Microtus canicaudus є гризуном з роду Microtus родини Cricetidae. Уперше зібраний у 1895 році, він є ендемічним для долини Вілламетт, штат Орегон, і округу Кларк, штат Вашингтон, у тихоокеанському північно-західному регіоні Північної Америки. Історично вони були знайдені в преріях Долини, і, хоча багато з цих територій були перетворені на сільськогосподарські потреби, ці тварини залишаються поширеними. З причин, які залишаються неясними, щільність популяції полівок у будь-якій місцевості може сильно коливатися від сезону до сезону та від року до року. На них полюють сови, яструби та хижі ссавці, а їх паразитами є блохи та кліщі. Ці полівки будують нори та складні мережі тунелів, які вони іноді ділять з іншими тваринами, що риють. Відносно мало відомо про їхню поведінку в дикій природі, оскільки вони невловимі й навряд чи потраплять у пастки.
Microtus canicaudus | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
Родина: | Хом'якові (Cricetidae) |
Підродина: | Щурові (Arvicolinae) |
Рід: | Полівка (Microtus) |
Підрід: | Pitymys |
Вид: | M. canicaudus |
Біноміальна назва | |
Microtus canicaudus Miller, 1897 | |
Ареал |
Поширення
Вид є ендеміком долини Вілламетт, штат Орегон, і округу Кларк, штат Вашингтон. Поширена в сільськогосподарських районах: вона зустрічається на пасовищах, сіножатях, зернових полях і в порушених місцях проживання та навколо них. Колись вони населяли трав'янисті прерії долини. Ці прерії щорічно спалювали корінні американці, що маловідомо наслідки для популяції полівок.
Морфологічна характеристика
Хутро на спині жовтувато-коричневе або жовтувато-сіре. У них короткий хвіст, чорний або коричневий зверху і сіруватий знизу. Молодняк має сіре хутро на нижній стороні та більш темне, «сажисте» сіре на спині. Лапи молодняку темні, хвіст сірий з чорною смугою. Загальна довжина типових дорослих особин становить 141 мм, а хвіст 35 мм. Ступні мають розміри 20 мм, а вуха 12 мм. З кожного боку вони мають верхній і нижній різці і три верхніх і нижніх корінних зубів, загалом 16 зубів.
Поведінка
Це рийні гризуни, які будують складні мережі тунелів і нір. Вони також можуть гніздитися над землею, укрившись під деревом, покинутим обладнанням або іншим сільськогосподарським сміттям. Тунелі побудовані, щоб забезпечити притулок під час вологих періодів, які є частими у всьому їхньому діапазоні. Коли тунелі затоплюються, полівки пливуть до сухих місць або камер, у яких затримується повітря. Якщо мережі повністю затопляться, вони піднімуться на висоту. Цих полівок важко зловити живими в дикій природі, оскільки вони навряд чи потраплять у пастки вольєрного типу. Найбільш ефективні пастки встановлюються непомітно вздовж стежок, щоб полівки налітали прямо на них.
Примітки
- IUCN Red List, 2008.
- Verts та Carraway, 1998, с. 317.
- Bailey, 1936, с. 206.
- Verts та Carraway, 1998, с. 318.
- Bailey, 1900, с. 32.
- Bailey, 1936, с. 205.
- Verts та Carraway, 1987, с. 1.
- Verts та Carraway, 1998, с. 319.
- Verts та Carraway, 1987, с. 3.
- Verts та Carraway, 1987, с. 4.
Джерела
- Bailey, Vernon (1900). Revision of American Voles of the Genus Microtus. U.S. Government Printing Office.
- Bailey, Vernon (1936). The Mammals and Life Zones of Oregon. U.S. Government Printing Office.
- Cassola, F. (2016). Microtus canicaudus. IUCN Red List of Threatened Species. 2016: e.T42625A22348218. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-2.RLTS.T42625A22348218.en. Процитовано 12 листопада 2021.
- Boyd, S. K.; Blaustein, A. R. (1985). Familiarity and Inbreeding Avoidance in the Gray-Tailed Vole (Microtus canicaudus). Journal of Mammalogy. 66 (2): 348—352. doi:10.2307/1381247. JSTOR 1381247.
- Comprehensive Report Species – Microtus canicaudus. NatureServe Explorer: An online encyclopedia of life [web application]. Version 7.1. NatureServe, Arlington, Virginia. 2014. Процитовано 04.12.2014.
- Elliot, Daniel Giraud (1904). A List of Mammals obtained by Edmund Heller from the Coast Region of Northern California and Oregon. Field Columbian Museum Publication, Zoological Series. 3 (11): 175—197.
- Miller, Gerrit S. (1897). Proceedings of the Biological Society of Washington. Biological Society of Washington.
- Verts, B. J.; Carraway, Leslie N. (27.02.1987). (PDF). Mammalian Species (267): 1—4. doi:10.2307/3504014. JSTOR 3504014. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 27 листопада 2014.
