Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить фрагменти іноземною мовою. |
Programmed Logic for Automated Teaching Operations (PLATO, укр. Програмний алгоритм для автоматизованих операцій викладання) — перша система електронного навчання (спочатку працювала на комп'ютері ILLIAC I), до кінця 70-х років складалася з кількох тисяч терміналів по всьому світу і більше десятка мейнфреймів, з'єднаних загальною комп'ютерною мережею. Система PLATO була розроблена в Університеті Іллінойсу належним чином у 40 років. Вона була спочатку створена для виконання простих курсових робіт студентами університету Іллінойсу, місцевими школярами і студентами ряду інших університетів. На даний момент[] існує кілька працюючих систем, які є нащадками PLATO.
Реалізацією проекту системи PLATO займалася Control Data Corporation (CDC) — вона виробляла комп'ютери, на яких працювала ця система. Президент корпорації Вільям Норріс (англ.) Планував, що система PLATO стане важливою силою в комп'ютерному світі, проте висновок системи на ринок виявився неуспішним. Остання працює система була відключена в 2006 році (всього через місяць після смерті Норріса), але за цей час завдяки PLATO були введені такі базові поняття як форум, онлайн-тестування, електронна пошта, чат, миттєве повідомлення, віддалений робочий стіл, розрахована на багато користувачів гра. Саме для комп'ютерів PLATO в 1973 році була створена перша гра c тривимірною графікою Spasim a також вперше адаптовані такі відомі ігри, як Маджонг і Солітер.
Передумови до створення
До прийняття в 1944 році закону, який дозволяв ветеранам Другої світової війни безкоштовно навчатися в коледжі, вищу освіту могли отримувати тільки деякі жителі США. До початку 50-х років почався значний ріст кількості студентів і перед керівництвом інститутів встала серйозна проблема навчання все зростаючої кількості людей. Вони вирішили, що якщо комп'ютерна автоматизація дозволяє збільшувати обсяги виробництва на фабриках, її також можна використовувати і в галузі навчання. У 1957 році СРСР запускає Супутник-1 — перший штучний супутник Землі, — що спонукає уряд США вкладати більше грошей в розвиток науки і інженерного навчання. У 1958 році відділ наукових досліджень ВВС США проводить конференцію, присвячену комп'ютерного навчання в Пенсильванському університеті; ряд корпорацій, зокрема IBM, представили свої дослідження.
Створення
У 1959 році Чалмерс Шервин, фізик Університету штату Іллінойс запропонував створити комп'ютеризовані системи навчання декану інженерного коледжу - Вільяму Еверетту, який, в свою чергу, рекомендував Даніелю Альперт, іншому фізику, скликати нараду з цього питання, запросивши інженерів, системних адміністраторів, математиків і психологів . Через кілька тижнів після першої зустрічі нараду не зуміло прийти до спільного висновку, як повинна бути влаштована система і її дизайн. Альперт торкнувся цього питання в розмові з лаборантом Дональдом Бітцер, який в результаті вирішив розробити демо-версію системи.
Сьогодні Битцер вважається «батьком» системи PLATO, і визнає, що для того, щоб забезпечити якісне комп'ютерне освіту, хороші графічні можливості були не потрібні (в той час швидкість друкування на телетайпу 10 символів в секунду було нормою). У 1960 році система PLATO вперше стала доступна на комп'ютері ILLIAC I; для роботи на ньому додавався телевізор як дисплей і спеціальна клавіатура для навігації і роботою з меню. У 1961 році була розроблена PLATO II, яка була орієнтована на роботу двох користувачів одночасно.
Учасники проекту були переконаний в цінності цих систем, і PLATO допрацьовувалася і удосконалювалася з 1963 по 1969 роки. PLATO III дозволяв користувачам при створенні нових модулів уроків використовувати мову програмування TUTOR, розроблений аспірантом біології Паулем Тенцзаром в 1967 році. PLATO III міг одночасно запускати до 20 програм з уроками і використовувався в Іллінойському університеті в Урбана-Шампейн, де можна було входити в систему через призначені для користувача термінали.
