Китайська м'якотіла черепаха | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Китайська м'якотіла черепаха | ||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Pelodiscus sinensis Wiegmann, 1835 | ||||||||||||||
Розповсюдження китайської м'якотілої черепахи (червоним позначено колишній ареал, зеленим — теперішній) | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Китайська м'якотіла черепаха (Pelodiscus sinensis) — вид черепах з роду Далекосхідні черепахи родини Трикігтеві черепахи
Опис
Максимальна довжина карапакса близько 40 см (маса до 4,5 кг). У молодих особин панцир округлий, вкритий зверху поздовжніми рядками дрібних горбиків, що зливаються потім у валики. У дорослих черепах панцир сплощуєтся, набуваючи яйцеподібної форми, гладкий.
Зверху черепаха забарвлена у зеленувато—сірий або зеленувато—бурий колір з дрібними жовтими плямами. Черево має жовтувате забарвлення.
Спосіб життя
Полюбляє річки, віддаючи перевагу добре ділянкам, що добре прогріваються з повільною течією, стариці та озера. Вилазить на берег, але далеко від води не йде. Активна вдень та вночі. У гарну погоду виходить з води грітися і може годинами лежати на березі, зазвичай не більше ніж у 1,5-2 м від води. У спеку може злегка закопуватися у вологий пісок або повертатися до води. При небезпеці швидко йде у водойму і закопується на дні. Полюють частіше у сутінках й вночі.
Харчується рибою, ракоподібними, комахами, хробаками, молюсками. Здобич підстерігає, зарившись на дні і виставивши лише голову. Вельми агресивна.
На зимівлю йде наприкінці серпня — напочатку жовтня. Зимує, зарившись у мул, на дні великих річок або у теплих ямах великих озер. Після зимівлі у квітні—першій половині червня. На сушу виходять, коли вода і прибережний ґрунт прогріються до температури 16°С.
Статева зрілість настає на 6—7 рік життя. Період парування проходить з травня по серпень. Самиця, вибравши добре місце на піщаному березі, що добре прогрівся, недалеко від води, задніми лапами риє округлу ямку глибиною 15—20 см та діаметром у нижній частині 8—10 см, куди відкладає 18—75 яєць. Яйця у кублі лежать компактно купкою або розділені піском на 2—3 шари. За сезон самка може мати 2—3 кладки загальною кількістю до 150 яєць. Яйця вкриті білою вапняною шкаралупою, мають округлу форму діаметром близько 20 мм й вагою 5 г.
Молоді черепахи з'являються через 45—60 діб. Вони мають панцир довжиною близько 3 см, знизу забарвлені у яскраво—помаранчевий колір. Дуже рухливі, швидко бігають, плавають, пірнають й добре закопуються у пісок.
Головними факторами зниження чисельності є літні паводки, що вимивають кладки яєць; винищення кладок ссавцями (єнотовидним собакою, лисицею, борсуком, кабаном) та птахами (воронами); прямий та непрямий вплив людини.
Розповсюдження
Мешкає у східному, центральному та південному Китаю, півночі В'єтнаму, у Кореї, Японії, Хабаровському та Приморському краях (Російська Федерація), на о.Гуам і Гавайських островах.
Джерела
- Gramentz, Dieter 2010. Die Chinesische Weichschildkröte Pelodiscus sinensis. Natur und Tier Verlag, 64 pp.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kitajska m yakotila cherepaha Kitajska m yakotila cherepaha Ohoronnij status Urazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Plazuni Reptilia Ryad Cherepahi Testudines Pidryad M yakotili cherepahi Trionychoidea Rodina Trikigtevi cherepahi Trionychidae Rid Dalekoshidni cherepahi Pelodiscus Binomialna nazva Pelodiscus sinensis Wiegmann 1835 Rozpovsyudzhennya kitajskoyi m yakotiloyi cherepahi chervonim poznacheno kolishnij areal zelenim teperishnij Posilannya Vikishovishe Pelodiscus sinensis Vikividi Pelodiscus sinensis EOL 791178 ITIS 208697 MSOP 39620 NCBI 13735 Kitajska m yakotila cherepaha Pelodiscus sinensis vid cherepah z rodu Dalekoshidni cherepahi rodini Trikigtevi cherepahiOpisMaksimalna dovzhina karapaksa blizko 40 sm masa do 4 5 kg U molodih osobin pancir okruglij vkritij zverhu pozdovzhnimi ryadkami dribnih gorbikiv sho zlivayutsya potim u valiki U doroslih cherepah pancir sploshuyetsya nabuvayuchi yajcepodibnoyi formi gladkij Zverhu cherepaha zabarvlena u zelenuvato sirij abo zelenuvato burij kolir z dribnimi zhovtimi plyamami Cherevo maye zhovtuvate zabarvlennya Sposib zhittyaPolyublyaye richki viddayuchi perevagu dobre dilyankam sho dobre progrivayutsya z povilnoyu techiyeyu starici ta ozera Vilazit na bereg ale daleko vid vodi ne jde Aktivna vden ta vnochi U garnu pogodu vihodit z vodi gritisya i mozhe godinami lezhati na berezi zazvichaj ne bilshe nizh u 1 5 2 m vid vodi U speku mozhe zlegka zakopuvatisya u vologij pisok abo povertatisya do vodi Pri nebezpeci shvidko jde u vodojmu i zakopuyetsya na dni Polyuyut chastishe u sutinkah j vnochi Harchuyetsya riboyu rakopodibnimi komahami hrobakami molyuskami Zdobich pidsterigaye zarivshis na dni i vistavivshi lishe golovu Velmi agresivna Na zimivlyu jde naprikinci serpnya napochatku zhovtnya Zimuye zarivshis u mul na dni velikih richok abo u teplih yamah velikih ozer Pislya zimivli u kvitni pershij polovini chervnya Na sushu vihodyat koli voda i priberezhnij grunt progriyutsya do temperaturi 16 S Stateva zrilist nastaye na 6 7 rik zhittya Period paruvannya prohodit z travnya po serpen Samicya vibravshi dobre misce na pishanomu berezi sho dobre progrivsya nedaleko vid vodi zadnimi lapami riye okruglu yamku glibinoyu 15 20 sm ta diametrom u nizhnij chastini 8 10 sm kudi vidkladaye 18 75 yayec Yajcya u kubli lezhat kompaktno kupkoyu abo rozdileni piskom na 2 3 shari Za sezon samka mozhe mati 2 3 kladki zagalnoyu kilkistyu do 150 yayec Yajcya vkriti biloyu vapnyanoyu shkaralupoyu mayut okruglu formu diametrom blizko 20 mm j vagoyu 5 g Molodi cherepahi z yavlyayutsya cherez 45 60 dib Voni mayut pancir dovzhinoyu blizko 3 sm znizu zabarvleni u yaskravo pomaranchevij kolir Duzhe ruhlivi shvidko bigayut plavayut pirnayut j dobre zakopuyutsya u pisok Golovnimi faktorami znizhennya chiselnosti ye litni pavodki sho vimivayut kladki yayec vinishennya kladok ssavcyami yenotovidnim sobakoyu lisiceyu borsukom kabanom ta ptahami voronami pryamij ta nepryamij vpliv lyudini RozpovsyudzhennyaMeshkaye u shidnomu centralnomu ta pivdennomu Kitayu pivnochi V yetnamu u Koreyi Yaponiyi Habarovskomu ta Primorskomu krayah Rosijska Federaciya na o Guam i Gavajskih ostrovah DzherelaGramentz Dieter 2010 Die Chinesische Weichschildkrote Pelodiscus sinensis Natur und Tier Verlag 64 pp