Тополя чорна, осокір (Populus nigra L.) — дерево родини вербових (Salicaceae).
Тополя чорна | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Розиди (Rosids) |
Порядок: | Мальпігієцвіті (Malpighiales) |
Родина: | Вербові (Salicaceae) |
Рід: | Тополя (Populus) |
Вид: | Тополя чорна (P. nigra) |
Біноміальна назва | |
Populus nigra L., 1753 | |
Ареал виду |
Опис
Це дерево заввишки 15-25 м з широкою кроною, товстим стовбуром, темно-сірою тріщинуватою корою. Місцеві назви осокор, сокорина, чорнотополя тощо. Листки широкоовально-трикутні, при основі ширококлиноподібні, дрібнопилчасті, зверху темно-зелені, шкірясті, черешки сплюснуті, майже дорівнюють довжині пластинки. Квітки одностатеві, рослина дводомна. Тичинкові сережки (45 см завдовжки) з 8-45 тичинок, пиляки пурпурові; маточкові сережки 6-8 см завдовжки, квітки їх з широкояйцеподібною зав'яззю і жовтуватими приймочками. Плід — дрібногорбочкувата коробочка (4-6 мм завдовжки) . Насіння має чубок із сріблястих волосків.
Поширення та екологія
Осокір росте по долинах і берегах річок, у заплавах, по берегах стариць і озер, утворюючи нерідко чисті осокорові лісостани. Світлолюбна рослина. Цвіте у березні — квітні. Тополя чорна поширена звичайно по всій Україні, крім Карпат. Часто вирощують уздовж доріг, у парках. Райони заготівель — Чернігівська, Київська, Полтавська, Черкаська, Дніпропетровська, Харківська, Донецька, Луганська області. Запаси сировини великі.
Практичне використання
Лікарська, деревинна, медоносна, танідоносна, фарбувальна, ефіроолійна, волокниста, декоративна, фітомеліоративна і кормова рослина.
У науковій медицині використовують листкові бруньки і кору тополі чорної — Gemma et Cortex Populi. Бруньки її містять ефірну олію (до 0,7 %), глікозиди саліцин і популін, яблучну й галову кислоти, значну кількість смоли, камедь, мінеральні речовини, які мають протизапальні, антимікробні, болезаспокійливі й кровоспинні властивості. Їх використовують для лікування ран, порізів, виразок, забитих місць. З кори добувають саліцин, який в організмі людини при розщепленні дає салігеніт, що має жарознижувальні властивості.
У народній медицині бруньки використовують зовнішньо при геморої, ревматизмі, подагрі, опіках, для поліпшення росту волосся, молоді листочки — для заспокійливих ванн. Свіжий сік, вижатий з листків тополі, вживають при зубному болю і дзвоні у вухах. Тополеве вугілля вживається іноді при здутті кишківника.
Деревина тополі чорної за будовою і властивостями близька до осики, має світло-буре ядро, що різко відрізняється від білувато-жовтої заболоні. Деревина м'яка, легка, при висиханні розтріскується і жолобиться незначно. Використовується на виготовлення клепки, з якої виробляють низькосортну тару, бо вона чорніє. Чорна тополя дає будівельний ліс, а рівні стовбури розпилюють на дошки. Деревину використовують у столярній і токарній справах, вона придатна для виготовлення целюлози. Дрова з тополі чорної горять повільно, вугілля не утримує жару і швидко гасне.
Тополя чорна дає дуже багато пилку і клею, які збирають бджоли. Пилок тополі досить цінний поживний корм для бджіл. Він містять велику кількість азотистих речовин, мінеральних солей, вуглеводів і порівняно низький відсоток клітковини. З листків її бджоли беруть падь. Кору тополі чорної використовують для дублення шкур (в ній містяться таніди — 5-9 %, у листках −1,57,2 %).
З кори добувають також жовту фарбу невисокої якості для фарбування шкіри. З бруньок добувають барвну речовину — хрізин, яким фарбують вовну в жовтий, ясно-жовтий, ясно-шоколадний кольори. З бруньок тополі чорної добувають ефірну олію, яку використовують у парфумерній промисловості як фіксатор.
Тополиний пух (волоски насіння) можна використовувати як замінник вати (як набивний матеріал). Тополя чорна декоративна рослина. Рекомендується для насаджень (чоловічі особини), у парках і лісопарках, у заплавах річок, біля водойм. Добре витримує обрізування.