PLATO IV
Створення PLATO I, II і III фінансувалися малими грантами фонду Військово-воздушних сил і Військово-морського флоту США. На той час PLATO III вже перебував в активній експлуатації. У 1967 році національний науковий фонд США надав команді розробників стійке фінансування, яке дозволило Бітцер створити власну наукову лабораторію комп'ютеризованих навчання (CERL) для подальшої розробки та вдосконалення системи.
У 1972 році була розроблена система PLATO IV, яка мала ряд інновацій - таких, як помаранчева плазмова панель, розроблена Бітцер. Вона включала в себе пам'ять і функції растрової графіки. Плазмовий дисплей підтримував можливість швидкої відтворення векторних ліній. Він працював на швидкості 1260 бод, відображаючи 60 рядків або 180 символів в секунду. Дисплей мав формат 512x512 бітів; отрисовка вектор графіки і символів здійснювалася логікою, захистом в апаратне забезпечення. Користувачі могли створити свої власні символи, що дозволяло використовувати графіку растрового зображення. Стиснене повітря приводив в рух селектор зображення, який працював за принципом мікрофільмування. Кольорові зображення проектувалися на екран під програмним контролем. Дисплей PLATO IV також мав сітку інфрачервоної сенсорної панелі розміром 16х16, що дозволяло студентам відповідати на питання дотиком пальця в будь-якому місці екрану. Також можна було підключити термінал до периферійних пристроїв. Одним з таких пристроїв був синтезатор Gooch Synthetic Woodwind, який міг обробляти і синтезувати 4 голоси і передавати інформацію безпосередньо в PLATO IV. Пізніше була розроблена нова версія синтезатора, яка могла обробляти вже 16 голосів а також з'єднувати і розділяти голосу для отримання більш складних звуків. Також був створений спеціальний синтезатор мови Votrax.
Метою даної системи було навчання і розвиток музичних навичок. Так, наприклад, програма оцінювала швидкість і тембр гри, в неї були включені інтерактивні приклади, музичні диктанти . Для PLATO IV були розроблені два спеціальних музичних і текстових редактора, а також компілятор для мови, системи реєстрації для музики виконуваних файлів, програми для відтворення музики в режимі реального часу і інші музичні програми. Так PLATO стала першою системою з розширеними мультимедійними можливостями.
PLATO V
З появою мікропроцесорів були розроблені нові, більш дешеві і володіють великими можливостями термінали. В університеті Іллінойсу вони отримали назву PLATO V, хоча системи PLATO V ніколи не існувало (вона продовжувала називатися PLATO IV). Мікропроцесори Intel 8080, вбудовані в термінали, дозволяли системі виконувати програми локально, як в наш час виконуються Java-аплети або елементи управління ActiveX, а також завантажувати невеликі модулі програмного забезпечення в термінал, щоб урізноманітнити навчальні курси за рахунок складної анімації та інших можливостей, недоступних в звичайних терміналах.
У 1972 році в університеті штату Іллінойс дослідникам компанії Xerox PARC була продемонстрована система PLATO. Були показані окремі модулі системи - такі, як програма генератора зображень для PLATO і програма для «відтворення» нових символів. Багато з цих інновацій стали надалі фундаментом для розробки інших комп'ютерних систем. Деякі з цих технологій в удосконаленому вигляді з'явилися в системі Xerox Alto, яка, в свою чергу, стала прототипом для розробок компанії Apple.
До 1975 року система PLATO, що виконувалася на суперкомп'ютері CDC Cyber 73, обслуговувала майже 150 місць, включаючи не тільки тих, хто системи PLATO III, а й гімназії, ліцеї, коледжі, університети та військові об'єкти. В PLATO IV в складі навчальних курсів пропонувалися текст, графіка і анімація. Крім того, був механізм розділяється пам'яті ( «загальні» змінні), що дозволяло за допомогою мови програмування TUTOR передавати дані між різними користувачами в реальному часі. Так стали вперше створюватися програми для чату, а також перший розрахований на багато користувачів авіасимулятор.
З появою PLATO IV Битцер заявив про її загальному успіху, стверджуючи, що його головна мета досягнута: універсальне комп'ютерне навчання тепер доступно всім. Однак термінали PLATO були занадто дорогі (близько 12 000 доларів), тому для того, щоб вважатися загальнодоступною, вартість системи PLATO повинна була бути скорочена.
Джерела
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "guide", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Darack", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Goldberg", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Small", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Smith", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Stifle", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "VanMeer", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
<ref> з назвою "Woolley", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit neperekladeni fragmenti inozemnoyu movoyu Vi mozhete dopomogti proyektu pereklavshi yih ukrayinskoyu Programmed Logic for Automated Teaching Operations PLATO ukr Programnij algoritm dlya avtomatizovanih operacij vikladannya persha sistema elektronnogo navchannya spochatku pracyuvala na komp yuteri ILLIAC I do kincya 70 h rokiv skladalasya z kilkoh tisyach terminaliv po vsomu svitu i bilshe desyatka mejnfrejmiv z yednanih zagalnoyu komp yuternoyu merezheyu Sistema PLATO bula rozroblena v Universiteti Illinojsu nalezhnim chinom u 40 rokiv Vona bula spochatku stvorena dlya vikonannya prostih kursovih robit studentami universitetu Illinojsu miscevimi shkolyarami i studentami ryadu inshih universitetiv Na danij moment koli isnuye kilka pracyuyuchih sistem yaki ye nashadkami PLATO Programa simulyaciyi frakcijnoyi distilyaciyi zapushena u sistemi PLATO Realizaciyeyu proektu sistemi PLATO zajmalasya Control Data Corporation CDC vona viroblyala komp yuteri na yakih pracyuvala cya sistema Prezident korporaciyi Vilyam Norris angl Planuvav sho sistema PLATO stane vazhlivoyu siloyu v komp yuternomu sviti prote visnovok sistemi na rinok viyavivsya neuspishnim Ostannya pracyuye sistema bula vidklyuchena v 2006 roci vsogo cherez misyac pislya smerti Norrisa ale za cej chas zavdyaki PLATO buli vvedeni taki bazovi ponyattya yak forum onlajn testuvannya elektronna poshta chat mittyeve povidomlennya viddalenij robochij stil rozrahovana na bagato koristuvachiv gra Same dlya komp yuteriv PLATO v 1973 roci bula stvorena persha gra c trivimirnoyu grafikoyu Spasim a takozh vpershe adaptovani taki vidomi igri yak Madzhong i Soliter Peredumovi do stvorennyaDo prijnyattya v 1944 roci zakonu yakij dozvolyav veteranam Drugoyi svitovoyi vijni bezkoshtovno navchatisya v koledzhi vishu osvitu mogli otrimuvati tilki deyaki zhiteli SShA Do pochatku 50 h rokiv pochavsya znachnij rist kilkosti studentiv i pered kerivnictvom institutiv vstala serjozna problema navchannya vse zrostayuchoyi kilkosti lyudej Voni virishili sho yaksho komp yuterna avtomatizaciya dozvolyaye zbilshuvati obsyagi virobnictva na fabrikah yiyi takozh mozhna vikoristovuvati i v galuzi navchannya U 1957 roci SRSR zapuskaye Suputnik 1 pershij shtuchnij suputnik Zemli sho sponukaye uryad SShA vkladati bilshe groshej v rozvitok nauki i inzhenernogo navchannya U 1958 roci viddil naukovih doslidzhen VVS SShA provodit konferenciyu prisvyachenu komp yuternogo navchannya v