Великоголова щитонога черепаха Дюмеріля | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
, 1812 | ||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||
Emys dumeriliana Emys tracaxa | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Великоголова щитонога черепаха Дюмеріля (Peltocephalus dumerilianus) — єдиний вид черепах роду Великоголова щитонога черепаха родини Щитоногі черепахи. Отримала назву на честь французького зоолога Андре Дюмеріля. Інші назви «гвіанська щитонога черепаха», «великоголова амазонська річкова черепаха», «великоголова бокошийна черепаха».
Опис
Загальна довжина карапаксу досягає 44—68 см. Голова велика й дуже широка, має трикутну форму. Поверх голови є великі щитки. Рило витягнуто. На підборідді тільки 1 вусик. Карапакс овальний з медіальний кілем. Кіль добре помітний у молодих черепах і пропадає з віком. Пластрон великий, широкий, але не покриває весь карапакс.
Забарвлення голови коливається від сірого до оливкового, але тимпанічний щиток може бути світліше. У старих черепах голова значно світлішає, стаючи білою. Щелепи бліді, шия і кінцівки сіро—оливкові. Колір карапакса мінливий: від сірого до оливкового, коричневого або майже чорного. Пластрон і перетинка може бути від жовтого до коричневого забарвлення.
Спосіб життя
Полюбляє прозорі води, іноді зустрічається і в каламутних річках, струмках, закрутах, лагунах, заливних рівнинах. Харчується рибою, безхребетними, фруктами, насінням (особливо пальмових фруктів), водними рослинами, водоростями.
Відкладання яєць починається у посушливий сезон в середині грудня. Глибина гнізда, що викопує самиця, становить 12—24 см. У кладці від 7 до 25 яєць. Яйця великі еліптичні, розміром 50,2х34—45,8 мм. Інкубаційний період триває близько 100 днів. У новонароджених черепашенят темно—коричневий або сіро—чорний карапакс довжиною 56,1 ± 2.7 мм, пластрон жовтий з чорними плямами. З боків коричневої або темно—сірої чи чорної голови кілька жовтих плям. Вага черепашенят 32,6 ± 2.2 м.
Розповсюдження
Мешкає у басейні Амазонки: від прикордонних районів півдня Колумбії, Еквадору і сходу Перу до гирла річки на північному сході Бразилії. Зустрічається також у Венесуелі та Гвіані.
Джерела
- Gorzula Stefan & Senaris J. Celsa 1999. In: Contribution to the herpetofauna of the Venezuelan Guayana. I: a data base. Scientia Guaianae, Caracas, No. 8 [1998], 269+ pp.;
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Velikogolova shitonoga cherepaha DyumerilyaOhoronnij statusUrazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Cherepahovi Testudines Pidryad Bokoshijni cherepahi Pleurodira Rodina Shitonogi cherepahiRid Velikogolova shitonoga cherepahaVid Velikogolova shitonoga cherepaha DyumerilyaBinomialna nazva 1812SinonimiEmys dumeriliana Emys tracaxaPosilannyaVikishovishe Peltocephalus dumerilianusVikividi Peltocephalus dumerilianusEOL 791175ITIS 551901MSOP 16511NCBI 329145Fossilworks 373848 Velikogolova shitonoga cherepaha Dyumerilya Peltocephalus dumerilianus yedinij vid cherepah rodu Velikogolova shitonoga cherepaha rodini Shitonogi cherepahi Otrimala nazvu na chest francuzkogo zoologa Andre Dyumerilya Inshi nazvi gvianska shitonoga cherepaha velikogolova amazonska richkova cherepaha velikogolova bokoshijna cherepaha OpisZagalna dovzhina karapaksu dosyagaye 44 68 sm Golova velika j duzhe shiroka maye trikutnu formu Poverh golovi ye veliki shitki Rilo vityagnuto Na pidboriddi tilki 1 vusik Karapaks ovalnij z medialnij kilem Kil dobre pomitnij u molodih cherepah i propadaye z vikom Plastron velikij shirokij ale ne pokrivaye ves karapaks Zabarvlennya golovi kolivayetsya vid sirogo do olivkovogo ale timpanichnij shitok mozhe buti svitlishe U starih cherepah golova znachno svitlishaye stayuchi biloyu Shelepi blidi shiya i kincivki siro olivkovi Kolir karapaksa minlivij vid sirogo do olivkovogo korichnevogo abo majzhe chornogo Plastron i peretinka mozhe buti vid zhovtogo do korichnevogo zabarvlennya Sposib zhittyaPolyublyaye prozori vodi inodi zustrichayetsya i v kalamutnih richkah strumkah zakrutah lagunah zalivnih rivninah Harchuyetsya riboyu bezhrebetnimi fruktami nasinnyam osoblivo palmovih fruktiv vodnimi roslinami vodorostyami Vidkladannya yayec pochinayetsya u posushlivij sezon v seredini grudnya Glibina gnizda sho vikopuye samicya stanovit 12 24 sm U kladci vid 7 do 25 yayec Yajcya veliki eliptichni rozmirom 50 2h34 45 8 mm Inkubacijnij period trivaye blizko 100 dniv U novonarodzhenih cherepashenyat temno korichnevij abo siro chornij karapaks dovzhinoyu 56 1 2 7 mm plastron zhovtij z chornimi plyamami Z bokiv korichnevoyi abo temno siroyi chi chornoyi golovi kilka zhovtih plyam Vaga cherepashenyat 32 6 2 2 m RozpovsyudzhennyaMeshkaye u basejni Amazonki vid prikordonnih rajoniv pivdnya Kolumbiyi Ekvadoru i shodu Peru do girla richki na pivnichnomu shodi Braziliyi Zustrichayetsya takozh u Venesueli ta Gviani DzherelaGorzula Stefan amp Senaris J Celsa 1999 In Contribution to the herpetofauna of the Venezuelan Guayana I a data base Scientia Guaianae Caracas No 8 1998 269 pp ISBN 980 6020 48 0