- Verts, B.J.; Carraway, Leslie N (1998). Land Mammals of Oregon. Berkeley: University of California Press. ISBN . Процитовано 15.11.2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Microtus canicaudus ye grizunom z rodu Microtus rodini Cricetidae Upershe zibranij u 1895 roci vin ye endemichnim dlya dolini Villamett shtat Oregon i okrugu Klark shtat Vashington u tihookeanskomu pivnichno zahidnomu regioni Pivnichnoyi Ameriki Istorichno voni buli znajdeni v preriyah Dolini i hocha bagato z cih teritorij buli peretvoreni na silskogospodarski potrebi ci tvarini zalishayutsya poshirenimi Z prichin yaki zalishayutsya neyasnimi shilnist populyaciyi polivok u bud yakij miscevosti mozhe silno kolivatisya vid sezonu do sezonu ta vid roku do roku Na nih polyuyut sovi yastrubi ta hizhi ssavci a yih parazitami ye blohi ta klishi Ci polivki buduyut nori ta skladni merezhi tuneliv yaki voni inodi dilyat z inshimi tvarinami sho riyut Vidnosno malo vidomo pro yihnyu povedinku v dikij prirodi oskilki voni nevlovimi j navryad chi potraplyat u pastki Microtus canicaudus Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Mishopodibni Rodentia Rodina Hom yakovi Cricetidae Pidrodina Shurovi Arvicolinae Rid Polivka Microtus Pidrid Pitymys Vid M canicaudus Binomialna nazva Microtus canicaudus Miller 1897 ArealPoshirennyaVid ye endemikom dolini Villamett shtat Oregon i okrugu Klark shtat Vashington Poshirena v silskogospodarskih rajonah vona zustrichayetsya na pasovishah sinozhatyah zernovih polyah i v porushenih miscyah prozhivannya ta navkolo nih Kolis voni naselyali trav yanisti preriyi dolini Ci preriyi shorichno spalyuvali korinni amerikanci sho malovidomo naslidki dlya populyaciyi polivok Morfologichna harakteristikaHutro na spini zhovtuvato korichneve abo zhovtuvato sire U nih korotkij hvist chornij abo korichnevij zverhu i siruvatij znizu Molodnyak maye sire hutro na nizhnij storoni ta bilsh temne sazhiste sire na spini Lapi molodnyaku temni hvist sirij z chornoyu smugoyu Zagalna dovzhina tipovih doroslih osobin stanovit 141 mm a hvist 35 mm Stupni mayut rozmiri 20 mm a vuha 12 mm Z kozhnogo boku voni mayut verhnij i nizhnij rizci i tri verhnih i nizhnih korinnih zubiv zagalom 16 zubiv PovedinkaCe rijni grizuni yaki buduyut skladni merezhi tuneliv i nir Voni takozh mozhut gnizditisya nad zemleyu ukrivshis pid derevom pokinutim obladnannyam abo inshim silskogospodarskim smittyam Tuneli pobudovani shob zabezpechiti pritulok pid chas vologih periodiv yaki ye chastimi u vsomu yihnomu diapazoni Koli tuneli zatoplyuyutsya polivki plivut do suhih misc abo kamer u yakih zatrimuyetsya povitrya Yaksho merezhi povnistyu zatoplyatsya voni pidnimutsya na visotu Cih polivok vazhko zloviti zhivimi v dikij prirodi oskilki voni navryad chi potraplyat u pastki volyernogo tipu Najbilsh efektivni pastki vstanovlyuyutsya nepomitno vzdovzh stezhok shob polivki nalitali pryamo na nih PrimitkiIUCN Red List 2008 Verts ta Carraway 1998 s 317 Bailey 1936 s 206 Verts ta Carraway 1998 s 318 Bailey 1900 s 32 Bailey 1936 s 205 Verts ta Carraway 1987 s 1 Verts ta Carraway 1998 s 319 Verts ta Carraway 1987 s 3 Verts ta Carraway 1987 s 4 DzherelaBailey Vernon 1900 Revision of American Voles of the GenusMicrotus U S Government Printing Office Bailey Vernon 1936 The Mammals and Life Zones of Oregon U S Government Printing Office Cassola F 2016 Microtus canicaudus IUCN Red List of Threatened Species 2016 e T42625A22348218 doi 10 2305 IUCN UK 2016 2 RLTS T42625A22348218 en Procitovano 12 listopada 2021 Boyd S K Blaustein A R 1985 Familiarity and Inbreeding Avoidance in the Gray Tailed Vole Microtus canicaudus Journal of Mammalogy 66 2 348 352 doi 10 2307 1381247 JSTOR 1381247 Comprehensive Report Species Microtus canicaudus NatureServe Explorer An online encyclopedia of life web application Version 7 1 NatureServe Arlington Virginia 2014 Procitovano 04 12 2014 Elliot Daniel Giraud 1904 A List of Mammals obtained by Edmund Heller from the Coast Region of Northern California and Oregon Field Columbian Museum Publication Zoological Series 3 11 175 197 Miller Gerrit S 1897 Proceedings of the Biological Society of Washington Biological Society of Washington Verts B J Carraway Leslie N 27 02 1987 PDF Mammalian Species 267 1 4 doi 10 2307 3504014 JSTOR 3504014 Arhiv originalu PDF za 3 bereznya 2016 Procitovano 27 listopada 2014 Verts B J Carraway Leslie N 1998 Land Mammals of Oregon Berkeley University of California Press ISBN 9780520211995 Procitovano 15 11 2014