У лісомеліоративних насадженнях рекомендується для залісення берегів річок, водойм; добре витримує затоплення водою, засипання піском і незначну засоленість. Молоді листки містять значну кількість протеїну (16,3 %) та незначну кількість клітковини (19 %), мінеральні солі, аскорбінову кислоту (189,6 мг %), каротин (240,8 мг %) . Листки поїдаються домашніми тваринами задовільно. У зв'язку з тим, що з віком різко зростає вміст ефірної олії, заготівлю облиствених гілок як гілковий корм слід провадити не пізніше середини літа. Тополя пірамідальна — декоративна рослина. Рекомендується для поодиноких, групових, рядових і алейних насаджень. Особливо придатна для оформлення водойм, створення високих захисних (вітроломних) стін, придорожніх насаджень. На сухих і бідних ґрунтах у віці 15 — 20 років вона починає суховершинити і втрачає декоративність. З її бруньок добувають жовту фарбу, придатну для фарбування вовни.
Збирання, переробка та зберігання
Бруньки заготовляють під час квітнення. Для цього зрізують секаторами або пилками невеликі гілки і з них вручну обривають листкові бруньки. Бажано заготівлю бруньок проводити під час рубок догляду. Сировину пров'ялюють під навісами з гарною вентиляцією, після чого досушують на сонці, розстеливши тонким шаром (1-2 см) на папері або тканині, час від часу перемішуючи. Сухі бруньки пакують у мішки вагою по 35 кг зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях.
Кору тополі чорної заготовляють із старих зрубаних дерев, яку очищають від зовнішнього брудного шару. Потім кору знімають гострою сокирою у вигляді шматків 15 — 40 см завдовжки, 2,5-5 см товщиною, 3-8 см завширшки. Сушать кору під навісами з гарною вентиляцією, на горищі під залізним дахом, розстеливши в обидва шари на стелажах або підвішеній тканині. Суху кору пакують у рогожані тюки по 50-100 кг зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях.
Див. також
Примітки
- Populus nigra // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
Джерела
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- , Зерова М. Я., , Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
- Тополя чорна // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 434. — .
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Topolya chorna osokir Populus nigra L derevo rodini verbovih Salicaceae Topolya chorna Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Malpigiyecviti Malpighiales Rodina Verbovi Salicaceae Rid Topolya Populus Vid Topolya chorna P nigra Binomialna nazva Populus nigra L 1753 Areal viduOpisCe derevo zavvishki 15 25 m z shirokoyu kronoyu tovstim stovburom temno siroyu trishinuvatoyu koroyu Miscevi nazvi osokor sokorina chornotopolya tosho Listki shirokoovalno trikutni pri osnovi shirokoklinopodibni dribnopilchasti zverhu temno zeleni shkiryasti chereshki splyusnuti majzhe dorivnyuyut dovzhini plastinki Kvitki odnostatevi roslina dvodomna Tichinkovi serezhki 45 sm zavdovzhki z 8 45 tichinok pilyaki purpurovi matochkovi serezhki 6 8 sm zavdovzhki kvitki yih z shirokoyajcepodibnoyu zav yazzyu i zhovtuvatimi prijmochkami Plid dribnogorbochkuvata korobochka 4 6 mm zavdovzhki Nasinnya maye chubok iz sriblyastih voloskiv Poshirennya ta ekologiyaOsokir roste po dolinah i beregah richok u zaplavah po beregah staric i ozer utvoryuyuchi neridko chisti osokorovi lisostani Svitlolyubna roslina Cvite u berezni kvitni Topolya chorna poshirena zvichajno po vsij Ukrayini krim Karpat Chasto viroshuyut uzdovzh dorig u parkah Rajoni zagotivel Chernigivska Kiyivska Poltavska Cherkaska Dnipropetrovska Harkivska Donecka Luganska oblasti Zapasi sirovini veliki Praktichne vikoristannyaTopolinij puh Likarska derevinna medonosna tanidonosna farbuvalna efiroolijna voloknista dekorativna fitomeliorativna i kormova roslina U naukovij medicini vikoristovuyut listkovi brunki i koru topoli chornoyi Gemma et Cortex Populi Brunki yiyi mistyat efirnu oliyu do 0 7 glikozidi salicin i populin yabluchnu j galovu kisloti znachnu kilkist smoli kamed mineralni rechovini yaki mayut protizapalni antimikrobni bolezaspokijlivi j krovospinni vlastivosti Yih vikoristovuyut dlya likuvannya ran poriziv virazok zabitih misc Z kori dobuvayut salicin yakij v organizmi lyudini pri rozsheplenni daye saligenit sho maye zharoznizhuvalni vlastivosti U narodnij medicini brunki vikoristovuyut zovnishno pri gemoroyi revmatizmi podagri opikah dlya polipshennya rostu volossya molodi listochki dlya zaspokijlivih vann Svizhij sik vizhatij z listkiv topoli vzhivayut pri zubnomu bolyu i dzvoni u vuhah Topoleve vugillya vzhivayetsya inodi pri zdutti kishkivnika Derevina topoli chornoyi za budovoyu i vlastivostyami blizka do osiki maye svitlo bure yadro sho rizko vidriznyayetsya vid biluvato zhovtoyi zaboloni Derevina m yaka legka pri visihanni roztriskuyetsya i zholobitsya neznachno Vikoristovuyetsya na vigotovlennya klepki z yakoyi viroblyayut nizkosortnu taru bo vona chorniye Chorna topolya daye budivelnij lis a rivni stovburi rozpilyuyut na doshki Derevinu vikoristovuyut u stolyarnij i tokarnij spravah vona pridatna dlya vigotovlennya celyulozi Drova z topoli chornoyi goryat povilno vugillya ne utrimuye zharu i shvidko gasne Topolya chorna daye duzhe bagato pilku i kleyu yaki zbirayut bdzholi Pilok topoli dosit cinnij pozhivnij korm dlya bdzhil Vin mistyat veliku kilkist azotistih rechovin mineralnih solej vuglevodiv i porivnyano nizkij vidsotok klitkovini Z listkiv yiyi bdzholi berut pad Koru topoli chornoyi vikoristovuyut dlya dublennya shkur v nij mistyatsya tanidi 5 9 u listkah 1 57 2 Topolya chorna Z kori dobuvayut takozh zhovtu farbu nevisokoyi yakosti dlya farbuvannya shkiri Z brunok dobuvayut barvnu rechovinu hrizin yakim farbuyut vovnu v zhovtij yasno zhovtij yasno shokoladnij kolori Z brunok topoli chornoyi dobuvayut efirnu oliyu yaku vikoristovuyut u parfumernij promislovosti yak fiksator Topolinij puh voloski nasinnya mozhna vikoristovuvati yak zaminnik vati yak nabivnij material Topolya chorna dekorativna roslina Rekomenduyetsya dlya nasadzhen cholovichi osobini u parkah i lisoparkah u zaplavah richok bilya vodojm Dobre vitrimuye obrizuvannya U lisomeliorativnih nasadzhennyah rekomenduyetsya dlya zalisennya beregiv richok vodojm dobre vitrimuye zatoplennya vodoyu zasipannya piskom i neznachnu zasolenist Molodi listki mistyat znachnu kilkist proteyinu 16 3 ta neznachnu kilkist klitkovini 19 mineralni soli askorbinovu kislotu 189 6 mg karotin 240 8 mg Listki poyidayutsya domashnimi tvarinami zadovilno U zv yazku z tim sho z vikom rizko zrostaye vmist efirnoyi oliyi zagotivlyu oblistvenih gilok yak gilkovij korm slid provaditi ne piznishe seredini lita Topolya piramidalna dekorativna roslina Rekomenduyetsya dlya poodinokih grupovih ryadovih i alejnih nasadzhen Osoblivo pridatna dlya oformlennya vodojm stvorennya visokih zahisnih vitrolomnih stin pridorozhnih nasadzhen Na suhih i bidnih gruntah u vici 15 20 rokiv vona pochinaye suhovershiniti i vtrachaye dekorativnist Z yiyi brunok dobuvayut zhovtu farbu pridatnu dlya farbuvannya vovni Zbirannya pererobka ta zberigannyaBrunki zagotovlyayut pid chas kvitnennya Dlya cogo zrizuyut sekatorami abo pilkami neveliki gilki i z nih vruchnu obrivayut listkovi brunki Bazhano zagotivlyu brunok provoditi pid chas rubok doglyadu Sirovinu prov yalyuyut pid navisami z garnoyu ventilyaciyeyu pislya chogo dosushuyut na sonci rozstelivshi tonkim sharom 1 2 sm na paperi abo tkanini chas vid chasu peremishuyuchi Suhi brunki pakuyut u mishki vagoyu po 35 kg zberigayut u suhih dobre provitryuvanih primishennyah Koru topoli chornoyi zagotovlyayut iz starih zrubanih derev yaku ochishayut vid zovnishnogo brudnogo sharu Potim koru znimayut gostroyu sokiroyu u viglyadi shmatkiv 15 40 sm zavdovzhki 2 5 5 sm tovshinoyu 3 8 sm zavshirshki Sushat koru pid navisami z garnoyu ventilyaciyeyu na gorishi pid zaliznim dahom rozstelivshi v obidva shari na stelazhah abo pidvishenij tkanini Suhu koru pakuyut u rogozhani tyuki po 50 100 kg zberigayut u suhih dobre provitryuvanih primishennyah Div takozhSpisok dikoroslih korisnih roslin Ukrayini Osokori znachennya PrimitkiPopulus nigra Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 DzherelaChopik V I Dudchenko L G Krasnova A N Dikorastushie poleznye rasteniya Ukrainy spravochnik K Naukova dumka 1983 400 s ros Zerova M Ya Dari lisiv Kiyiv Urozhaj 1979 440 s Topolya chorna Likarski roslini enciklopedichnij dovidnik za red A M Grodzinskogo Kiyiv Vidavnictvo Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana Ukrayinskij virobnicho komercijnij centr Olimp 1992 S 434 ISBN 5 88500 055 7 Ce nezavershena stattya pro kvitkovi roslini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi