Prunus virginiana

Prunus virginiana — вид квіткових рослин із підродини мигдалевих (Amygdaloideae).

Prunus virginiana
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Розоцвіті (Rosales)
Родина:	Трояндові (Rosaceae)
Підродина:	Мигдалеві (Amygdaloideae)
Триба:	Amygdaleae
Рід:	Слива (Prunus)
Підрід:	Prunus subg. Padus
Вид:	P. virginiana
Біноміальна назва
Prunus virginiana L., 1753
Ареал

Біоморфологічна характеристика

Це дерево чи кущ, 10–60(100) дм, без шипів. Гілочки голі чи запушені. Листки опадні; ніжка 4–22(27) мм, зазвичай гола, іноді волосиста, дистально залозиста; пластина від обернено-яйцюватої або еліптичної до яйцеподібної чи зворотно-ланцетної, 2.5–9(11) × 1.2–5(6.6) см, краї від зубчастих до зазубрених, верхівка загострена, гостра чи тупа, абаксіальна (низ) поверхня гола чи волосиста (особливо вздовж середніх жилок), адаксіальна гола. Суцвіття — 18–64-квіткові, китицеподібні. Квіти розпускаються після появи листя; чашолистки від випростано-розпростертих до відігнутих, напівкруглі, 0.7–1.4 мм, краї вирізані, зазвичай залозисто-зубчасті, іноді майже не залозисті, поверхні голі; пелюстки білі, від обернено-яйцеподібних до майже округлих, 2–5(7) мм. Кістянки червоні, пурпурові, темно-пурпурові чи чорні, кулясті, 6–14 мм, голі; мезокарпій м'ясистий; кісточки від майже округлих до еліпсоїдних, не сплющені.

Поширення, екологія

Росте в Канаді, США, Мексиці, Сен-П'єр і Мікелоні.

Використання

Плоди їдять сирими чи приготовленими. М'якуш жорсткий, темний і соковитий. Кора і гілки є заміною чаю.

Чорноплідна черешня широко використовувалася в медицині багатьма індіанськими племенами Північної Америки, які використовували її для лікування різноманітних захворювань, особливо цінуючи її терпкість і позитивний вплив на дихальну систему. У сучасному травництві він мало використовується, якщо взагалі використовується. Коріння і кора є кровозміцнювальним, в'яжучим, грудним, заспокійливим, тонізувальним і збудливим апетит засобом. Настій використовували для лікування гарячки, кашлю та застуди. Настій кори кореня застосовували як засіб для промивання при опіках, застарілих ранах і виразках. Внутрішню частину кори використовують зовнішньо при лікуванні ран. Відваром внутрішньої кори лікували ларингіт і болі в шлунку. Висушені і подрібнені плоди використовують для збудження апетиту, лікування діареї і кров'янистих виділень з кишківника. Терпкі незрілі плоди використовувалися дітьми для лікування діареї. Фруктовий сік використовувався для лікування ангіни.

Рослина може бути висаджена для боротьби з ерозією. Це вид-піонер покинутих полів і вирубок. Рослини можна використовувати для формування привабливого живоплоту, особливо якщо використовується червонолистий сорт «Шуберт».

З листя можна отримати зелений барвник. З плодів можна отримати барвник від темно-сірого до зеленого. З плодів отримують багряно-червоний барвник.

Деревина червонувато-бура, дрібнозерниста, середньої міцності, тверда, важка. Він не є цінним через свій невеликий розмір і неправильну форму, але використовується для шампурів тощо. Коли виходять шматки більшого розміру, вони цінуються для столярних робіт. Дерево не горить легко.

Галерея

Примітки

1. Prunus umbellata. Flora of North America. efloras.org. Процитовано 24.10.2022. (англ.)
2. Prunus virginiana. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 24.10.2022. (англ.)
3. Prunus virginiana. Useful Temperate Plants Database. Ken Fern. Процитовано 24.10.2022. (англ.)