Phascogale | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Vivera tapoatafa , 1793 | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Phascogale (туан) — рід сумчастих ссавців родини Кволових. Представники роду проживають на прибережних територія Австралії Поділяється на три види. Етимологія: грец. ϕάσκωλος — «шкіряний мішок», грец. γαλῆ — «ласиця».
Опис
Морфометрія. P. tapoatafa має довжину голови й тіла: 160–230 мм, довжину хвоста: 170–220 мм, вагу: 110–235 грам. P. calura помітно менший, маючи довжину голови й тіла: 93–122 мм, довжину хвоста: 119–145 мм, вагу: 38–68 грамів.
Зовнішність. Обидва види сіруваті зверху й білуваті знизу. Хвіст P. tapoatafa чорний окрім сірого початку. Хвіст P. calura чорний окрім червонуватого початку. Друга половина хвоста Phascogale вкрита шовковистим довгим волоссям. У P. tapoatafa це волосся має змогу здиблюватись — це є нормальним коли тварина активна, коли ж вона відпочиває це волосся простягається вздовж хвоста й стає не дуже помітним. Вуха відносно великі, тонкі, майже голі. Самиці мають вісім молочних залоз. Phascogale не має справжньої сумки, але область сумки помічена світло-коричневі волоссям і вона починає розвивати захисні складки шкіри за два місяці до пологів. Сильні, вигнуті пазурі присутні на всіх пальцях, за винятком внутрішніх пальців на кожній задній нозі, які не мають кігтів.
Спосіб життя
Як правило, деревні, населяють важкий, вологий ліс і більш рідко посушливі райони. Зазвичай вони в'ють гнізда з листя і гілок в розвилках дерев або в отворах, але в деяких місцях вони будують їх на землі. Ведуть нічний спосіб життя і є активними і настільки ж гнучкими, як вивірка. Вони їдять дрібних ссавців, птахів, ящірок і комах. Очевидно, не їдять падло. Іноді вони полюють на домашніх птахів, але вигоди від їх винищення мишей і комах, ймовірно, переважують шкоду. Коли потурбувати, P. tapoatafa видає низьке, грубе шипіння, яке явно є сигналом тривоги.
Життєвий цикл
Сезон розмноження обмежений червнем місяцем. Самиці моноеструсні. Вагітність триває 30 діб. Діти народжуються в кінці червня — на початку серпня. Виводки часто складаються з 8 дітей але деколи буває й одне. Вони не відстають від сосків 40–50 діб; досягають розмірів дорослого у восьмимісячному віці.
Джерела
- Don E. Wilson, DeeAnn M. Reeder. Mammal species of the world: a taxonomic and geographic reference. — JHU Press, 2005. — Т. 1. — С. 31. — .
- Ronald M. Nowak. Walker's marsupials of the world. — JHU Press, 2005. — С. 96. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
PhascogalePhascogale tapoatafaBiologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Infraklas Sumchasti Metatheria Ryad Kvolopodibni Dasyuromorphia Rodina Kvolovi Potoroidae Pidrodina DasyurinaeTriba PhascogaliniRid Phascogale Temminck 1824Tipovij vidVivera tapoatafa 1793VidiPhascogale tapoatafa Phascogale pirata Phascogale caluraPosilannyaVikishovishe PhascogaleEOL 41524ITIS 552413NCBI 9292Fossilworks 40096 Phascogale tuan rid sumchastih ssavciv rodini Kvolovih Predstavniki rodu prozhivayut na priberezhnih teritoriya Avstraliyi Podilyayetsya na tri vidi Etimologiya grec ϕaskwlos shkiryanij mishok grec galῆ lasicya OpisMorfometriya P tapoatafa maye dovzhinu golovi j tila 160 230 mm dovzhinu hvosta 170 220 mm vagu 110 235 gram P calura pomitno menshij mayuchi dovzhinu golovi j tila 93 122 mm dovzhinu hvosta 119 145 mm vagu 38 68 gramiv Zovnishnist Obidva vidi siruvati zverhu j biluvati znizu Hvist P tapoatafa chornij okrim sirogo pochatku Hvist P calura chornij okrim chervonuvatogo pochatku Druga polovina hvosta Phascogale vkrita shovkovistim dovgim volossyam U P tapoatafa ce volossya maye zmogu zdiblyuvatis ce ye normalnim koli tvarina aktivna koli zh vona vidpochivaye ce volossya prostyagayetsya vzdovzh hvosta j staye ne duzhe pomitnim Vuha vidnosno veliki tonki majzhe goli Samici mayut visim molochnih zaloz Phascogale ne maye spravzhnoyi sumki ale oblast sumki pomichena svitlo korichnevi volossyam i vona pochinaye rozvivati zahisni skladki shkiri za dva misyaci do pologiv Silni vignuti pazuri prisutni na vsih palcyah za vinyatkom vnutrishnih palciv na kozhnij zadnij nozi yaki ne mayut kigtiv Sposib zhittyaYak pravilo derevni naselyayut vazhkij vologij lis i bilsh ridko posushlivi rajoni Zazvichaj voni v yut gnizda z listya i gilok v rozvilkah derev abo v otvorah ale v deyakih miscyah voni buduyut yih na zemli Vedut nichnij sposib zhittya i ye aktivnimi i nastilki zh gnuchkimi yak vivirka Voni yidyat dribnih ssavciv ptahiv yashirok i komah Ochevidno ne yidyat padlo Inodi voni polyuyut na domashnih ptahiv ale vigodi vid yih vinishennya mishej i komah jmovirno perevazhuyut shkodu Koli poturbuvati P tapoatafa vidaye nizke grube shipinnya yake yavno ye signalom trivogi Zhittyevij ciklSezon rozmnozhennya obmezhenij chervnem misyacem Samici monoestrusni Vagitnist trivaye 30 dib Diti narodzhuyutsya v kinci chervnya na pochatku serpnya Vivodki chasto skladayutsya z 8 ditej ale dekoli buvaye j odne Voni ne vidstayut vid soskiv 40 50 dib dosyagayut rozmiriv doroslogo u vosmimisyachnomu vici DzherelaDon E Wilson DeeAnn M Reeder Mammal species of the world a taxonomic and geographic reference JHU Press 2005 T 1 S 31 ISBN 0801882214 Ronald M Nowak Walker s marsupials of the world JHU Press 2005 S 96 ISBN 0801882222