Жайворонок довгодзьобий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Melanocorypha maxima Blyth, 1867 | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Жа́йворонок довгодзьобий (Melanocorypha maxima) — вид горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae). Мешкає на Тибетському нагір'ї.
Опис
Довжина птаха становить 19-23 см, довжина хвоста 83-93 мм, довжина дзьоба 21-24 мм. Виду не притаманний статевий диморфізм. Верхня частина тіла світло-коричнева, голова і надхвістя маюить рудуватий відтінок. Потилиця сірувато-біла, поцяткована тонкими рудуватими смужками. Обличчя бліде, навколо очей малопомітні світлі смуги. Нижня частина тіла біувата, боки і живіт мають легкий коричнюватий відтінок, стегна густо оперені. На волі з боків є невеликі чорні плями. Крила темно-коричневі, ругорядні махові пера мають білі кінчики. Центральні стернові пера темно-коричневі, сьтернові пера з другого по четвертий мають світлі кінчики, п'яті пера мають білі зовншіні опахала, а шості (крайні) стернові пера переважно білі, за винятком чорною плями на внутрішньому опахалі.
Поширення і екологія
Довгодзьобі жайворонки гніздяться на Тибетському нагір'ї в Китаї і північній Індії (Ладакх, Сіккім, Аруначал-Прадеш). Вони живуть на вологих і заболочених луках поблизу боліт, річок і озер, на висоті від 3200 до 4600 м над рівнем моря. Живляться насінням, ягодами і дрібними безхребетними. Іноді птахи шукають їжу на мілководді. Гніздяться з квітня до початку серпня. В кладці 2-3 відносно велих, охристих або коричнюватих, сильно поцяткованих темними плямками яйця вагою 5,7 г. За сезон може вилупитися два виводки.
Примітки
- BirdLife International (2016). Melanocorypha maxima: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 13 листопада 2022
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nicators, reedling, larks. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 13 листопада 2022.
Джерела
- Rudolf Pätzold: Die Lerchen der Welt. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1994, .
- Rudolf Pätzold: Kompendium der Lerchen. Alle Lerchen unserer Erde. Jan-Schimkat-Medienpublikation, Dresden 2003, .
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhajvoronok dovgodzobij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Zhajvoronkovi Alaudidae Rid Stepovij zhajvoronok Melanocorypha Vid Zhajvoronok dovgodzobij Binomialna nazva Melanocorypha maxima Blyth 1867 Areal vidu Posilannya Vikishovishe Melanocorypha maxima Vikividi Melanocorypha maxima ITIS 561040 MSOP 22717292 NCBI 1365153 Zha jvoronok dovgodzobij Melanocorypha maxima vid gorobcepodibnih ptahiv rodini zhajvoronkovih Alaudidae Meshkaye na Tibetskomu nagir yi OpisDovzhina ptaha stanovit 19 23 sm dovzhina hvosta 83 93 mm dovzhina dzoba 21 24 mm Vidu ne pritamannij statevij dimorfizm Verhnya chastina tila svitlo korichneva golova i nadhvistya mayuit ruduvatij vidtinok Potilicya siruvato bila pocyatkovana tonkimi ruduvatimi smuzhkami Oblichchya blide navkolo ochej malopomitni svitli smugi Nizhnya chastina tila biuvata boki i zhivit mayut legkij korichnyuvatij vidtinok stegna gusto opereni Na voli z bokiv ye neveliki chorni plyami Krila temno korichnevi rugoryadni mahovi pera mayut bili kinchiki Centralni sternovi pera temno korichnevi sternovi pera z drugogo po chetvertij mayut svitli kinchiki p yati pera mayut bili zovnshini opahala a shosti krajni sternovi pera perevazhno bili za vinyatkom chornoyu plyami na vnutrishnomu opahali Poshirennya i ekologiyaDovgodzobi zhajvoronki gnizdyatsya na Tibetskomu nagir yi v Kitayi i pivnichnij Indiyi Ladakh Sikkim Arunachal Pradesh Voni zhivut na vologih i zabolochenih lukah poblizu bolit richok i ozer na visoti vid 3200 do 4600 m nad rivnem morya Zhivlyatsya nasinnyam yagodami i dribnimi bezhrebetnimi Inodi ptahi shukayut yizhu na milkovoddi Gnizdyatsya z kvitnya do pochatku serpnya V kladci 2 3 vidnosno velih ohristih abo korichnyuvatih silno pocyatkovanih temnimi plyamkami yajcya vagoyu 5 7 g Za sezon mozhe vilupitisya dva vivodki PrimitkiBirdLife International 2016 Melanocorypha maxima informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 13 listopada 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2022 Nicators reedling larks World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 13 listopada 2022 DzherelaRudolf Patzold Die Lerchen der Welt Westarp Wissenschaften Magdeburg 1994 ISBN 3 89432 422 8 Rudolf Patzold Kompendium der Lerchen Alle Lerchen unserer Erde Jan Schimkat Medienpublikation Dresden 2003 ISBN 3 00 011219 7 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi