Nias Ranishe takozh isnuvav na ostrovi Engano Indoneziya ale ce naselennya yak vvazhayut bulo znishene silnim uraganom Zustrichayetsya v nizinnih tropichnih lisah buv zapisanij vid rivnya morya do visoti 1000 m nad rivnem morya Yak pravilo lashtuye miscya spochinku v mangrovij roslinnosti prote na ostrovi Rizdva de nemaye mangrovih lisiv lashtuye sidala v napiv listyanih tropichnih lisah PovedinkaCej vid lashtuye sidala u velikih koloniyah sho skladayutsya z kilkoh tisyach osib v mangrovih zarostyah Zhivitsya yak dikimi tak i kulturnimi plodami a takozh kvitami Yak zapilyuvach i poshiryuvach nasinnya bagatoh miscevih derev vin ye odnim z klyuchovih vidiv v ostrivnih ekosistemah Na vidminu vid bagatoh inshih vidiv cej vid u znachnij miri aktivnij u dennij chas vihodyachi z cih velikih kolonij zadovgo do nastannya sutinkiv shob goduvatisya Shorichnij sezon rozmnozhennya pochinayetsya priblizno u veresni i odin malyuk narodzhuyetsya pislya periodu vagitnosti p yat misyaciv pri comu bilshist pologiv vidbuvayutsya v period z grudnya po lyutij Maye skladnu poligamnu sistemu de nevelika kilkist samciv sparovuyetsya z velikoyu kilkistyu samic Malya chiplyayetsya za sherst materi poki vona litaye mizh miscyami nochivel i harchuvannya Koli ditya staye trohi starshim to zalishayetsya na sidali poki samicya harchuyetsya poki ditincha ne pochne litati Molod dosyagaye statevoyi zrilosti u vici blizko 6 misyaciv v toj chas yak samci u 18 misyaciv Zagrozi ta ohoronaVtrata seredovisha prozhivannya ye odniyeyu z najbilshih zagroz oskilki prirodni miscya isnuvannya ostroviv peretvoryuyutsya na silskogospodarski ugiddya rozrobleni dlya pov yazanih z turizmom zahodami abo pidlyagayut virubci Na vid takozh mozhe negativno vplinuti polyuvannya abo dlya harchiv abo dlya tradicijnih likiv Naselennya Ostrova Rizdva pid najbilshoyu zagrozoyu zniknennya cherez hizhactvo kishok polyuvannya i vpliv murahi Anoplolepis gracilipes Zmina klimatu jmovirno vpline na vid oskilki zachipaye lisi j vodno bolotni ekosistemi Cej znikomij vid zustrichayetsya v ryadi ohoronnih rajoniv v usomu diapazoni prozhivannya Posilannya