Ця стаття покладається значною мірою чи цілком на єдине джерело Це може призвести до порушень нейтральності та недостатн

PDC (англ. Personal Digital Cellular) — це система другого покоління мобільної телефонії, яку винайшли і використовували в Японії з 1994 року. Розроблена в Японії в 1993 році система PDC (подібно до D-AMPS в США і GSM в Європі) використовувала TDMA; спочатку вона називалася JDC (Japan Digital Cellular).

Після піку майже 80 мільйонів абонентів у PDC, у грудні 2005 року це було вже 46 мільйонів абонентів. Використання припиняється на користь 3G технологій, таких як W-CDMA і CDMA2000.

Система PDC використовує множинний доступ TDMA / FDMA, частота 800 МГц, ширина каналу 25 кГц (до абонента 810—888 МГц, 893—958 МГц від абонента) і 1,5 ГГц (до абонента 1477—1501 МГц, 1429—1453 МГц від абонента).

Джерела

Збірник наукових праць ВІТІ НТУУ «КПІ» № 1 — 2011 УДК 621.395.721^{[недоступне посилання з травня 2019]}

Див. також

2G

Це незавершена стаття про інформаційні технології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.