Потрост чорноволий Самець чорноволого потроста Самиця чорноволого потроста Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 1 Б

Потрост чорноволий

Самець чорноволого потроста

Самиця чорноволого потроста

Охоронний статус

Найменший ризик (МСОП 3.1)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Саякові (Thraupidae)
Рід:	Санта-лусійська вівсянка (Melanospiza) Ridgway, 1882
Вид:	Потрост чорноволий

Біноміальна назва

Melanospiza bicolor
(Linnaeus, 1766)

Ареал виду

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Fringilla bicolor Linnaeus, 1766
Loxigilla bicolor (Linnaeus, 1766)
Euetheia bicolor (Linnaeus, 1766)
Tiaris bicolor (Linnaeus, 1766)

Посилання

Вікісховище:	Melanospiza bicolor
Віківиди:	Melanospiza bicolor
МСОП:	22723611
NCBI:	111991

Потро́ст чорноволий (Melanospiza bicolor) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Південній Америці і на Карибах.

Опис

Довжина птаха становить 10-11 см, вага 10 г. У самців голова і нижня частина тіла чорнуваті, нижня частина тіла темно-оливкова. У самиць голова і верхня частина тіла тьмяні, оливково-сірі, нижня частина тіла сірувата, живіт білуватий. Дзьоб короткий, міцний, чорний.

Таксономія

Чорноволий потрост був науково описаний шведським натуралістом Карлом Ліннеєм в 1766 році у дванадцятому виданні його праці «Systema Naturae» під назвою Fringilla bicolor. При описанні виду Лінней покладався на британського натураліста ^[en], який в своїй праці «The Natural History of Carolina, Florida and the Bahama Islands» описав чорноволого потроста під назвою "Bahama Sparrow". Традиційно чорноволого потроста раніше відносили до роду Потрост (Tiaris), однак за результатами низки молекулярно-генетичних досліджень він був переведений до роду Melanospiza.

Підвиди

Виділяють вісім підвидів:

M. b. bicolor (Linnaeus, 1766) — Багами і острови на північ від Куби;
M. b. marchii (Baird, SF, 1864) — Ямайка, Гаїті і сусідні острови;
M. b. omissa (Jardine, 1847) — Пуерто-Рико, Малі Антильські острови, північ Колумбії і Венесуели, острови Тобаго і Магдалена;
M. b. huilae (Miller, AH, 1952) — центральна Колумбія (долина Магдалени);
M. b. grandior (Cory, 1887) — острови Провіденсія, ^[es], Сан-Андрес;
M. b. johnstonei (Lowe, 1906) — острови Ла-Бланкілья і ^[en];
M. b. sharpei (Hartert, E, 1893) — острови Аруба, Кюрасао і Бонайре;
M. b. tortugensis (Cory, 1909) — острів ^[en].

Поширення і екологія

Чорноволі потрости живуть в сухих і вологих чагарникових заростях і тропічних лісах, на луках, пасовищах, полях і плантаціях, в парках і садах. Зустрічаються парами або невеликими зграйками, на висоті до 1300 м над рівнем моря. Живляться насінням і плодами, шукають їжу на землі. Сезон розмноження триває з квітня по червень. Гнізду кулеподібне з бічним входом, зроблене з сухої трави, рослинних волокон і корінців. В кладці 3 яйця.

Примітки

BirdLife International (2016). Melanospiza bicolor. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 20 березня 2022.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Linnaeus, Carl (1766). Systema naturae : per regna tria natura, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1, Part 1 (вид. 12th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 324. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
(1729–1732). The Natural History of Carolina, Florida and the Bahama Islands (English та French) . Т. 1. London: W. Innys and R. Manby. с. 37, Plate 37. Архів оригіналу за 14 листопада 2020. Процитовано 20 березня 2022.
Burns, K.J.; Shultz, A.J.; Title, P.O.; Mason, N.A.; Barker, F.K.; Klicka, J.; Lanyon, S.M.; Lovette, I.J. (2014). Phylogenetics and diversification of tanagers (Passeriformes: Thraupidae), the largest radiation of Neotropical songbirds. Molecular Phylogenetics and Evolution. 75: 41—77. doi:10.1016/j.ympev.2014.02.006.
J.V.Remsen. Revise generic limits in the Thraupidae. Merge Tiaris bicolor into currently monotypic Melanospiza and recognize newly named Asemospiza Burns, Unitt, & Mason 2016 for Tiaris obscurus and Tiaris fuliginosus.; Propuesta (730.04) // South American Classification Committee. — 2016.
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 20 березня 2022.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). Melanospiza bicolor. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 20 березня 2022.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[3] Linnaeus, Carl (1766). Systema naturae : per regna tria natura, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1, Part 1 (вид. 12th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 324. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.

[4] (1729–1732). The Natural History of Carolina, Florida and the Bahama Islands (English та French) . Т. 1. London: W. Innys and R. Manby. с. 37, Plate 37. Архів оригіналу за 14 листопада 2020. Процитовано 20 березня 2022.

[5] Burns, K.J.; Shultz, A.J.; Title, P.O.; Mason, N.A.; Barker, F.K.; Klicka, J.; Lanyon, S.M.; Lovette, I.J. (2014). Phylogenetics and diversification of tanagers (Passeriformes: Thraupidae), the largest radiation of Neotropical songbirds. Molecular Phylogenetics and Evolution. 75: 41—77. doi:10.1016/j.ympev.2014.02.006.

[SACC730-6] J.V.Remsen. Revise generic limits in the Thraupidae. Merge Tiaris bicolor into currently monotypic Melanospiza and recognize newly named Asemospiza Burns, Unitt, & Mason 2016 for Tiaris obscurus and Tiaris fuliginosus.; Propuesta (730.04) // South American Classification Committee. — 2016.

[ioc-7] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 20 березня 2022.