Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

NML Лебедя V1489 Лебедя зоря червоний гіпергігант яка перебуває в сузір ї Лебедя Це одна з найбільших зір відомих станом

NML Лебедя

NML Лебедя

NML Лебедя (V1489 Лебедя) — зоря, червоний гіпергігант, яка перебуває в сузір'ї Лебедя. Це одна з найбільших зір, відомих станом на 2015 рік, з радіусом, що дорівнює 1650 радіусам Сонця. Відстань до неї оцінюють приблизно в 1,6 кілопарсека або близько 5300 світлових років.

NML Лебедя
image
H-Alpha light зображення зоряної асоціації Лебідь OB2, в якій перебуває NML Лебедя


Дані спостереження
Епоха J2000
Сузір’я Лебідь
Пряме піднесення 20г 46х 25.6с
Схилення +40° 06′ 59.4″
Видима зоряна величина (V) 16.60
Характеристики
Спектральний клас M6I
Показник кольору (B−V) 2.0
Показник кольору (U−B) {{{u-b}}}
Тип змінності Напівправильна
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) {{{radial_v}}} км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: −1.55 мас/р
Схил.: −4.59 мас/р
Паралакс (π) 0.620 ± 0.047 мас
Відстань (1610 пк
Абсолютна зоряна
величина (MV) 		{{{absmag_v}}}
Фізичні характеристики
Маса 25–40 M☉
Радіус 1,642–2,775 R☉
Світність 270,000 L☉
Інші позначення
V* V1489 Cyg, RAFGL 2650, IRC +40448
Посилання
SIMBADдані для NML+Cyg

Історія спостереження

NML Лебедя виявили Нойгебауер, Мартц і Лейтон разом з іншою надзвичайно яскравою червоною зорею і описали їхній колір, як у об'єктів з температурою тіла 1000 кельвінів. NML походить від перших букв відкривачів цієї зорі. Другу зорю, яку вони відкрили, вони назвали NML Тельця, нині відома під назвою . NML Лебедя відтоді також дістала назву V1489 Лебедя, через малі напівправильні варіації яскравості, але дотепер її найчастіше згадують під назвою NML Лебедя. Її склад став відомий після відкриття (1612 MHz) в 1968 році. Також у складі NML Лебедя виявлено речовини, такі як вода, монооксид кремнію, монооксид вуглецю, синильна кислота, моносульфід вуглецю, , діоксид сірки, сірководень.

Опис

Діаметр NML Лебедя в 1650 разів більший, ніж діаметр Сонця. Якщо помістити її в центрі Сонячної системи, то вона займе весь космічний простір до орбіти Юпітера, заповнивши більш як половину проміжку між ним і Сатурном. Об'єм NML Лебедя дорівнює приблизно 4,5 млрд. об'ємів Сонця. NML Лебедя становить приблизно -9.0Mbol. Це один з найбільш яскравих холодних гіпергігантів, а також одна із найяскравіших зір Чумацького Шляху. Це також напівправильна змінна зоря з періодом близько 940 днів.

NML Лебедя є розвинутою зорею і через це важкі елементи і молекули наявні в її атмосфері, зокрема, оксиген, гідроксил і вода. Навколо неї хмари зоряного пилу.

image
Відносні розміри планет в Сонячній системі і декількох зір, включаючи NML Лебедя
1. Меркурій < Марс < Венера < Земля
2. Земля < Нептун < Уран < Сатурн < Юпітер
3. Юпітер < Проксима Центавра < Сонце < Сіріус
4. Сіріус < Поллукс < Арктур < Альдебаран
5. Альдебаран < Рігель <Антарес <Бетельгейзе
6. Бетельгейзе < VY Великого Пса < NML Лебедя < UY Щита.

За оцінками, швидкість втрати маси NML Лебедя є однією з найвищих серед відомих зір і становить 2×10−4 мас Сонця на рік. Вимірювання показали, що річний зоряний паралакс NML Лебедя становить близько 0,62 кутових мілісекунди. Виходячи зі спостережень, передбачають, що NML Лебедя має дві дискретних оптично товстих оболонки пилу і молекул. Оптична товщина внутрішньої оболонки дорівнює 1,9, тоді як зовнішньої — 0,33.

