Ця стаття не містить . (листопад 2018) |
MCA (англ. Micro Channel Architecture, мікроканальна архітектура) — системна шина, представлена в 1987 році корпорацією IBM разом з новим сімейством персональних комп'ютерів (IBM PS/2). Відрізняється від існуючої на той момент, і пропонованої до заміни, архітектури Intel ISA досконалішими можливостями, наданими розробникам обчислювальних систем. До найцікавіших з них можна віднести:
- використання програмованих ключів (Programmable Option Select),
- механізму багатокористувацького доступу до шини (Multi-Device Interface),
- апарату рівнечуттєвих переривань спільного використання,
- протоколу Master.
Нова розробка вирішила багато проблем, властивих ISA:
- частота шини піднялася до 10 МГц,
- з'явився зручний механізм Plug and Play (до цього прописувати новий пристрій у систему доводилося вручну),
- ширина шини даних стала 32 біта.
- Теоретична пропускна здатність MCA досягала 66 МБ/с (на практиці — максимум 40 МБ/с).
- Пристрої нарешті могли спілкуватися один з одним безпосередньо, минаючи центральний процесор.
Історія
MCA могла б стати індустріальним стандартом, але IBM сама все зіпсувала, не ставши розвивати ринок периферії для нової шини, більше того, ретельно гальмувала цей процес: сторонні виробники повинні були одержувати спеціалізований ID для кожного пристрою, за право випуску пристроїв під MCA потрібно було платити ліцензійні відрахування і роялті, при тому, що IBM, не бажаючи розкрити технічні дані нової шини, не побажала її ліцензувати. Нові комп'ютери з шиною MCA (а ними виявилося сімейство (IBM PS/2)) виявилися значно дорожче аналогів з використанням ISA. До того ж починали користуватися все більшою популярністю системи від Dell, Research Machines і Olivetti. Багатьом виробникам комп'ютерів ґрунтовно набридла політика IBM, у результаті вони об'єдналися і почали працювати над альтернативним стандартом. Альянс AST Research, Compaq, Epson, Hewlett-Packard, NEC, Olivetti, Tandy, WYSE і Zenith Data Systems жартівливо назвали «Бандою дев'яти». Результати їхньої праці позначилися вже в 1988 році, коли партнери представили 32-бітну шину Extended Industry Standard Architecture (EISA). Вона володіла всіма перевагами MCA, але при цьому являла собою лише надбудову над класичною ISA, що дозволило зберегти сумісність з 8- і 16-бітними компонентами. Ліцензія на шину EISA, тим більше в порівнянні з MCA, коштувала мало.
Масове застосування MCA помітно лише в системах, випущених корпорацією IBM: PS/2, , (AS/400) і деяких мейнфреймах (System/370)[].
Див. також
Це незавершена стаття з технології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno listopad 2018 MCA angl Micro Channel Architecture mikrokanalna arhitektura sistemna shina predstavlena v 1987 roci korporaciyeyu IBM razom z novim simejstvom personalnih komp yuteriv IBM PS 2 Vidriznyayetsya vid isnuyuchoyi na toj moment i proponovanoyi do zamini arhitekturi Intel ISA doskonalishimi mozhlivostyami nadanimi rozrobnikam obchislyuvalnih sistem Do najcikavishih z nih mozhna vidnesti vikoristannya programovanih klyuchiv Programmable Option Select mehanizmu bagatokoristuvackogo dostupu do shini Multi Device Interface aparatu rivnechuttyevih pererivan spilnogo vikoristannya protokolu Master Nova rozrobka virishila bagato problem vlastivih ISA chastota shini pidnyalasya do 10 MGc z yavivsya zruchnij mehanizm Plug and Play do cogo propisuvati novij pristrij u sistemu dovodilosya vruchnu shirina shini danih stala 32 bita Teoretichna propuskna zdatnist MCA dosyagala 66 MB s na praktici maksimum 40 MB s Pristroyi nareshti mogli spilkuvatisya odin z odnim bezposeredno minayuchi centralnij procesor IstoriyaMCA mogla b stati industrialnim standartom ale IBM sama vse zipsuvala ne stavshi rozvivati rinok periferiyi dlya novoyi shini bilshe togo retelno galmuvala cej proces storonni virobniki povinni buli oderzhuvati specializovanij ID dlya kozhnogo pristroyu za pravo vipusku pristroyiv pid MCA potribno bulo platiti licenzijni vidrahuvannya i royalti pri tomu sho IBM ne bazhayuchi rozkriti tehnichni dani novoyi shini ne pobazhala yiyi licenzuvati Novi komp yuteri z shinoyu MCA a nimi viyavilosya simejstvo IBM PS 2 viyavilisya znachno dorozhche analogiv z vikoristannyam ISA Do togo zh pochinali koristuvatisya vse bilshoyu populyarnistyu sistemi vid Dell Research Machines i Olivetti Bagatom virobnikam komp yuteriv gruntovno nabridla politika IBM u rezultati voni ob yednalisya i pochali pracyuvati nad alternativnim standartom Alyans AST Research Compaq Epson Hewlett Packard NEC Olivetti Tandy WYSE i Zenith Data Systems zhartivlivo nazvali Bandoyu dev yati Rezultati yihnoyi praci poznachilisya vzhe v 1988 roci koli partneri predstavili 32 bitnu shinu Extended Industry Standard Architecture EISA Vona volodila vsima perevagami MCA ale pri comu yavlyala soboyu lishe nadbudovu nad klasichnoyu ISA sho dozvolilo zberegti sumisnist z 8 i 16 bitnimi komponentami Licenziya na shinu EISA tim bilshe v porivnyanni z MCA koshtuvala malo Masove zastosuvannya MCA pomitno lishe v sistemah vipushenih korporaciyeyu IBM PS 2 AS 400 i deyakih mejnfrejmah System 370 dzherelo Div takozhISA EISA PCI Ce nezavershena stattya z tehnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi