Pteropus giganteus (Крилан гігантський) — вид рукокрилих, родини Криланових, другий в роду за розмірами після калонга.
Pteropus giganteus | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Рукокрилі (Chiroptera) |
Родина: | Криланові (Pteropodidae) |
Рід: | Крилан (Pteropus) |
Вид: | P. giganteus |
Біноміальна назва | |
Pteropus giganteus | |
Ареал виду |
Опис
Зовнішність цього виду схожа на криланових в цілому, з великими очима, простими вухами, і без лицьових відмітин. Маса тіла коливається від 600 до 1600 гр, самці, як правило, більше, ніж від самиць. Розмах крил може варіюватися від 1,2 до 1,5 м, а довжина тіла в середньому 23 см. Представники роду Pteropus підтримують температуру тіла між 33 і 37 ° С, але повинні робити це за допомогою постійної активності. Голова від темно-коричневого до майже черного кольору, морда чорно-коричнева. Плечі й задня частина шиї темно-коричневий й низ від жовтуватого до червонувато-коричневого. Крила чорні.
Середовище проживання
Країни поширення: Бангладеш, Бутан, Китай, Індія, Мальдіви, М'янма, Непал, Пакистан, Шрі-Ланка. Був записаний від рівня моря до висоти 2000 м над рівнем моря. Цей вид лаштує сідала у великих колоніях в сотні тисяч осіб на великих деревах в міських та сільських районах, поряд з сільськогосподарськими полями, ставками, на узбіччі дороги.
Звички
Ведуть нічний спосіб життя. Протягом дня ці тварини сплять, висячи вниз головою з крилами, загорнутими навколо себе. Харчуються широкою різноманітністю фруктів і квітів, як диких, так і культурних. Можуть подорожувати на великі відстані до 150 км від його сідала, вночі в пошуках м'ясистих плодів. Колонії зазвичай мають постійне сідало з одним або двома тимчасовими сідалами, в які колонія переходить в залежності від сезону та інших невідомих факторів.
Як типово для криланових, вид не має ехолокації, і покладається швидше на зір, ніж на слух для навігації. Через їх використання зору, вони ймовірно, комунікують крім звуків шляхом поз тіла. Тактильне спілкування важливе під час спаровування, а також між матерями та потомством.
На час розмноження пари не утворюються. Самці захищають самиць зі свого сідала від вторгнення інших самців. Розмноження відбувається щорічно, спаровування — з липня по жовтень, пологи — з лютого по травень. Вагітність, як правило, триває від 140 до 150 днів, після чого від 1 до 2 криланеня народжується. Діти тримаються з боку матері протягом перших кількох тижнів життя. Статева зрілість для цього виду досягається приблизно в 1,5 років. Молодь навчається літати у близько 11-тижневому віці й віднімається від годування молоком у 5 місяців. Самці не беруть участь у батьківській опіці.
Найдовша тривалість життя особини цього виду в неволі була записана як 31 років, 5 місяців. Мало інформації доступно щодо тривалості життя в дикій природі.
Основними хижаками для цього виду є люди, змії й хижі птахи. Люди в деяких регіонах полюють на вид для їжі й у лікувальних цілях. Разом з іншими видами роду Pteropus, відіграє важливу роль в рознесенні насіння. Тварини можуть призвести до серйозних пошкоджень фруктових садів, і тому вважаються шкідниками в багатьох регіонах. Вони також можуть бути відповідальні за поширення хвороб.
