Picea alcoquiana (ялина Алкока, яп. マツハダ, Ірамомі, Мацухада) — вид роду ялина родини соснових. Видовий епітет вшановує Резерфорда Алкока, який був британським міністром при суді Джеддо в Японії, коли Вейч уперше описав вид.
Picea alcoquiana | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
Порядок: | Соснові (Pinales) |
Родина: | Соснові (Pinaceae) |
Рід: | Ялина (Picea) |
Вид: | P. alcoquiana |
Біноміальна назва | |
Picea alcoquiana |
Поширення, екологія
Ендемік центральної частини Хонсю, Японія. Зростає на висоті від 700 до 2180 м над рівнем моря. Ґрунти мають вулканічне походження і підзолисті. Клімат прохолодний і вологий (річна кількість опадів від 1000 до 2500 мм), з холодними, сніжними зимами, тайфуни є частими.
Опис
Однодомне, вічнозелене дерево до 30 м заввишки і 100 см діаметром, з прямим круглим стовбуром і довгими тонкими, розлогими гілками. Кора фіолетовий-коричнева, луската на молодих деревах, на зрілих кора сіро-коричнева, потріскана. Листові бруньки 3–5 мм, смолисті, з трикутними, коричневими лусочками. Хвоя 1–2 см завдовжки, густа і досить жорстка. Поодинокі квіти з'являються з травня по червень на пагонах попереднього року. Пилкові шишки довжиною 10–15 мм, червоного, що переходить в жовтий кольору. Насіннєві шишки яйцюваті, червоно-фіолетові коли молоді; дозрілі (в жовтні) червоно-коричневого або світло-коричневого кольору, довгасті або циліндричні, (5)7–9(12) см завдовжки, (2,5)3(5,5) см у поперечнику. Насіння довгасто-обернено-яйцювате, чорно-буре, довжиною близько 4 мм, шириною 2 мм; крила бурі, обернено-яйцюваті або довгасто-обернено-яйцюваті, 7–10 мм завдовжки, 4–5 мм ушир.
Різновиди
Picea alcoquiana var. alcoquiana. Населяє гори Канто і Чубу.
Picea alcoquiana var. acicularis. Населяє гору Яцугадаке. Має сильно зігнуті голки довжиною 1,3–2,5 см і 6–15 см в довжину шишки зі звуженими вершинами.
Picea alcoquiana var. reflexa. Населяє гірський хребет Акайші. Має більш короткі голки і менші (довжиною 4–7,5 см) шишки з цілими, на вершині звуженими і загорнутими насіннєвими лусками.
Використання
Деревина має невелике промислове значення у зв'язку з її дефіцитом. Використовують для паперової промисловості, меблів та виготовлення музичних інструментів.
Загрози та охорона
Населення зменшується через вирубку. Деякі субпопуляції зустрічаються в охоронних районах.
Примітки
- Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
Посилання
- The Gymnosperm Database [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про родину соснові. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Picea alcoquiana yalina Alkoka yap マツハダ Iramomi Macuhada vid rodu yalina rodini sosnovih Vidovij epitet vshanovuye Rezerforda Alkoka yakij buv britanskim ministrom pri sudi Dzheddo v Yaponiyi koli Vejch upershe opisav vid Picea alcoquiana Ohoronnij status Blizkij do zagrozlivogo MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Golonasinni Gymnosperms Viddil Hvojni Pinophyta Klas Hvojni Pinopsida Poryadok Sosnovi Pinales Rodina Sosnovi Pinaceae Rid Yalina Picea Vid P alcoquiana Binomialna nazva Picea alcoquiana ex Lindl Carriere 1867Poshirennya ekologiyaEndemik centralnoyi chastini Honsyu Yaponiya Zrostaye na visoti vid 700 do 2180 m nad rivnem morya Grunti mayut vulkanichne pohodzhennya i pidzolisti Klimat proholodnij i vologij richna kilkist opadiv vid 1000 do 2500 mm z holodnimi snizhnimi zimami tajfuni ye chastimi OpisShishka Odnodomne vichnozelene derevo do 30 m zavvishki i 100 sm diametrom z pryamim kruglim stovburom i dovgimi tonkimi rozlogimi gilkami Kora fioletovij korichneva luskata na molodih derevah na zrilih kora siro korichneva potriskana Listovi brunki 3 5 mm smolisti z trikutnimi korichnevimi lusochkami Hvoya 1 2 sm zavdovzhki gusta i dosit zhorstka Poodinoki kviti z yavlyayutsya z travnya po cherven na pagonah poperednogo roku Pilkovi shishki dovzhinoyu 10 15 mm chervonogo sho perehodit v zhovtij koloru Nasinnyevi shishki yajcyuvati chervono fioletovi koli molodi dozrili v zhovtni chervono korichnevogo abo svitlo korichnevogo koloru dovgasti abo cilindrichni 5 7 9 12 sm zavdovzhki 2 5 3 5 5 sm u poperechniku Nasinnya dovgasto oberneno yajcyuvate chorno bure dovzhinoyu blizko 4 mm shirinoyu 2 mm krila buri oberneno yajcyuvati abo dovgasto oberneno yajcyuvati 7 10 mm zavdovzhki 4 5 mm ushir RiznovidiPicea alcoquiana var alcoquiana Naselyaye gori Kanto i Chubu Picea alcoquiana var acicularis Naselyaye goru Yacugadake Maye silno zignuti golki dovzhinoyu 1 3 2 5 sm i 6 15 sm v dovzhinu shishki zi zvuzhenimi vershinami Picea alcoquiana var reflexa Naselyaye girskij hrebet Akajshi Maye bilsh korotki golki i menshi dovzhinoyu 4 7 5 sm shishki z cilimi na vershini zvuzhenimi i zagornutimi nasinnyevimi luskami VikoristannyaDerevina maye nevelike promislove znachennya u zv yazku z yiyi deficitom Vikoristovuyut dlya paperovoyi promislovosti mebliv ta vigotovlennya muzichnih instrumentiv Zagrozi ta ohoronaNaselennya zmenshuyetsya cherez virubku Deyaki subpopulyaciyi zustrichayutsya v ohoronnih rajonah PrimitkiUkrayinska nazva ye transkribuvannyam ta abo perekladom latinskoyi nazvi avtorami statti i v avtoritetnih ukrayinomovnih dzherelah ne znajdena PosilannyaThe Gymnosperm Database 14 lipnya 2014 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro rodinu sosnovi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi