Pteromyini

Вивіркові Час існування: пізній еоцен — сьогодення
Літяга північна (Glaucomys sabrinus)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Ссавці (Mammalia) Ряд: Гризуни (Rodentia) Підряд: Вивірковиді (Sciuromorpha) Родина: Вивіркові (Sciuridae) Підродина: Вивіркові (Sciurinae) Hemprich, 1820
Роди
див. текст
Посилання
Вікісховище: Sciurinae Віківиди: Sciurinae EOL: 2846690 ITIS: 552356 NCBI: 9991 Fossilworks: 57003

Вивіркові (Sciurinae) — підродина гризунів родини вивіркових (Sciuridae).

Роди

До триби Pteromyini входять такі роди:

• триба Pteromyini
  • рід (1 вид)
  • рід (2 види)
  • рід (1 вид)
  • рід (3 види)
  • рід (1 вид)
  • рід Eupetaurus (1 вид)
  • рід Літяга — Glaucomys (2 види)
  • рід Hylopetes (9 видів)
  • рід Iomys (2 види)
  • рід (3 види)
  • рід Petaurista (19 видів)
  • рід Petinomys (9 видів)
  • рід Політуха — Pteromys (2 види)
  • рід (1 вид)
  • рід (1 вид)

До триби Sciurini входять такі роди:

• • рід
  • рід Rheithrosciurus
  • рід Вивірка — Sciurus
  • рід Syntheosciurus
  • рід Tamiasciurus

Триба Pteromyini

Систематика і ранг групи

Раніше (у працях середини 20 ст.) політухових, включаючи й роди політуха і літяга, розглядали нерідко навіть у ранзі окремої родини, близької до вивіркових. Останнім часом цій групі надають ранг триби (групи родів) у межах підродини вивіркових (Sciurinae) родини вивіркових (Sciuridae).

Однією з поширених назв групи є Petauristinae (від назви роду Petaurista).

Типовий рід триби Pteromyini (і підродини Pteromyinae, якщо таку визнають) — Pteromys. Тепер ранг групи нерідко знижують до рівня триби (групи родів) в межах підродини вивіркових (Sciurinae)[1] [ 5 червня 2010 у Wayback Machine.]. Зазвичай в межах групи виділяють 15 родів та 36 видів.

Характеристика групи

Літяги відрізняються від решти вивірок наявністю шкірної перетинки між передніми і задніми кінцівками. Перетинка вкрита шерстю і служить для ширяння. Від зап'ястя відходить серпоподібна кістка або хрящ, що підтримує її передній край. При стрибку перетинка розтягується на розставлених у сторони лапах. Напрям польоту літяги міняють не хвостом, а натягненням перетинки і положенням передніх лап. Хвіст працює в польоті стабілізатором і допомагає гальмувати перед посадкою на стовбур дерева. Дальність польоту може досягати 30—60 м. Спосіб життя у літяг смерковий і нічний.

Джерела

• Триба Pteromyini в книжці «Види ссавців світу» (2005) [2] [ 5 червня 2010 у Wayback Machine.]