Pensilvanskomu universiteti ryad korporacij zokrema IBM predstavili svoyi doslidzhennya StvorennyaU 1959 roci Chalmers Shervin fizik Universitetu shtatu Illinojs zaproponuvav stvoriti komp yuterizovani sistemi navchannya dekanu inzhenernogo koledzhu Vilyamu Everettu yakij v svoyu chergu rekomenduvav Danielyu Alpert inshomu fiziku sklikati naradu z cogo pitannya zaprosivshi inzheneriv sistemnih administratoriv matematikiv i psihologiv Cherez kilka tizhniv pislya pershoyi zustrichi naradu ne zumilo prijti do spilnogo visnovku yak povinna buti vlashtovana sistema i yiyi dizajn Alpert torknuvsya cogo pitannya v rozmovi z laborantom Donaldom Bitcer yakij v rezultati virishiv rozrobiti demo versiyu sistemi Sogodni Bitcer vvazhayetsya batkom sistemi PLATO i viznaye sho dlya togo shob zabezpechiti yakisne komp yuterne osvitu horoshi grafichni mozhlivosti buli ne potribni v toj chas shvidkist drukuvannya na teletajpu 10 simvoliv v sekundu bulo normoyu U 1960 roci sistema PLATO vpershe stala dostupna na komp yuteri ILLIAC I dlya roboti na nomu dodavavsya televizor yak displej i specialna klaviatura dlya navigaciyi i robotoyu z menyu U 1961 roci bula rozroblena PLATO II yaka bula oriyentovana na robotu dvoh koristuvachiv odnochasno Uchasniki proektu buli perekonanij v cinnosti cih sistem i PLATO dopracovuvalasya i udoskonalyuvalasya z 1963 po 1969 roki PLATO III dozvolyav koristuvacham pri stvorenni novih moduliv urokiv vikoristovuvati movu programuvannya TUTOR rozroblenij aspirantom biologiyi Paulem Tenczarom v 1967 roci PLATO III mig odnochasno zapuskati do 20 program z urokami i vikoristovuvavsya v Illinojskomu universiteti v Urbana Shampejn de mozhna bulo vhoditi v sistemu cherez priznacheni dlya koristuvacha terminali PLATO IVStvorennya PLATO I II i III finansuvalisya malimi grantami fondu Vijskovo vozdushnih sil i Vijskovo morskogo flotu SShA Na toj chas PLATO III vzhe perebuvav v aktivnij ekspluataciyi U 1967 roci nacionalnij naukovij fond SShA nadav komandi rozrobnikiv stijke finansuvannya yake dozvolilo Bitcer stvoriti vlasnu naukovu laboratoriyu komp yuterizovanih navchannya CERL dlya podalshoyi rozrobki ta vdoskonalennya sistemi U 1972 roci bula rozroblena sistema PLATO IV yaka mala ryad innovacij takih yak pomarancheva plazmova panel rozroblena Bitcer Vona vklyuchala v sebe pam yat i funkciyi rastrovoyi grafiki Plazmovij displej pidtrimuvav mozhlivist shvidkoyi vidtvorennya vektornih linij Vin pracyuvav na shvidkosti 1260 bod vidobrazhayuchi 60 ryadkiv abo 180 simvoliv v sekundu Displej mav format 512x512 bitiv otrisovka vektor grafiki i simvoliv zdijsnyuvalasya logikoyu zahistom v aparatne zabezpechennya Koristuvachi mogli stvoriti svoyi vlasni simvoli sho dozvolyalo vikoristovuvati grafiku rastrovogo zobrazhennya Stisnene povitrya privodiv v ruh selektor zobrazhennya yakij pracyuvav za principom mikrofilmuvannya Kolorovi zobrazhennya proektuvalisya na ekran pid programnim kontrolem Displej PLATO IV takozh mav sitku infrachervonoyi sensornoyi paneli rozmirom 16h16 sho dozvolyalo studentam vidpovidati na pitannya dotikom palcya v bud yakomu misci ekranu Takozh mozhna bulo pidklyuchiti terminal do periferijnih pristroyiv Odnim z takih pristroyiv buv sintezator Gooch Synthetic Woodwind yakij mig obroblyati i sintezuvati 4 golosi i peredavati informaciyu bezposeredno v PLATO IV Piznishe