Через своє розташування на околиці масивної асоціації Лебідь OB2, вимірюваний вплив випромінювання NML Лебедя на навколишній пил і газ обмежений регіоном, що далекий від центральних гарячих зірок асоціації.

Див. також

Примітки

  1. Monnier, J. D.; Millan‐Gabet, R.; Tuthill, P. G.; Traub, W. A.; Carleton, N. P.; Coude Du Foresto, V.; Danchi, W. C.; Lacasse, M. G.; Morel, S.; Perrin, G.; Porro, I. L.; Schloerb, F. P.; Townes, C. H. (2004). High‐Resolution Imaging of Dust Shells by Using Keck Aperture Masking and the IOTA Interferometer. The Astrophysical Journal. 605: 436. arXiv:astro-ph/0401363. Bibcode:2004ApJ...605..436M. doi:10.1086/382218.
  2. Menten K. M., A. Brunthaler The distance and size of the red hypergiant NML Cygni from VLBA and VLA astrometry // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2012. — Vol. 544. — P. 42–42. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361/201219587 — arXiv:1207.1850
    d:Track:Q114404d:Track:Q53951853d:Track:Q1732303d:Track:Q46260676d:Track:Q89620728d:Track:Q752075
  3. Schuster, Michael Thomas (2007). Investigating the Circumstellar Environments of the Cool Hypergiants. ProQuest. с. 57. ISBN . Процитовано 27 серпня 2012.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  4. Neugebauer, G.; Martz, D. E.; Leighton, R. B. (July 1965). Observations of Extremely Cool Stars. Astrophysical Journal. 142: 399—401. Bibcode:1965ApJ...142..399N. doi:10.1086/148300.
  5. Hearnshaw, J. B. (2 травня 1996). New infrared sources and their interpretation. The Measurement of Starlight: Two Centuries of Astronomical Photometry. Cambridge University Press. с. 278. ISBN . Процитовано 23 серпня 2012.
  6. Pesch, Peter (01/1967). (англ.). Astrophysical Journal, vol. 147, p.381. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 серпня 2015. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= ()
  7. Kukarkin, B. V.; Efremov, Yu. N.; Frolov, M. S.; Medvedeva, G. I. та ін. (8 November 1968). Identification List of the New Variable Stars Nominated in 1968. . 311 (1). Bibcode:1968IBVS..311....1K.[недоступне посилання]
  8. Kukarkin, B. V.; Kholopov, P. N.; Kukarkina, N. P. (27 November 1975). 61st Name-List of Variable Stars. . 1068 (1). Bibcode:1975IBVS.1068....1K.[недоступне посилання]
  9. Cohen, R. J.; Downs, G.; Emerson, R.; Grimm, M. та ін. (1 April 1987). Narrow polarized components in the OH 1612-MHz maser emission from supergiant OH-IR sources. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 225: 491—498. Bibcode:1987MNRAS.225..491C. doi:10.1093/mnras/225.3.491.
  10. Kevin Marvel (19 грудня 1996). NML Cygni. . Universal-Publishers. с. 182—212. ISBN . Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 23 серпня 2012.
  11. Schuster, M. T.; Marengo, M.; Hora, J. L.; Fazio, G. G.; Humphreys, R. M.; Gehrz, R. D.; Hinz, P. M.; Kenworthy, M. A.; Hoffmann, W. F. (2009). Imaging the Cool Hypergiant NML Cygni's Dusty Circumstellar Envelope with Adaptive Optics. The Astrophysical Journal. 699 (2): 1423. arXiv:0904.4690. Bibcode:2009ApJ...699.1423S. doi:10.1088/0004-637X/699/2/1423.
  12. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 жовтня 2014. Процитовано 27 серпня 2012.
  13. DanchiI, W. C.; Green, W. H.; Hale, D. D. S.; McEleroy, K. та ін. (July 2001). Proper Motions of Dust Shells Surrounding NML Cygni. The Astrophysical Journal. 555: 405. Bibcode:2001ApJ...555..405D. doi:10.1086/322237.
Попередник:
VY Великого Пса 		Найбільша відома зоря
2012—2013 		Наступник:
Westerlund 1-26

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

NML Lebedya V1489 Lebedya zorya chervonij gipergigant yaka perebuvaye v suzir yi Lebedya Ce odna z najbilshih zir vidomih stanom na 2015 rik z radiusom sho dorivnyuye 1650 radiusam Soncya Vidstan do neyi ocinyuyut priblizno v 1 6 kiloparseka abo blizko 5300 svitlovih rokiv NML Lebedya H Alpha light zobrazhennya zoryanoyi asociaciyi Lebid OB2 v yakij perebuvaye NML Lebedya Dani sposterezhennya Epoha J2000 Suzir ya Lebid Pryame pidnesennya 20g 46h 25 6s Shilennya 40 06 59 4 Vidima zoryana velichina V 16 60 Harakteristiki Spektralnij klas M6I Pokaznik koloru B V 2 0 Pokaznik koloru U B u b Tip zminnosti Napivpravilna Astrometriya Promeneva shvidkist Rv radial v km c Vlasnij ruh m Pr sh 1 55 mas r Shil 4 59 mas r Paralaks p 0 620 0 047 mas Vidstan 1610 pk Absolyutna zoryana velichina MV absmag v Fizichni harakteristiki Masa 25 40 M Radius 1 642 2 775 R Svitnist 270 000 L Inshi poznachennya V V1489 Cyg RAFGL 2650 IRC 40448 PosilannyaSIMBADdani dlya NML CygIstoriya sposterezhennyaNML Lebedya viyavili Nojgebauer Martc i Lejton razom z inshoyu nadzvichajno yaskravoyu chervonoyu zoreyu i opisali yihnij kolir yak u ob yektiv z temperaturoyu tila 1000 kelviniv NML pohodit vid pershih bukv vidkrivachiv ciyeyi zori Drugu zoryu yaku voni vidkrili voni nazvali NML Telcya nini vidoma pid nazvoyu NML Lebedya vidtodi takozh distala nazvu V1489 Lebedya cherez mali napivpravilni variaciyi yaskravosti ale doteper yiyi najchastishe zgaduyut pid nazvoyu NML Lebedya Yiyi sklad stav vidomij pislya vidkrittya 1612 MHz v 1968 roci Takozh u skladi NML Lebedya viyavleno rechovini taki yak voda monooksid kremniyu monooksid vuglecyu sinilna kislota monosulfid vuglecyu dioksid sirki sirkovoden OpisDiametr NML Lebedya v 1650 raziv bilshij nizh diametr Soncya Yaksho pomistiti yiyi v centri Sonyachnoyi sistemi to vona zajme ves kosmichnij prostir do orbiti Yupitera zapovnivshi bilsh yak polovinu promizhku mizh nim i Saturnom Ob yem NML Lebedya dorivnyuye priblizno 4 5 mlrd ob yemiv Soncya NML Lebedya stanovit priblizno 9 0Mbol Ce odin z najbilsh yaskravih holodnih gipergigantiv a takozh odna iz najyaskravishih zir Chumackogo Shlyahu Ce takozh napivpravilna zminna zorya z periodom blizko 940 dniv NML Lebedya ye rozvinutoyu zoreyu i cherez ce vazhki elementi i molekuli nayavni v yiyi atmosferi zokrema oksigen gidroksil i voda Navkolo neyi hmari zoryanogo pilu Vidnosni rozmiri planet v Sonyachnij sistemi i dekilkoh zir vklyuchayuchi NML Lebedya 1 Merkurij lt Mars lt Venera lt Zemlya 2 Zemlya lt Neptun lt Uran lt Saturn lt Yupiter 3 Yupiter lt Proksima Centavra lt Sonce lt Sirius 4 Sirius lt Polluks lt Arktur lt Aldebaran 5 Aldebaran lt Rigel lt Antares lt Betelgejze 6 Betelgejze lt VY Velikogo Psa lt NML Lebedya lt UY Shita Za ocinkami shvidkist vtrati masi NML Lebedya ye odniyeyu z najvishih sered vidomih zir i stanovit 2 10 4 mas Soncya na rik Vimiryuvannya pokazali sho richnij zoryanij paralaks NML Lebedya stanovit blizko 0 62 kutovih milisekundi Vihodyachi zi sposterezhen peredbachayut sho NML Lebedya maye dvi diskretnih optichno tovstih obolonki pilu i molekul Optichna tovshina vnutrishnoyi obolonki dorivnyuye 1 9 todi yak zovnishnoyi 0 33 Cherez svoye roztashuvannya na okolici masivnoyi asociaciyi Lebid OB2 vimiryuvanij vpliv viprominyuvannya NML Lebedya na navkolishnij pil i gaz obmezhenij regionom sho dalekij vid centralnih garyachih zirok asociaciyi Div takozhSpisok najbilshih zirok Spisok zirok suzir ya LebedyaPrimitkiMonnier J D Millan Gabet R Tuthill P G Traub W A Carleton N P Coude Du Foresto V Danchi W C Lacasse M G Morel S Perrin G Porro I L Schloerb F P Townes C H 2004 High Resolution Imaging of Dust Shells by Using Keck Aperture Masking and the IOTA Interferometer The Astrophysical Journal 605 436 arXiv astro ph 0401363 Bibcode 2004ApJ 605 436M doi 10 1086 382218 Menten K M A Brunthaler The distance and size of the red hypergiant NML Cygni from VLBA and VLA astrometry Astron Astrophys T Forveille EDP Sciences 2012 Vol 544 P 42 42 ISSN 0004 6361 0365 0138 1432 0746 1286 4846 doi 10 1051 0004 6361 201219587 arXiv 1207 1850 d Track Q114404d Track Q53951853d Track Q1732303d Track Q46260676d Track Q89620728d Track Q752075 Schuster Michael Thomas 2007 Investigating the Circumstellar Environments of the Cool Hypergiants ProQuest s 57 ISBN 978 0 549 32782 0 Procitovano 27 serpnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Neugebauer G Martz D E Leighton R B July 1965 Observations of Extremely Cool Stars Astrophysical Journal 142 399 401 Bibcode 1965ApJ 142 399N doi 10 1086 148300 Hearnshaw J B 2 travnya 1996 New infrared sources and their interpretation The Measurement of Starlight Two Centuries of Astronomical Photometry Cambridge University Press s 278 ISBN 978 0 521 40393 1 Procitovano 23 serpnya 2012 Pesch Peter 01 1967 angl Astrophysical Journal vol 147 p 381 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 3 serpnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka Kukarkin B V Efremov Yu N Frolov M S Medvedeva G I ta in 8 November 1968 Identification List of the New Variable Stars Nominated in 1968 311 1 Bibcode 1968IBVS 311 1K nedostupne posilannya Kukarkin B V Kholopov P N Kukarkina N P 27 November 1975 61st Name List of Variable Stars 1068 1 Bibcode 1975IBVS 1068 1K nedostupne posilannya Cohen R J Downs G Emerson R Grimm M ta in 1 April 1987 Narrow polarized components in the OH 1612 MHz maser emission from supergiant OH IR sources Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 225 491 498 Bibcode 1987MNRAS 225 491C doi 10 1093 mnras 225 3 491 Kevin Marvel 19 grudnya 1996 NML Cygni Universal Publishers s 182 212 ISBN 978 1 58112 061 5 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2013 Procitovano 23 serpnya 2012 Schuster M T Marengo M Hora J L Fazio G G Humphreys R M Gehrz R D Hinz P M Kenworthy M A Hoffmann W F 2009 Imaging the Cool Hypergiant NML Cygni s Dusty Circumstellar Envelope with Adaptive Optics The Astrophysical Journal 699 2 1423 arXiv 0904 4690 Bibcode 2009ApJ 699 1423S doi 10 1088 0004 637X 699 2 1423 PDF Arhiv originalu PDF za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 27 serpnya 2012 DanchiI W C Green W H Hale D D S McEleroy K ta in July 2001 Proper Motions of Dust Shells Surrounding NML Cygni The Astrophysical Journal 555 405 Bibcode 2001ApJ 555 405D doi 10 1086 322237 Poperednik VY Velikogo Psa Najbilsha vidoma zorya 2012 2013 Nastupnik Westerlund 1 26

Дата публікації:
Топ