Mazama nana | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Mazama nana (, 1872) | ||||||||||||||||||||||||
Ареал | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Mazama nana (Мазама пігмейська) — вид ссавців з родини Оленеві (Cervidae).
Опис
Навряд чи перевищує 15 кг і 45 см у висоту.
Забарвлення дуже схожа на Mazama americana але більш однорідне і майже не має частин тіла білуватого кольору, будучи повністю червонувато-коричневою. Ноги пропорційно короткі.
Поширення
Цей вид зустрічається на південному сході Парагваю, на півночі провінції Місьйонес в Аргентині, а також в бразильських штатах Мінас-Жерайс (крайній південь), Сан-Паулу (крім Серра-ду-Мар), Мату-Гросу-ду-Сул (південь і південний схід), Парана, Санта-Катаріна і Ріо-Гранде-ду-Сул (північ). Проте, цей розподіл не узгоджується з походженням дефіцитного матеріалу в бразильських наукових збірниках, які обмежують його поширення на північний захід від Сан-Паулу (на південь від р. Паранапанема), Парана, Санта-Катаріна і на північ від Ріо-Гранде-ду-Сул. Недавні й історичні дані свідчать про те, що M. nana пов'язаний з вологими лісами араукарії (змішані з ) і його екотонами з сусідніми екорегіонами.
Поведінка
Немає ніякої конкретної інформації про його оселище, поведінку або харчування, які, ймовірно, аналогічні іншим видам роду Mazama, в тому числі: нічний поодинокий територіальний спосіб життя з малим оселищем.
Відтворення
Відсутність даних про особливості відтворення Mazama nana підтверджує необхідність поглибленого вивчення виду. Вагітність триває близько семи місяців.
Загрози та охорона
Цей вид використовується локально для харчування. Малі субпопуляції як і раніше зберігаються в лісових залишках серед сільськогосподарських ландшафтів, де вони схильні до зменшення кількості населення. Ізоляція субпопуляцій викликана втратою місця існування в минулому має стати головною загрозою для підтримки інших субпопуляцій в даний час. Роздробленість має тенденцію до збільшення тиску з причин полювання, хижацтва собак, схильність хворобам домашніх видів, а також поступової деградації малих лісових фрагментів. Цитогенетичний аналіз цього виду знайшов широкий внутрішньовидової поліморфізм хромосом, який може вплинути на стійкість репродуктивної ефективності. У Парагваї субпопуляції також знаходяться під загрозою через втрату середовища проживання. Однією з основних проблем збереження є полювання, в основному в провінційних парках і приватних лісах. Крім того, будівництво доріг збільшило кількість дорожніх вбивств, і це може впливати на субпопуляції.
Джерела
- Duarte, J.M.B.; Piovezan, U.; Zanetti, E.S.; Ramos, H.G.C. Plano de Ação Nacional para a Conservação dos Cervídeos Ameaçados de Extinção. — Instituto Chico Mendes de Conservação da Biodiversidade, 2012. — 127 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mazama nana Ohoronnij status Urazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Ssavci Mammalia Infraklas Placentarni Eutheria Ryad Olenepodibni Artiodactyla Rodina Olenevi Cervidae Pidrodina Capreolinae Rid Mazama Vid M nana Binomialna nazva Mazama nana 1872 Areal Posilannya Vikishovishe Mazama nana Vikividi Mazama nana EOL 129580 ITIS 625071 MSOP 29621 NCBI 397613 Mazama nana Mazama pigmejska vid ssavciv z rodini Olenevi Cervidae OpisNavryad chi perevishuye 15 kg i 45 sm u visotu Zabarvlennya duzhe shozha na Mazama americana ale bilsh odnoridne i majzhe ne maye chastin tila biluvatogo koloru buduchi povnistyu chervonuvato korichnevoyu Nogi proporcijno korotki PoshirennyaCej vid zustrichayetsya na pivdennomu shodi Paragvayu na pivnochi provinciyi Misjones v Argentini a takozh v brazilskih shtatah Minas Zherajs krajnij pivden San Paulu krim Serra du Mar Matu Grosu du Sul pivden i pivdennij shid Parana Santa Katarina i Rio Grande du Sul pivnich Prote cej rozpodil ne uzgodzhuyetsya z pohodzhennyam deficitnogo materialu v brazilskih naukovih zbirnikah yaki obmezhuyut jogo poshirennya na pivnichnij zahid vid San Paulu na pivden vid r Paranapanema Parana Santa Katarina i na pivnich vid Rio Grande du Sul Nedavni j istorichni dani svidchat pro te sho M nana pov yazanij z vologimi lisami araukariyi zmishani z i jogo ekotonami z susidnimi ekoregionami PovedinkaNemaye niyakoyi konkretnoyi informaciyi pro jogo oselishe povedinku abo harchuvannya yaki jmovirno analogichni inshim vidam rodu Mazama v tomu chisli nichnij poodinokij teritorialnij sposib zhittya z malim oselishem VidtvorennyaVidsutnist danih pro osoblivosti vidtvorennya Mazama nana pidtverdzhuye neobhidnist pogliblenogo vivchennya vidu Vagitnist trivaye blizko semi misyaciv Zagrozi ta ohoronaCej vid vikoristovuyetsya lokalno dlya harchuvannya Mali subpopulyaciyi yak i ranishe zberigayutsya v lisovih zalishkah sered silskogospodarskih landshaftiv de voni shilni do zmenshennya kilkosti naselennya Izolyaciya subpopulyacij viklikana vtratoyu miscya isnuvannya v minulomu maye stati golovnoyu zagrozoyu dlya pidtrimki inshih subpopulyacij v danij chas Rozdroblenist maye tendenciyu do zbilshennya tisku z prichin polyuvannya hizhactva sobak shilnist hvorobam domashnih vidiv a takozh postupovoyi degradaciyi malih lisovih fragmentiv Citogenetichnij analiz cogo vidu znajshov shirokij vnutrishnovidovoyi polimorfizm hromosom yakij mozhe vplinuti na stijkist reproduktivnoyi efektivnosti U Paragvayi subpopulyaciyi takozh znahodyatsya pid zagrozoyu cherez vtratu seredovisha prozhivannya Odniyeyu z osnovnih problem zberezhennya ye polyuvannya v osnovnomu v provincijnih parkah i privatnih lisah Krim togo budivnictvo dorig zbilshilo kilkist dorozhnih vbivstv i ce mozhe vplivati na subpopulyaciyi DzherelaDuarte J M B Piovezan U Zanetti E S Ramos H G C Plano de Acao Nacional para a Conservacao dos Cervideos Ameacados de Extincao Instituto Chico Mendes de Conservacao da Biodiversidade 2012 127 s ISBN 978 85 61842 40 6