bula rozroblena nova versiya sintezatora yaka mogla obroblyati vzhe 16 golosiv a takozh z yednuvati i rozdilyati golosu dlya otrimannya bilsh skladnih zvukiv Takozh buv stvorenij specialnij sintezator movi Votrax Metoyu danoyi sistemi bulo navchannya i rozvitok muzichnih navichok Tak napriklad programa ocinyuvala shvidkist i tembr gri v neyi buli vklyucheni interaktivni prikladi muzichni diktanti Dlya PLATO IV buli rozrobleni dva specialnih muzichnih i tekstovih redaktora a takozh kompilyator dlya movi sistemi reyestraciyi dlya muziki vikonuvanih fajliv programi dlya vidtvorennya muziki v rezhimi realnogo chasu i inshi muzichni programi Tak PLATO stala pershoyu sistemoyu z rozshirenimi multimedijnimi mozhlivostyami PLATO VZ poyavoyu mikroprocesoriv buli rozrobleni novi bilsh deshevi i volodiyut velikimi mozhlivostyami terminali V universiteti Illinojsu voni otrimali nazvu PLATO V hocha sistemi PLATO V nikoli ne isnuvalo vona prodovzhuvala nazivatisya PLATO IV Mikroprocesori Intel 8080 vbudovani v terminali dozvolyali sistemi vikonuvati programi lokalno yak v nash chas vikonuyutsya Java apleti abo elementi upravlinnya ActiveX a takozh zavantazhuvati neveliki moduli programnogo zabezpechennya v terminal shob uriznomanitniti navchalni kursi za rahunok skladnoyi animaciyi ta inshih mozhlivostej nedostupnih v zvichajnih terminalah U 1972 roci v universiteti shtatu Illinojs doslidnikam kompaniyi Xerox PARC bula prodemonstrovana sistema PLATO Buli pokazani okremi moduli sistemi taki yak programa generatora zobrazhen dlya PLATO i programa dlya vidtvorennya novih simvoliv Bagato z cih innovacij stali nadali fundamentom dlya rozrobki inshih komp yuternih sistem Deyaki z cih tehnologij v udoskonalenomu viglyadi z yavilisya v sistemi Xerox Alto yaka v svoyu chergu stala prototipom dlya rozrobok kompaniyi Apple Do 1975 roku sistema PLATO sho vikonuvalasya na superkomp yuteri CDC Cyber 73 obslugovuvala majzhe 150 misc vklyuchayuchi ne tilki tih hto sistemi PLATO III a j gimnaziyi liceyi koledzhi universiteti ta vijskovi ob yekti V PLATO IV v skladi navchalnih kursiv proponuvalisya tekst grafika i animaciya Krim togo buv mehanizm rozdilyayetsya pam yati zagalni zminni sho dozvolyalo za dopomogoyu movi programuvannya TUTOR peredavati dani mizh riznimi koristuvachami v realnomu chasi Tak stali vpershe stvoryuvatisya programi dlya chatu a takozh pershij rozrahovanij na bagato koristuvachiv aviasimulyator Z poyavoyu PLATO IV Bitcer zayaviv pro yiyi zagalnomu uspihu stverdzhuyuchi sho jogo golovna meta dosyagnuta universalne komp yuterne navchannya teper dostupno vsim Odnak terminali PLATO buli zanadto dorogi blizko 12 000 dolariv tomu dlya togo shob vvazhatisya zagalnodostupnoyu vartist sistemi PLATO povinna bula buti skorochena DzherelaPomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu guide viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu Darack viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu Goldberg viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu Small viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu Smith viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu Stifle viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu VanMeer viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu Woolley viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti