Пацифея уагуцька | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Pomarea iphis & Mathews, 1928 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Пацифе́я уагуцька (Pomarea iphis) — вид горобцеподібних птахів родини монархових (Monarchidae). Ендемік Французької Полінезії. Вимерла ейаоська пацифея раніше вважалася підвидом уагуцької пацифеї, однак у 2012 році була визнана окремим видом.
Опис
Довжина птаха становить 17 см. Самці мають переважно чорне забарвлення з темно-зеленим відблиском, особливо помітним на крилах, живіт і гузка білуваті. Очі карі, дзьоб чорний, біля основи синюватий, лапи попелясто-чорні. У самиць голова і шия переважно оливково-коричневі, верхня частина тіла коричнева, крила оливково-коричневі з рудувато-коричневими краями. Нижня частина тіла білувата, щоки і горло поцятковані чорними смугами, груди, боки і гузка мають рудувато-коричневий відтінок.
Поширення і екологія
Уагуцькі пацифеї є ендеміками острова [en] в архіпелазі Маркізьких островів. Вони живуть у вологих тропічних лісах та в сухих тропічних лісах Pisonia grandis, на висоті від 30 до 840 м над рівнем моря. Живляться комахами. Гніздяться на деревах, на висоті від 2 до 12 м над землею, в кладці 2 яйця.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває на межі зникнення. За оцінками дослідників, популяція уагуцьких пацифей становить від 1000 до 2500 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища, а також хижацтво з боку здичавілих кішок та інших інтродукованих видів.
Примітки
- BirdLife International (2016). Pomarea iphis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 05 вересня 2022
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Monarchs. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 05 вересня 2022.
- Alice Cibois, Jean-Claude Thibualt, Eric Pasquet. Biogeography of Eastern Polynesian Monarchs (Pomarea): an endemic genus close to extinction. „Condor”. 106, ss. 837–851, 2004.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pacifeya uagucka Ohoronnij status Na mezhi zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Monarhovi Monarchidae Rid Pacifeya Pomarea Vid Pacifeya uagucka Binomialna nazva Pomarea iphis amp Mathews 1928 Posilannya Vikishovishe Pomarea iphis Vikividi Pomarea iphis ITIS 562386 MSOP 22734314 NCBI 121425 Pacife ya uagucka Pomarea iphis vid gorobcepodibnih ptahiv rodini monarhovih Monarchidae Endemik Francuzkoyi Polineziyi Vimerla ejaoska pacifeya ranishe vvazhalasya pidvidom uaguckoyi pacifeyi odnak u 2012 roci bula viznana okremim vidom OpisDovzhina ptaha stanovit 17 sm Samci mayut perevazhno chorne zabarvlennya z temno zelenim vidbliskom osoblivo pomitnim na krilah zhivit i guzka biluvati Ochi kari dzob chornij bilya osnovi sinyuvatij lapi popelyasto chorni U samic golova i shiya perevazhno olivkovo korichnevi verhnya chastina tila korichneva krila olivkovo korichnevi z ruduvato korichnevimi krayami Nizhnya chastina tila biluvata shoki i gorlo pocyatkovani chornimi smugami grudi boki i guzka mayut ruduvato korichnevij vidtinok Poshirennya i ekologiyaUagucki pacifeyi ye endemikami ostrova en v arhipelazi Markizkih ostroviv Voni zhivut u vologih tropichnih lisah ta v suhih tropichnih lisah Pisonia grandis na visoti vid 30 do 840 m nad rivnem morya Zhivlyatsya komahami Gnizdyatsya na derevah na visoti vid 2 do 12 m nad zemleyu v kladci 2 yajcya ZberezhennyaMSOP klasifikuye cej vid yak takij sho perebuvaye na mezhi zniknennya Za ocinkami doslidnikiv populyaciya uaguckih pacifej stanovit vid 1000 do 2500 ptahiv Yim zagrozhuye znishennya prirodnogo seredovisha a takozh hizhactvo z boku zdichavilih kishok ta inshih introdukovanih vidiv PrimitkiBirdLife International 2016 Pomarea iphis informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 05 veresnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2022 Monarchs World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 05 veresnya 2022 Alice Cibois Jean Claude Thibualt Eric Pasquet Biogeography of Eastern Polynesian Monarchs Pomarea an endemic genus close to extinction Condor 106 ss 837 851 2004 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi