Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Peromyscus keeni — вид гризунів родини Cricetidae. Він зустрічається в Британській Колумбії в Канаді та на Алясці та у Вашингтоні в Сполучених Штатах. Він був названий на честь преподобного Джона Генрі Кіна в 1894 році.
| Peromyscus keeni | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Хом'якові (Cricetidae) |
| Підродина: | Neotominae |
| Рід: | Peromyscus |
| Вид: | P. keeni |
| Біноміальна назва | |
| Peromyscus keeni (Rhoads, 1894) | |
 | |
| Синоніми | |
| oreas Bangs, 1898 | |
Морфологічна характеристика
Вид досягає загальної довжини від 14 до 26,3 см, включаючи хвіст довжиною від 7 до 12,6 см. Вага коливається від 15 до 52,4 г, довжина задніх лап становить від 19 до 32 мм, а довжина вух — від 12 до 26 мм. Найбільші екземпляри зустрічаються на островах поза межами континенту (острівний гігантизм). Голова характеризується довгими вібрисами, великими очима і великими вухами, покритими короткою шерстю. Колір хутра на верхньому боці сильно відрізняється у різних особин. Зустрічаються коричневі, червонувато-коричневі, темно-коричневі або сіро-коричневі відтінки. Деякі екземпляри мають широку темну смугу. Черево та кінцівки вкриті світло-сірим або білим хутром, іноді відтінками до світло-коричневого або червонувато-коричневого. Хвіст розділений на темно-коричневу верхню поверхню і білу нижню. На кінці має невелику китицю з жорсткого волосся. Деякі екземпляри мають невелику ділянку абсолютно білого волосся під підборіддям.
Спосіб життя
Веде нічний спосіб життя і харчується переважно насінням, фруктами та безхребетними. У прибережних районах він також поїдає яйця морських птахів. Сам гризун стає жертвою куниць, лисиць, сов, хижих птахів і змій. Ієрархія всередині цього виду не так виражена, як в інших Peromyscus. Самці, як правило, агресивні щодо представників своєї статі, а самиці агресивні лише під час вагітності. Може мати кілька виводків на рік з 3–5 дитинчатами на послід. Вагітність триває близько 24 днів. Різні самки можуть вперше розмножуватися лише через п’ять-шість тижнів після народження.
Примітки
- Linzey, A.V.; Hammerson, G. (2008). Peromyscus keeni. IUCN Red List of Threatened Species. 2008. Процитовано 05.02.2010.
- Beolens, Bo (2009). The Eponym Dictionary of Mammals p. 220. JHU Press. с. 574. ISBN .
- Naughton, Donna (ред.): The Natural History of Canadian Mammals. University of Toronto Press, 2012, , P. 189
- Kimberly Dullen: Northwestern deermouse im Animal Diversity Web der University of Michigan Museum of Zoology
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Peromyscus keeni vid grizuniv rodini Cricetidae Vin zustrichayetsya v Britanskij Kolumbiyi v Kanadi ta na Alyasci ta u Vashingtoni v Spoluchenih Shtatah Vin buv nazvanij na chest prepodobnogo Dzhona Genri Kina v 1894 roci Peromyscus keeni Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Mishopodibni Rodentia Rodina Hom yakovi Cricetidae Pidrodina Neotominae Rid Peromyscus Vid P keeni Binomialna nazva Peromyscus keeni Rhoads 1894 Sinonimi oreas Bangs 1898 sitkensis Merriam 1897Morfologichna harakteristikaVid dosyagaye zagalnoyi dovzhini vid 14 do 26 3 sm vklyuchayuchi hvist dovzhinoyu vid 7 do 12 6 sm Vaga kolivayetsya vid 15 do 52 4 g dovzhina zadnih lap stanovit vid 19 do 32 mm a dovzhina vuh vid 12 do 26 mm Najbilshi ekzemplyari zustrichayutsya na ostrovah poza mezhami kontinentu ostrivnij gigantizm Golova harakterizuyetsya dovgimi vibrisami velikimi ochima i velikimi vuhami pokritimi korotkoyu sherstyu Kolir hutra na verhnomu boci silno vidriznyayetsya u riznih osobin Zustrichayutsya korichnevi chervonuvato korichnevi temno korichnevi abo siro korichnevi vidtinki Deyaki ekzemplyari mayut shiroku temnu smugu Cherevo ta kincivki vkriti svitlo sirim abo bilim hutrom inodi vidtinkami do svitlo korichnevogo abo chervonuvato korichnevogo Hvist rozdilenij na temno korichnevu verhnyu poverhnyu i bilu nizhnyu Na kinci maye neveliku kiticyu z zhorstkogo volossya Deyaki ekzemplyari mayut neveliku dilyanku absolyutno bilogo volossya pid pidboriddyam Sposib zhittyaVede nichnij sposib zhittya i harchuyetsya perevazhno nasinnyam fruktami ta bezhrebetnimi U priberezhnih rajonah vin takozh poyidaye yajcya morskih ptahiv Sam grizun staye zhertvoyu kunic lisic sov hizhih ptahiv i zmij Iyerarhiya vseredini cogo vidu ne tak virazhena yak v inshih Peromyscus Samci yak pravilo agresivni shodo predstavnikiv svoyeyi stati a samici agresivni lishe pid chas vagitnosti Mozhe mati kilka vivodkiv na rik z 3 5 ditinchatami na poslid Vagitnist trivaye blizko 24 dniv Rizni samki mozhut vpershe rozmnozhuvatisya lishe cherez p yat shist tizhniv pislya narodzhennya PrimitkiLinzey A V Hammerson G 2008 Peromyscus keeni IUCN Red List of Threatened Species 2008 Procitovano 05 02 2010 old form url Beolens Bo 2009 The Eponym Dictionary of Mammals p 220 JHU Press s 574 ISBN 9780801895333 Naughton Donna red The Natural History of Canadian Mammals University of Toronto Press 2012 ISBN 978 1 4426 4483 0 P 189 Kimberly Dullen Northwestern deermouse im Animal Diversity Web der University of Michigan Museum of Zoology