М якохвіст вохристоволий Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Ц

М'якохвіст вохристоволий

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Горнерові (Furnariidae)
Рід:	М'якохвіст (Phacellodomus)
Вид:	М'якохвіст вохристоволий

Біноміальна назва

Phacellodomus striaticollis
(d'Orbigny & Lafresnaye, 1838)

Ареал виду

Синоніми

Anumbius striaticollis

Посилання

Вікісховище:	Phacellodomus striaticollis
Віківиди:	Phacellodomus striaticollis
EOL:	1050153
ITIS:	561959
МСОП:	22702616
NCBI:	555307

М'якохві́ст вохристоволий (Phacellodomus striaticollis) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae). Мешкає в Південній Америці. Раніше вважався конспецифічним з перлистоволим м'якохвостом.

Опис

Довжина птаха становить 17-18 см, вага 22-26 г. Виду не притаманний статевий диморфізм. Верхня частина тіла коричнева, лоб, тім'я, крила і хвіст каштанові, махові пера мають іржасті края, на кінці попелясті. Обличчя і нижня частина тіла білуваті, горло охристе, поцятковане білими плямками. Боки рудувато-коричневі. Очі рожуваті, дзьоб і лапи рогові.

Поширення і екологія

Вохристоволі м'якохвости мешкають на північному сході Аргентини, на південному сході Бразилії (на південь від східної Парани) та в Уругваї. Вони живуть в підліску вологих тропічних лісів, на узліссях і болотах, в галерейних лісах, на берегах річок і озер. Зустрічаються парами, на висоті до 800 м над рівнем моря. Живляться переважно комахами. Сезон розмноження триває з серпня по січень Вохристоволі м'якохвости гніздяться у циліндричної форми гніздах, які роблять з гілок і розміщують на деревах. В кладці 3-4 яйця, інкубаційний період триває 16 днів, пташенята покидають гніздо через 12-13 днів після вилуплення. За сезон може вилупитися два виводки. Вохристоволі м'якохвости іноді стають жертвами гніздового паразитизму синіх вашерів і тахете.

Примітки

BirdLife International (2016). Phacellodomus striaticollis. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 30 березня 2022.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 30 березня 2022.
van Perlo, Ber (2009). A Field Guide to the Birds of Brazil. Oxford University Press. с. 486. ISBN . Архів оригіналу за 15 лютого 2017.
Hudson, William Henry (1889). Argentine Ornithology: A Descriptive Catalogue of the Birds of the Argentine Republic (Complete). Library of Alexandria. с. 289. ISBN . Архів оригіналу за 15 лютого 2018.
Ridgely, Robert S.; Tudor, Guy (2009). Field Guide to the Songbirds of South America: The Passerines. University of Texas Press. с. 96. ISBN . Архів оригіналу за 15 лютого 2018.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). Phacellodomus striaticollis. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 30 березня 2022.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 30 березня 2022.

[Perlo-4] van Perlo, Ber (2009). A Field Guide to the Birds of Brazil. Oxford University Press. с. 486. ISBN . Архів оригіналу за 15 лютого 2017.

[Hudson-5] Hudson, William Henry (1889). Argentine Ornithology: A Descriptive Catalogue of the Birds of the Argentine Republic (Complete). Library of Alexandria. с. 289. ISBN . Архів оригіналу за 15 лютого 2018.

[Ridgely-6] Ridgely, Robert S.; Tudor, Guy (2009). Field Guide to the Songbirds of South America: The Passerines. University of Texas Press. с. 96. ISBN . Архів оригіналу за 15 лютого 2018.