Джерела
- Molur, S., Srinivasulu, C., Bates, P. & Francis, C. 2008. Pteropus giganteus. In: IUCN 2012 [ 2 червня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- Silbernagel, E. 2005. "Pteropus giganteus" (On-line), Animal Diversity Web [ 5 лютого 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pteropus giganteus Krilan gigantskij vid rukokrilih rodini Krilanovih drugij v rodu za rozmirami pislya kalonga Pteropus giganteus Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Rukokrili Chiroptera Rodina Krilanovi Pteropodidae Rid Krilan Pteropus Vid P giganteus Binomialna nazva Pteropus giganteus Brunnich 1782 Areal viduOpisZovnishnist cogo vidu shozha na krilanovih v cilomu z velikimi ochima prostimi vuhami i bez licovih vidmitin Masa tila kolivayetsya vid 600 do 1600 gr samci yak pravilo bilshe nizh vid samic Rozmah kril mozhe variyuvatisya vid 1 2 do 1 5 m a dovzhina tila v serednomu 23 sm Predstavniki rodu Pteropus pidtrimuyut temperaturu tila mizh 33 i 37 S ale povinni robiti ce za dopomogoyu postijnoyi aktivnosti Golova vid temno korichnevogo do majzhe chernogo koloru morda chorno korichneva Plechi j zadnya chastina shiyi temno korichnevij j niz vid zhovtuvatogo do chervonuvato korichnevogo Krila chorni Seredovishe prozhivannyaKrayini poshirennya Bangladesh Butan Kitaj Indiya Maldivi M yanma Nepal Pakistan Shri Lanka Buv zapisanij vid rivnya morya do visoti 2000 m nad rivnem morya Cej vid lashtuye sidala u velikih koloniyah v sotni tisyach osib na velikih derevah v miskih ta silskih rajonah poryad z silskogospodarskimi polyami stavkami na uzbichchi dorogi ZvichkiVedut nichnij sposib zhittya Protyagom dnya ci tvarini splyat visyachi vniz golovoyu z krilami zagornutimi navkolo sebe Harchuyutsya shirokoyu riznomanitnistyu fruktiv i kvitiv yak dikih tak i kulturnih Mozhut podorozhuvati na veliki vidstani do 150 km vid jogo sidala vnochi v poshukah m yasistih plodiv Koloniyi zazvichaj mayut postijne sidalo z odnim abo dvoma timchasovimi sidalami v yaki koloniya perehodit v zalezhnosti vid sezonu ta inshih nevidomih faktoriv Yak tipovo dlya krilanovih vid ne maye eholokaciyi i pokladayetsya shvidshe na zir nizh na sluh dlya navigaciyi Cherez yih vikoristannya zoru voni jmovirno komunikuyut krim zvukiv shlyahom poz tila Taktilne spilkuvannya vazhlive pid chas sparovuvannya a takozh mizh materyami ta potomstvom Na chas rozmnozhennya pari ne utvoryuyutsya Samci zahishayut samic zi svogo sidala vid vtorgnennya inshih samciv Rozmnozhennya vidbuvayetsya shorichno sparovuvannya z lipnya po zhovten pologi z lyutogo po traven Vagitnist yak pravilo trivaye vid 140 do 150 dniv pislya chogo vid 1 do 2 krilanenya narodzhuyetsya Diti trimayutsya z boku materi protyagom pershih kilkoh tizhniv zhittya Stateva zrilist dlya cogo vidu dosyagayetsya priblizno v 1 5 rokiv Molod navchayetsya litati u blizko 11 tizhnevomu vici j vidnimayetsya vid goduvannya molokom u 5 misyaciv Samci ne berut uchast u batkivskij opici Najdovsha trivalist zhittya osobini cogo vidu v nevoli bula zapisana yak 31 rokiv 5 misyaciv Malo informaciyi dostupno shodo trivalosti zhittya v dikij prirodi Osnovnimi hizhakami dlya cogo vidu ye lyudi zmiyi j hizhi ptahi Lyudi v deyakih regionah polyuyut na vid dlya yizhi j u likuvalnih cilyah Razom z inshimi vidami rodu Pteropus vidigraye vazhlivu rol v roznesenni nasinnya Tvarini mozhut prizvesti do serjoznih poshkodzhen fruktovih sadiv i tomu vvazhayutsya shkidnikami v bagatoh regionah Voni takozh mozhut buti vidpovidalni za poshirennya hvorob DzherelaMolur S Srinivasulu C Bates P amp Francis C 2008 Pteropus giganteus In IUCN 2012 2 chervnya 2018 u Wayback Machine angl Silbernagel E 2005 Pteropus giganteus On line Animal Diversity Web 5 lyutogo 2015 u Wayback Machine angl