Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Melomys rubicola | ||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Melomys rubicola Thomas, 1924 | ||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||||
|
Melomys rubicola — вид мишоподібних гризунів родини мишеві (Muridae).
Опис
Ця велика миша мала довжину голови і тіла 148—165 мм і довгий хвіст 145—185 мм, але короткі вуха й великі ноги. Вага становила 78–164 г. Хвіст грубо лускатий і хапальний на кінчику. Забарвлення червоно-коричневе з довгими чорними покривними волосками вище і сіро-коричневими волосками нижче. Як і у більшість Melomys, ніс трохи «римський».
Поширення, екологія
Melomys rubicola був ендеміком Bramble Cay, невеликого (5 га) коралового рифу в протоці Торрес, Австралія. Він не був знайдений на інших островах, попри інтенсивні дослідження. Було висунуто гіпотезу, що вид або близький родич все ще може існувати в Новій Гвінеї (Gynther et al. 2016). Обмежений моніторинг показав зниження чисельності виду з 1983 року. Limpus et al. (1983) оцінили загальну чисельність населення у 1978 році як «кілька сотень осіб». У 1998 році розмір популяції оцінювався як близько 90 осіб (Dennis and Storch 1998). Останній індивід був зафіксований у 2009 році. Адекватний цільовий пошук у 2014 році підтвердив вимирання виду.
Melomys rubicola був нічним. Він жив серед рослинності й використовував нори як притулки. Рослинний покрив (і, отже, харчові ресурси) на острові Bramble Cay скоротився майже до повної відсутності до 2014 року.
19 лютого 2019 року [en] офіційно підтвердило вимирання представників цього виду. Це сталося через підвищення рівня Світового океану та викликаних цим регулярних затоплень місць, придатних для існування цих гризунів — за 10 років така площа скоротилася на 97 %. Це перший вид, вимирання якого відбулося через глобальне потепління.
Посилання
- Lee K. Curtis et al. Queensland's Threatened Animals. — Csiro Publishing, 2012. — С. 398.
- Woinarski, J.; Burbidge, A.A. (2016). . The IUCN. Архів оригіналу за 21 лютого 2019. Процитовано 17.09.2019. (англ.)
- . www.unian.ua. 19 лютого 2019. Архів оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 10 березня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Melomys rubicola Ohoronnij status Vimerlij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Ssavci Mammalia Pidklas Zviri Theria Infraklas Placentarni Eutheria Nadryad Grizuni Glires Ryad Mishopodibni Muriformes Pidryad Mishovidi Myomorpha Rodina Mishevi Muridae Pidrodina Murinae Triba Hydromyini Rid Melomys Vid M rubicola Binomialna nazva Melomys rubicola Thomas 1924 Posilannya Vikishovishe Melomys rubicola Vikividi Melomys rubicola EOL 1179210 ITIS 585362 MSOP 13132 NCBI 442586 Melomys rubicola vid mishopodibnih grizuniv rodini mishevi Muridae OpisCya velika misha mala dovzhinu golovi i tila 148 165 mm i dovgij hvist 145 185 mm ale korotki vuha j veliki nogi Vaga stanovila 78 164 g Hvist grubo luskatij i hapalnij na kinchiku Zabarvlennya chervono korichneve z dovgimi chornimi pokrivnimi voloskami vishe i siro korichnevimi voloskami nizhche Yak i u bilshist Melomys nis trohi rimskij Poshirennya ekologiyaMelomys rubicola buv endemikom Bramble Cay nevelikogo 5 ga koralovogo rifu v protoci Torres Avstraliya Vin ne buv znajdenij na inshih ostrovah popri intensivni doslidzhennya Bulo visunuto gipotezu sho vid abo blizkij rodich vse she mozhe isnuvati v Novij Gvineyi Gynther et al 2016 Obmezhenij monitoring pokazav znizhennya chiselnosti vidu z 1983 roku Limpus et al 1983 ocinili zagalnu chiselnist naselennya u 1978 roci yak kilka soten osib U 1998 roci rozmir populyaciyi ocinyuvavsya yak blizko 90 osib Dennis and Storch 1998 Ostannij individ buv zafiksovanij u 2009 roci Adekvatnij cilovij poshuk u 2014 roci pidtverdiv vimirannya vidu Melomys rubicola buv nichnim Vin zhiv sered roslinnosti j vikoristovuvav nori yak pritulki Roslinnij pokriv i otzhe harchovi resursi na ostrovi Bramble Cay skorotivsya majzhe do povnoyi vidsutnosti do 2014 roku 19 lyutogo 2019 roku en oficijno pidtverdilo vimirannya predstavnikiv cogo vidu Ce stalosya cherez pidvishennya rivnya Svitovogo okeanu ta viklikanih cim regulyarnih zatoplen misc pridatnih dlya isnuvannya cih grizuniv za 10 rokiv taka plosha skorotilasya na 97 Ce pershij vid vimirannya yakogo vidbulosya cherez globalne poteplinnya PosilannyaLee K Curtis et al Queensland s Threatened Animals Csiro Publishing 2012 S 398 Woinarski J Burbidge A A 2016 The IUCN Arhiv originalu za 21 lyutogo 2019 Procitovano 17 09 2019 angl www unian ua 19 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 3 chervnya 2019 Procitovano 10 bereznya 2019