Placobdella costata | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Placobdella costata | ||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Placobdella costata — вид п'явок роду Placobdella родини Пласкі п'явки ряду Хоботні п'явки (Arhynchobdellida). Синоніми — Clepsine costata, Haementeria costata. Спочатку було віднесено до роду Clepsine, який згодом перейменовано на Placobdella. У 1936 році переведено до роду Haementeria, а у 1969 році повернуто до Placobdella. Інша назва «прісноводна черепашача п'явка».
Опис
Зазвичай сягає 2-3 см завдовжки, окремі особини досягають 7 см. У неї 2 пари очей, з яких передня поєднана між собою, а задня значно більша. Передня пара має поганий зір. Щелепи та присоска влаштовані так, що не лише дозволяють смоктати кров, а й дряпають шкіру. Тіло широке, дуже сплощене, листоподібне. Уздовж тіла йде декілька рядків дрібних сосочків, що йдуть посередині спини, інші рядки сосочків проходять зовні від серединного ряду.
Забарвлення від зеленуватого (у передній частині) до майже коричневого кольору (позаду) з переривчастою вузькою світлою смужкою.
Спосіб життя
Зустрічається насамперед у прісних, неглибоких та навіть стоячих водоймах. Паразитує головним чином на болотяній та , також може смоктати кров птахів, ссавців (європейського бобра) і людини.
У період розмноження завжди залишає свого «господаря». Інакше під час частих виходів черепахи на сушу молоді п'явки, шкірні покриви яких дуже ніжні, швидко гинули б.
Розповсюдження
Поширена в Європі (Велика Британія, від Нідерландів та ФРН до України й Білорусі — на сході, Литави і Латвії — на півночі, Болгарії та Македонії — на півдні). Також мешкає на Кавказі, Близькому Сході, Північній Африці. Інколи трапляється в деяких областях Російської Федерації, що межують з Україною та Білоруссю, інколи заноситься птахами до Татарстану, Новгородської та Нижньогородської областей.
Медична користь
У XIX ст. цю п'явку використовували в Криму з медичними цілями як замінник медичної п'явки.
Джерела
- J. M. ELLIOTT R. E. R. MUGRIDGE H. G. STALLYBRASS (1979). Haementeria costata (Hirudinea: Glossiphoniidae), a leech new to Britain. Southern Water Authority, Area Resource Planning Laboratory, Anston House, 137–39, Preston Road, Brighton BN1 6AF.
- Herbert W. Ludwig: Tiere und Pflanzen unserer Gewässer. BLV Verlagsgesellschaft, München 2003, S. 142,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Placobdella costata Placobdella costata Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eucaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Kilchasti chervi Annelida Klas Poyaskovi chervi Clitellata Pidklas P yavki Hirudinea Ryad Hobotni p yavki Rhynchobdellida Rodina Plaski p yavki Glossiphoniidae Pidrodina Rid Placobdella Vid Placobdella costata 1846 Posilannya Vikishovishe Placobdella costata Vikividi Placobdella costata NCBI 60953 Placobdella costata vid p yavok rodu Placobdella rodini Plaski p yavki ryadu Hobotni p yavki Arhynchobdellida Sinonimi Clepsine costata Haementeria costata Spochatku bulo vidneseno do rodu Clepsine yakij zgodom perejmenovano na Placobdella U 1936 roci perevedeno do rodu Haementeria a u 1969 roci povernuto do Placobdella Insha nazva prisnovodna cherepashacha p yavka OpisZazvichaj syagaye 2 3 sm zavdovzhki okremi osobini dosyagayut 7 sm U neyi 2 pari ochej z yakih perednya poyednana mizh soboyu a zadnya znachno bilsha Perednya para maye poganij zir Shelepi ta prisoska vlashtovani tak sho ne lishe dozvolyayut smoktati krov a j dryapayut shkiru Tilo shiroke duzhe sploshene listopodibne Uzdovzh tila jde dekilka ryadkiv dribnih sosochkiv sho jdut poseredini spini inshi ryadki sosochkiv prohodyat zovni vid seredinnogo ryadu Zabarvlennya vid zelenuvatogo u perednij chastini do majzhe korichnevogo koloru pozadu z pererivchastoyu vuzkoyu svitloyu smuzhkoyu Sposib zhittyaZustrichayetsya nasampered u prisnih neglibokih ta navit stoyachih vodojmah Parazituye golovnim chinom na bolotyanij ta takozh mozhe smoktati krov ptahiv ssavciv yevropejskogo bobra i lyudini U period rozmnozhennya zavzhdi zalishaye svogo gospodarya Inakshe pid chas chastih vihodiv cherepahi na sushu molodi p yavki shkirni pokrivi yakih duzhe nizhni shvidko ginuli b RozpovsyudzhennyaPoshirena v Yevropi Velika Britaniya vid Niderlandiv ta FRN do Ukrayini j Bilorusi na shodi Litavi i Latviyi na pivnochi Bolgariyi ta Makedoniyi na pivdni Takozh meshkaye na Kavkazi Blizkomu Shodi Pivnichnij Africi Inkoli traplyayetsya v deyakih oblastyah Rosijskoyi Federaciyi sho mezhuyut z Ukrayinoyu ta Bilorussyu inkoli zanositsya ptahami do Tatarstanu Novgorodskoyi ta Nizhnogorodskoyi oblastej Medichna koristU XIX st cyu p yavku vikoristovuvali v Krimu z medichnimi cilyami yak zaminnik medichnoyi p yavki DzherelaJ M ELLIOTT R E R MUGRIDGE H G STALLYBRASS 1979 Haementeria costata Hirudinea Glossiphoniidae a leech new to Britain Southern Water Authority Area Resource Planning Laboratory Anston House 137 39 Preston Road Brighton BN1 6AF Herbert W Ludwig Tiere und Pflanzen unserer Gewasser BLV Verlagsgesellschaft Munchen 2003 S 142 ISBN 3 405 16487 7