Андигена золотогуза Охоронний статус Близький до загрозливого МСОП 3 1 1 Біологічна класифікація Царство Тварини Animali

Андигена золотогуза

Біологічна класифікація

Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Дятлоподібні (Piciformes)
Родина:	Туканові (Ramphastidae)
Рід:	Аракарі (Pteroglossus)
Вид:	Андигена золотогуза

Біноміальна назва

Pteroglossus bailloni
(Vieillot, 1819)

Синоніми

* Andigena bailloni

Baillonius bailloni
Ramphastos Bailloni

Посилання

Вікісховище:	Pteroglossus bailloni
Віківиди:	Pteroglossus bailloni
EOL:	45512559
ITIS:	554296
МСОП:	22682044
NCBI:	381874

Андигена золотогуза (Pteroglossus bailloni) — вид дятлоподібних птахів родини туканових (Ramphastidae).

Назва

Вид названо на честь французького натураліста (1778—1855).

Поширення

Вид мешкає в атлантичному лісі на південному сході Бразилії, сході Парагваю та північному сході Аргентини.

Опис

Довжина тіла становить 35-40 см. Самець має розмах крил близько 130 см . Вага дорослих птахів складає від 156 до 174 м. Відмінною рисою виду є шафраново-жовтий колір оперення. Дзьоб також переважно жовтий, а крила швидше коричневі. Спина і хвіст зеленуватого кольору. Райдужна оболонка блідо-жовтого кольору.

Спосіб життя

Живе під пологом лісу. Гніздиться в дуплах або на гілках дерев. Харчується плодами, безхребетними, а також яйцями і пташенятами.

Примітки

BirdLife International (2016). Pteroglossus bailloni: інформація на сайті МСОП (версія 2021.2) (англ.) 4 жовтня 2021
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Collection ornithologique musée George-Sand de La Châtre. Cahiers Naturalistes de l'Indre. Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 12 серпня 2007.

Посилання

BirdLife Species Factsheet.
Mangoverde Photos of the Saffron Toucanet [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). Pteroglossus bailloni: інформація на сайті МСОП (версія 2021.2) (англ.) 4 жовтня 2021

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[3] Collection ornithologique musée George-Sand de La Châtre. Cahiers Naturalistes de l'Indre. Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 12 серпня 2007.